Вихідні дані для проектування

1. ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ХОЛОДНОГО ВОДОПРОВОДУ

Внутрішня водопровідна система - сукупність інженерних пристроїв, що призначені для подачі води під тиском до водорозбірних пристроїв, розташованих у

будинку. У житлових будинках такими пристроями є: змішувачі мийок, ванн та

умивальників, змивні бачки унітазів, місцеві водонагрівачі, поливальні крани.

Система внутрішнього холодного водопроводу містить:  введення в будинок;  водомірний вузол;

- розвідна мережа;

- стояки;

- підведення до водорозбірних пристроїв;

- санітарно-технічна та запірно-регулююча арматура.

В залежності від місцевих умов, до системи може бути включено додаткове обладнання - насосні установки, запасні й регулюючі ємності.

1.1.Влаштування введення.

Перетин введення із зовнішніми стінами або підлогою підвалу в сухих ґрунтах виконується із зазором 0, 2 м між трубопроводом і будівельними конструкціями із закладенням отвору водо- і газонепроникними матеріалами, а в мокрих ґрунтах улаштовуються сальники.

Введення укладається з ухилом 0, 003…0, 005 до зовнішньої мережі на глибині, м:

hзак = (hпр+0, 5) = 0, 7 + 0, 5 = 1, 2 м

де: hпр - глибина проникнення в ґрунт нульової температури, м (приймається за завданням).

При паралельній прокладці інженерних комунікацій відстань у плані між ними і введенням повинне бути не менш:

- 1, 5 м для випусків каналізації та водостоків;

- 1, 5 м від трубопроводів системи теплопостачання або газопроводу високого тиску;

- 1, 0 м від газопроводу середнього тиску;

- 1, 0 м від електричних кабелів;

- 0, 5 м від телефонної мережі.

Відстань між трубопроводами по вертикалі (за вийнятком трубопроводів

системи водовідведення) повинна бути не менш ніж 0, 20 м.

Водопровід прокладається вище трубопроводу системи водовідведення не менш

ніж на 0, 40 м; якщо цю умову виконати неможливо, водопровід повинен бути

покладений у футляр зі сталевих труб. Довжина футляра приймається 5, 0 м в обидва

боки в сухих ґрунтах та 10, 0 м - у мокрих.

1.2. Водомірний вузол

Відповідно до вимог [5, п. 13.1-13.6] для обліку кількості та витрати на вводах у будинок необхідно передбачати установку лічильників води. Водомірний вузол містить у собі: вентилі (засувки), які встановлюються на прямолінійних ділянках до та після водоміра, також між водоміром і наступним за рухом води вентилем (засувкою) варто встановлювати спускний кран (рис. 1.3). Лічильники розташовуються на висоті 1 м над підлогою.

Обвідна лінія обов'язкова при наявності одного вводу в будинку, а також у тому

випадку, якщо він не розрахований на пропуск пожежної витрати.

Лічильники повинні розташовуватися в зручному легкодоступному приміщенні зі

штучним або природним освітленням і температурою повітря не нижче +5 0С

(допускається установка лічильників поза будинком у колодяць)

Трасування внутрішнього водопроводу

Розвідна мережа (магістральні трубопроводи) прокладається під стелею підвалу на

відстані 0, 20 м або в технічному підпіллі, уздовж капітальних стін. При цьому

повинен забезпечуватися вільний доступ до запірно-регулюючої арматури і з'єднань

труб. Мережа прокладається з ухилом 0, 002...0, 005 до водомірного вузла. Кількість

стояків і місця їхнього розташування залежать від планування квартир. Тому їх

рекомендується встановлювати у відповідності зі стандартними монтажними

положеннями (дод. 7). Стояки системи позначаються: Ст.В1-5: Ст. - стояк; В1 –

система господарсько-питного водопроводу; 5 - порядковий номер стояка системи

(нумеруються зліва направо).

1.4. Труби. Санітарно-технічна та запірно-регулююча арматура

Матеріал труб для внутрішніх трубопроводів, що подають холодну воду, варто

приймати відповідно до рекомендацій [5, п.9.1]: для внутрішніх трубопроводів

холодної - пластмасові труби та фасонні вироби з поліетилену, поліпропілену,

полівінілхлориду, полібутилену, металополімерні, зі склопластику та інших

пластмасових матеріалів. Допускається застосовувати мідні, бронзові та латунні

труби, фасонні вироби, а також сталеві із внутрішнім і зовнішнім захисним

покриттям від корозії. З'єднання труб на зварюванні, приєднання арматури муфтове. Підведення до санітарних приладів повинні відповідати стандартним монтажним

схемам (див. дод. 5). Їх рекомендується виконувати автономними

гнучкими шлангами, розрахованими на тиск не нижче 0, 4...0, 6 МПа

. Рекомендується наступна висота встановлення водорозбірної арматури над підлогою:

- змішувач мийки-1, 05...1, 30 м;

Змішувач загальний для ванни та умивальника - 1, 00...1, 10 м;

- змивний бачок унітаза 0, 60...0, 80 м;

- змішувачі в душових кабінах - 0, 80 м.

