Особливості наступу в місті.

Істотний вплив на наступ підрозділів у місті роблять бетонні і кам’яні будинки і підземні споруди, що дозволяють противнику укрито розміщати живу силу і вогневі засоби, влаштовувати засідки і наносити раптові контратаки. В місті (населеному пункті) механізований взвод наступає, як правило, вздовж вулиці по одній або по обох її сторонах, а відділення - по одній стороні. Танковий взвод наступає уступом по обидва боки вулиці.(Схема 14) Взаємна підтримка досягається веденням вогню по будинках, що розташовані на протилежній стороні вулиці.

Механізований взвод і приданійому гранатомети і вогнемети знищують противника вогнем і гранатами, в першу чергу в підвалах і нижніх поверхах будинків.Танки, що діють у бойовому порядку механізованого взводуабо за ним, знищують своїм вогнем противника в підвалах, нижніх поверхах будинків і інших укриттях на протилежній стороні вулиці, забезпечують просування особового складу механізованих підрозділів. Бойові машини піхоти діють за танками стрибками від укриття до укриття і вогнем своєїзброї знищують противника, що перешкоджає просуванню особового складу і танків.

Об’єктом атаки взводу є противник, що обороняє окремий невеликий будинок (частину будинку) або інші споруди в опорному пункті.

Перед атакою танки, бойові машини піхоти, гармати і протитанкові керовані ракетні комплекси вогнем прямої наводки знищують противника в будинках, що атакуються, та в сусідніх. Одночасно особовий склад механізованого взводу (відділення) і придані вогнеметники ведуть вогонь по вікнах, дверях і амбразурам, використовуючи пролами в стінах, підземні комунікації, ходи сполучення й інші приховані підступи, висуваються до об'єкта атаки.

Схема 14. Наступ танкового взводу в городі

При наближенні механізованого взводу (відділення) до об’єкта, що атакується, вогонь танків, гармат і інших вогневих засобів переноситься по верхніх поверхах і горищах.

При атаці невеликого населеного пункту взвод просувається по городах, дворах і інших укритих місцях, прагнучи можливо скоріше вийти на протилежну окраїну.

Будівлі, що обороняються противником, руйнуються вогнем гармат і танків, а противник, який в них уцілів, знищується механізованими підрозділами. Об’єкти, в яких противник чинить завзятий опір, обходяться, для їхнього блокування розпорядженням командира виділяється частина сил і засобів. Опанувавши населеним пунктом, підрозділи продовжують наступ в призначеному їм напрямку.

Особливості наступу в горах.

На наступ в горах істотний вплив роблять пересіченість рельєфу, обмежена кількість доріг, достаток просторів, які не проглядаються і не

прострілюються, прихованих підступів, труднощі орієнтування, особливості гірського клімату, швидка течія гірських рік з різкими і частими коливаннями рівня води, екрануюча дія гір на роботу радіостанцій і засобів звукової розвідки, складність проведення інженерних робіт і обмежене застосування інженерної техніки, можливість тривалого застою отруйних речовин в ущелинах та глибоких долинах.

Поряд з негативними факторами гірська місцевість має і ряд позитивних властивостей. Достаток просторів, які не проглядаються, і прихованих підступів сприяє маскуванню підрозділів, їх потайливому пересуванню і розташуванню, проведенню обходів і охоплень. Печери, ущелини, тунелі можуть бути надійними сховищами. Для гірської місцевості характерне ведення наступу по роз’єднаних напрямках переважно вздовж доріг і троп, долин і гірських хребтів. Широко застосовуються при цьому охоплення й обходи опорних пунктів противника окремо діючими підрозділами на висотах, що прилягають, і схилах хребтів. У горах танковий взвод наступає, як правило, на танкодоступній місцевості. Він може придаватися механізованій роті та атакувати противника в бойовій лінії або за бойовою лінією по доступних напрямках. Важкодоступні ділянки взвод долає після захоплення їх механізованими підрозділами, дії яких він підтримує вогнем з місця з вигідних вогневих позицій. Танковому взводу може бути додано одне-два відділення.

Фронт наступу взводу значною мірою залежить від характеру місцевості і може бути трохи більше або менше встановленої норми.

Побудова бойового порядку взводу повинна дозволяти при виконанні задачі застосовувати обхідні маневри. При організації наступу командир взводу крім загальних питань, розв’язуваних при підготовці наступу в звичайних умовах, повинний:

─ ретельно вивчити систему вогню противника на всіх ярусах, звертаючи увагу на вогневі засоби, що ведуть фланговий вогонь;

─ вибрати приховані підступи для наступу і напрямки для маневру танків, (відділень);

─ визначити азимут наступу, якими вогневими засобами і відкіля вигідно уражати противника;

─ визначити місця можливих завалів, обвалів, каменепадів, осипів, наявність і характер природних перешкод і порядок їх подолання;

─ передбачити заходи щодо забезпечення зв’язку у випадку порушення нормальної роботи радіозасобів, викликаного екрануючою властивістю гір;

─ при діях у маловодних гірських районах - створити запас води у особового складу і на бойових машинах.

При постановці бойових задач командир взводу вказує об’єкт атаки і напрямок продовження наступу (азимут наступу). У ряді випадків при діях взводу на окремому напрямку може вказуватися й об’єкт атаки в глибині оборони противника.

Досвід бойових дій нинішніх локальних війн у гірських районах учить про те, що в ході наступу в горах необхідно враховувати важливість захоплення перевалів, уміло використовувати мертві простори, постійно вести кругове спостереження, вчасно виявляти і знищувати засідки противника, його вогневі засоби, що кочують. Крім того, треба уміло використовувати кулемети, снайперські гвинтівки, бронетранспортери (бойові машини піхоти) для стрільби по цілям, розташованим з великим перевищенням. Частина танків може виводитися на гребені хребтів для спільних дій з механізованими підрозділами з метою захоплення перевалів.

Перед атакою висоти з одноярусним розташуванням вогневих засобів вогонь зосереджується по противнику, що обороняє цю висоту, а з переходом підрозділів в атаку переноситься на вогневі засоби, розташовані в глибині і на сусідніх висотах, а також по місцях зосередження противника для контратаки.

При атаці висоти з багатоярусним розташуванням противника його вогневі засоби і жива сила придушуються на всіх ярусах одночасно.

Під час атаки першого ярусу частина вогневих засобів взводу веде вогонь по противнику на наступних ярусах і по його вогневих засобах, що ведуть фланговий вогонь. Танки переміщаються по доступній для них місцевості і підтримують механізовані підрозділи вогнем. Вогонь ведеться в проміжки між відділеннями, на флангах і поверх своїх підрозділів.

Захопивши висоту чи перевал, підрозділи закріплюються. Командир взводу організує спостереження, може висилати вперед і на фланги дозорних для огляду місцевості, при цьому підтягуються вогневі засоби для продовження наступу або відбиття можливих контратак противника із сусідніх висот.

У період наступу необхідно сміливо просуватися в глибину оборони противника з метою виходу у фланг і в тил противника. Досвід говорить про те, що вихід навіть одного танка (бойової машини) в тил противника робить на нього сильний моральний вплив і може вирішити результат бою.