Облік процесу реалізації.

Реалізація продукції робіт і послуг є важливим і завершальним етапом кругообігу засобів підприємства. Тут натуральна їхня форма набирає характеру грошової.

Значення і роль процесу реалізації суттєво зростають за умов ринкової економіки. Саме завоювання ринків, можливість реалізації продукції визначають відповідні обсяги її виробництва. Виробляють лише ту продукцію і в таких розмірах, в яких її можна реалізувати.

Основним завданням обліку процесу реалізації є забезпечення інформації про обсяг реалізованої продукції в розрізі її окремих видів та виявлення фінансових результатів як щодо підприємства в цілому, так і щодо окремих видів продукції, а також забезпечення контролю за формуванням повної собівартості проданої продукції та рівнем реалізаційних цін.

Процес реалізації завжди передбачає, з одного боку, передачу відповідної продукції від виробника покупцеві, а з другого – проведення розрахунків згідно з договірною ціною цієї продукції. Отже, кожен вид продукції, що реалізується, матиме дві оцінки: одну для самого виробника – виробничу собівартість, іншу - для покупця (ціну реалізації). Облік процесу реалізації відображується на рахунках класу 7 і 9. На дебеті рахунків класу 9 відображають виробничу собівартість реалізованої продукції, а на кредиті рахунків 7 – її реалізаційну вартість, суму виручки.

ТЕМА 9: «ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ»

План:

1. Суть і значення бухгалтерської звітності.

2. Вимоги до звітності та її види.

3. Користувачі звітності. (Самостійно).

4. Склад фінансової звітності. Порядок складання та подання фінансової звітності. (Самостійно).

ТЕМА 9: ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ.

1.Суть і значення бухгалтерської звітності.

У процесі прийняття управлінських рішень важливі функції виконує економічна інформація, яка відображає стан і розвиток керованого об’єкта. Одним із основних джерел такої інформації, її базою є звітність.

Звітність складається і використовується в усіх ланках народного господарства – підприємство, об’єднання, концерн, регіон, галузь і в цілому народне господарство країни. Підприємства є первинними ланками народного господарства, їхня господарська діяльність відображається в поточному обліку.

Звітність складається на підставі даних усіх видів господарського обліку – бухгалтерського, статистичного і оперативно-технічного. Відтак забезпечується відображення у звітності різнобічної господарської діяльності суб’єктів господарювання. Звітність може містити як кількісні, так і якісні характеристики, вартісні, натуральні і трудові показники. При цьому звітні дані, згруповані в облікових регістрах, не можуть відображати такі господарські операції, яких не було в поточних облікових записах. Органічний зв’язок між бухгалтерським обліком і звітністю встановлюється лише в тому разі, коли підсумкові дані поточного обліку за звітний період відображаються у відповідних звітних формах у вигляді синтезованих показників.

Звітність, як економічна категорія трактується за двома напрямами. З одного боку, вона є економічною інформацією про виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємства. З другого – звітність, як елемент методу бухгалтерського обліку – це метод узагальнення і подання інформації про результати діяльності підприємства. Складанням звітності завершується обліковий цикл бухгалтерського опрацьовування даних.

Бухгалтерська звітність – важливий інструмент управління. Базуючись на даних бухгалтерського обліку як системи суцільного, безперервного і суворо документального оформлення господарських процесів, вона відображає і дає змогу оцінити результати діяльності, прогнозувати напрями підвищення ефективності господарювання і пропонувати необхідні для управління рішення.

В Україні категорія «Фінансова звітність» включає такі форми звітності:

- Баланс

- Звіт про фінансові результати

- Звіт про рух грошових коштів

- Звіт про власний капітал

- Примітки до фінансової звітності.

Водночас бухгалтерська звітність включає й деякі форми спеціалізованої звітності, які встановлені галузевими міністерствами та відомствами. Отже, бухгалтерська звітність є категорією значно ширшою, ніж фінансова звітність.

У більшості країн світу фінансова звітність складається і подається для зовнішніх користувачів зі значним інтервалом, як правило, після закінчення фінансового року. Але для внутрішніх робіт вона складається здебільшого з коротким інтервалом (щомісячно або щоквартально). Підприємства України (крім спільних) складають і подають квартальну та річну звітність, а спільні підприємства – тільки річну.