Відповідно до вимог, п.9.7], запірну арматуру на внутрішніх мережах водопроводу слід встановлювати:

- на кожному вводі;

- в основі стояків;

- на відгалуженнях від магістралі;

- на відгалуженнях у кожну квартиру;

- на підведеннях до змивних бачків;

- на підведеннях до водонагрівальних колонок;

- перед поливальними кранами.

Кількість поливальних кранів приймається з розрахунку - один кран на 60...70 м

периметра будинку [5, п.9.6]. Вісь крана повинна бути вище рівня землі у місці установки на 0, 30 м. Поливальні крани встановлюють у нішах зовнішніх стін.

1.5. Гідравлічний розрахунок системи холодного водопроводу

Метою гідравлічного розрахунку системи холодного водопроводу є визначення

розрахункових витрат на ділянках мережі, діаметрів трубопроводів, швидкостей руху

води та втрат напору по розрахунковому напрямку. Для цього будується аксонометрична схема, на яку наносяться всі вищевказані елементи. За розрахунковий напрям приймається рух води до найбільш віддаленого і високо розташованого водорозбірного пристрою системи (т.зв. диктуюча точка). Прийнятий напрям розбивається на розрахункові ділянки.

Розрахункова ділянка – це ділянка мережі, на якій постійні: витрата води, діаметр та матеріал трубопроводу.

Знаючи розрахункові витрати, значення яких відбиває критичні рівні навантаження, при яких повинна нормально функціонувати система, можна визначити величину необхідного напору в системі, підібрати, в разі необхідності, насосне обладнання або напірні баки

Розрахункова витрата води на дільниці визначається по таблиці додатку А.5 [5] (додаток 3). Її значення залежить від N та середньої за годину витрати холодної води

qТ = (QТtot - QТh)/ Т, л/год

де QТtot – загальна середня добова витрата води одним мешканцем, м3/доб,

додаток А.1 [5] (додаток 2),

QТh - середня добова витрата гарячої води одним мешканцем, м3/доб, - додаток

А.1 [5] (додаток 2),

Т – кількість годин споживання води на добу, год.

qТ = (QТtot - QТh)/ Т = (260-105)/ 24 = 6.45 = 6

1.6. Пристрої для виміру кількості та витрати води

У системах водопостачання житлових і громадських будинків для обліку кількості та витрат води на введенні у будинок влаштовуються крильчасті та турбінні лічильники. Крильчасті лічильники мають вертикальну вісь обертання та випускаються для невеликих розмірів умовного проходу (15…50 мм). Турбінні мають горизонтальну вісь обертання та випускаються діаметрами від 50 до 250мм.

При підборі лічильника визначають:

- відповідність калібру режиму водоспоживання об'єкта;

- втрати напору, які можуть виникнути при розрахункових витратах.

Калібр лічильника (діаметр умовного проходу), виходячи з середньогодинної витрати води в будинку:

qТ = (QТtot - QТh) U / 24000, л/год

qТ = (QТtot - QТh) U / 24000 = (260-105) * 4/ 24000 = 0.0258л/год,

qТ = (QТtot - QТh) U / 24000 = (260-105) * 4/ 24000 = 0.0258л/год,

qТ = (QТtot - QТh) U / 24000 = (260-105) * 4/ 24000 = 0.0258л/год,

qТ = (QТtot - QТh) U / 24000 = (260-105) * 72/ 24000 = 0.465л/год,

де QТtot – загальна середня добова витрата води одним мешканцем, м3/доб, - додаток А.1 [5] (додаток 2),

QТh - середня добова витрата гарячої води одним мешканцем, м3/доб, - додаток А.1 [5] (додаток 2),

U – кількість мешканців у будинку, чол.

При цьому отримане значення середньої годинної витрати не повинне перевищувати експлуатаційну витрату для обраного калібру.

Втрати напору визначаються по формулі:

Нs= S (qс)2 = 5.18 (0.78)2 = 3.15м

де: S - питомий гідравлічний опір;

qс - максимальна секундна витрата на ділянці, де встановлено лічильник.

Припустима величина втрат напору для крильчастого лічильника не повинна перевищувати 5, 0 м, а для турбінного - 2, 5 м

Таблиця 1.2. Технічні характеристики водомірів ВСКМ

1.7. Визначення потрібного напору

Потрібний напір у місці приєднання вводу до міського водопроводу, повинен забезпечувати подачу води в диктуючу точку з урахуванням величини вільного напору в ній.

Нпотр = Нgeom +Σ Hl +Hs +Hf,

де: Нgeom- геометрична висота підйому води, визначається як різниця позначок диктуючої водорозбірної арматури та позначки верха водопроводу в точці підключення до зовнішньої мережі;

Σ Hl – сумарні втрати напору від диктуючої точки до точки підключення до мережі зовнішнього водопроводу;

Hs- втрати напору в лічильнику;

Hf- вільний напір у диктуючому пристрої (приймається по дод.1).

Отримане значення потрібного напору НПОТР порівнюють із гарантійним НГАР у мережі (наведений у завданні)..

Нпотр = Нgeom +Σ Hl +Hs +Hf = 3.15+7.51 + 1.17 + 2= 13.83 м

НПОТР < НГАР – система водопостачання без підвищувальних насосів і баків;

НПОТР > НГАР на 1, 50...2, 00 м. У цьому випадку можна виконати коригування гідравлічного розрахунку та понизити значення НПОТР.

НПОТР > > НГАР (але не більше 40, 0 м) – у цьому випадку передбачається установка підвищувальних насосів або баків.

Для зниження витоків у мережі найкращим варіантом є такий, коли величина необхідного напору дорівнює гарантованому напору в мережі.

2. ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ВОДОВІДВЕДЕННЯ

2.1.Трасування внутрішньої системи водовідведення

Система водовідведення будинку містить у собі наступні елементи: приймачі стічних вод (санітарні прилади) з гідравлічними затворами, відвідні трубопроводи (горизонтальні ділянки мережі в межах квартири), стояки (вертикальні трубопроводи) і випуски.

Таблиця 2.1 Визначення розрахункових витрат стічних вод в стояках

qТtot = QТ tot / Т = 260/24 = 10.83м3

де QТ tot – середня добова витрата стоків, м3/доб, - додаток А.1 [5] (додаток 2), Т – кількість годин скидання стоків на добу, год.

Розрахункова максимальна витрата стічних вод qs визначається по формулах:

qs = q tot + qos, л/с,

де qos - витрата стоків від приладу з максимальним водовідведенням, приймається по дод. А3 [5] (додаток 1);

qtot – максимальна секундна витрата стоків, приймається по дод. А5- А9 [5] (додаток 3) в залежності від N та середньої за годину витрати стоків

qs = q tot + qos = 0.59 + 1.6 = 2.19 л/с

Перевірка стояків на пропускну здатність

Визначення витрат стоків в випусках

№№ випуску	Загальне число приладів, що при- єднують до даного випуска, N, шт.	QТ tot, м3/доб	qТtot, л/год	л/год	L, м	ks	qos, л/с	qs, л/с
Випуск 1			10.83	0.55	15.15	0.41	1.6	0.809
Випуск 2			10.83	0.44	9.6	0.42	1.6	0.794

qТtot = QТtot / Т = 260/24 = 10.83 л/год

де QТtot – середня добова витрата стоків, м3/доб

qs = /3, 6 + ks , л/с,

де qos - витрата стоків від приладу з максимальним водовідведенням, приймається по дод. А3 [5] (додаток 1);

– максимальна годинна витрата стоків, приймається по дод. А5- А9 [5] (додаток 3) в залежності від N та середньої за годину витрати стоків

ks–коефіцієнт, який залежить від N та довжини випуску L

qs = /3, 6 + ks = 0.55 / 3.6 + 0.41 * 1.6 = 0.153 + 0.656 = 0.809л/с

qs = /3, 6 + ks = 0.44 / 3.6 + 0.42 * 1.6 = 0.122 + 0.672 = 0.794 л/с

Перевірка випусків на пропускну здатність

№№ випуску	qs, л/с	d, мм	Ухил ви- пуску, i	Наповнення, h/d	Швидкість, V, м/с	К
Випуск 1	0.809		0.025	0.2	0.89	0.5	0.398
Випуск 2	0.794		0.025	0.2	0.89	0.5	0.398

Відповідно до вимог [5] при ухилі випуску не менш 0, 02 трубопроводи системи водовідведення повинні перевіряться на виконання умови:

≥ К,

де: К=0, 5 - для трубопроводів із пластмасових труб;

К=0, 6 - для трубопроводів з інших матеріалів

Значення
= 0.89 * = 0.398

Якщо при мінімальному ухилі швидкість руху рідини не менше ніж 0.7 м/с, наповнення трубопроводів - не менше ніж 0, 3, допускається цю умову не виконувати