Взвод у бойовому розвідувальному дозорі.

Бойовий розвідувальний дозор — орган тактичної розвідки, призначений для ведення розвідки в ході бою перед фронтом або на одному з флангів батальйону (роти) і для встановлення тактичного і вогневого контакту з противником у випадку його втрати.

Танковий взвод, призначений в бойовий розвідувальний дозор, в ході бою, як правило, діє на відстані, що забезпечує спостереження за його діями і підтримку вогнем. За умови відсутності безпосереднього зіткнення із противником бойовий розвідувальний дозор може діяти на відстанідо 10 км від головних сил батальйону (роти). Бойовий розвідувальний дозор виконує задачі спостереженням, підслуховуванням і боєм. В бій він вступає в тих випадках, коли неможливо інакше добути необхідні розвідувальні відомості. Змушуючи противника відкрити вогонь, дозор встановлює розташування і склад його вогневих засобів і добуває інші відомості, після виконання поставлених розвідувальних задач взвод діє, як правило, в бойовому порядку.

Взводу, призначеному в бойовий розвідувальний дозор, може придаватись інженерно-саперне відділення (сапери).

При постановці задачі бойовому розвідувальному дозору вказуються: відомості про противника; склад дозору; напрямок (об’єкт) розвідки; які відомості і до якого терміну добути; час початку розвідки і способи дій; порядок підтримки зв’язку і доповіді про результати розвідки, а також дій після виконання задачі; сигнали оповіщення, управління і взаємодії.

Одержавши задачу на дії в бойовому розвідувальному дозорі, командир взводу повинний: швидко з’ясувати її; оцінити обстановку; прийняти рішення; провести рекогносцировку; віддати бойовий наказ; організувати взаємодію; підготувати взвод до виконання задачі.

При з’ясуванні отриманої задачі командир взводу повинний зрозуміти мету майбутніх дій: напрямок розвідки і на що зосередити основну увагу; вихідний пункт і час його проходження; місце і час закінчення розвідки і порядок дій після виконання задачі; відомості про сусідні та попереду діючі органи розвідки, способи взаємного впізнання, пропуск, порядок доповіді результатів розвідки.

На основі з’ясування задачі командир взводу визначає час, що мається на організацію розвідки і заходи щодо підготовки взводу до виконання задачі.

При оцінці обстановки командир взводу вивчає: положення і характер дій противника; положення і характер дій свого підрозділу і сусідів; місцевість у напрямку ведення розвідки, час доби і стан погоди.

На основі оцінки обстановки командир взводу визначає:

проміжки між опорними пунктами (якщо вони не були вказані), через які бойовий розвідувальний дозор може проникнути в глибину розташування противника; маршрут розвідувального дозору; порядок і способи ведення розвідки.

В рішенні на дії в БРД командир взводу визначає: порядок і способи ведення розвідки; задачі дозорним танкам і порядок їх дій; задачі особовому складу; основні питання взаємодії; порядок і способи підтримки зв’язку всередині дозору.

При проведенні рекогносцировки командир взводу вивчає накреслення переднього краю; положення підрозділів і вогневих засобів противника; розташування підрозділів своїх військ; місцевість на напрямку ведення розвідки, в результаті чого уточнює способи ведення розвідки, позиції бойових машин у вихідному положенні і маршрути пересування дозору в ході виконання поставленої задачі.

Бойовий наказ командир взводу віддає всьому особовому складу дозору на місцевості.

При постановці задач з ведення розвідки у бойовому наказі командир взводу вказує:

всьому особовому складу — спосіб і напрямок (об’єкти) розвідки, порядок доповідей результатів;

дозорним танкам — склад, напрямок (об’єкти) розвідки, спосіб ведення розвідки, порядок доповідей результатів.

При організації взаємодії командир взводу додатково повинний погодити дії дозору з підрозділами батальйону (роти) при зайнятті вихідного положення для ведення розвідки, при подоланні переднього краю й в ході ведення розвідки.

Після постановки бойової задачі підлеглим командир бойового розвідувального дозору готує взвод до дій у розвідці, особисто перевіряє знання задач командирами танків і у встановлений час доповідає старшому начальнику про готовність взводу до виконання задачі.

В обороні бойовий розвідувальний дозор у встановлений час займає вихідний рубіж безпосередньо в бойових порядках батальйону і веде розвідку спостереженням перед фронтом і на відкритих флангах, виконуючи задачі з виявлення висування і розгортання підрозділів противника, виявленню його складу, позицій вогневих засобів і інших об'єктів.

При вклиненні противника бойовий розвідувальний дозор за вказівкою командира батальйону (роти, начальника штабу батальйону) висувається до ділянки прориву і встановлює склад підрозділу противника, що вклинився, і напрямок розвитку його успіху, одночасно ведучи спостереження за напрямком переміщення других ешелонів (резервів).

В наступі бойовий розвідувальний дозор з дотриманням заходів маскування завчасно висувається на передній край оборони, займає вихідний рубіж для дій у розвідці і веде розвідку спостереженням, розкриваючи (уточнюючи) розташування, місця розташування взводних опорних пунктів противника і його вогневих засобів. Командир дозору уточнює на місцевості маршрути і напрямки руху з початком наступу.

З початкомнаступу бойовий розвідувальний дозор, після подолання мінно-вибухових й інших загороджень по пророблених проходах, розгорнувшись в бойову лінію, просувається стрибками від укриття до

укриття за бойовими порядками підрозділів, що наступають, як правило, на відстані до300 метрів за ротами першого ешелону, веде спостереження за противником. З проривом першої позиції оборони противника дозор, використовуючи проміжки і розриви в його бойових порядках, сміливо і рішуче проникає в глибину оборони. В деяких випадках при проникненні в глибину оборони противника може виникнути необхідність вступу бойового розвідувального дозору в бій для рішучого прориву через ділянки, що слабко обороняються, або бойові порядки підрозділів противника, що відходять. В цьому випадку командир дозору через старшого начальника викликає вогонь артилерії і, використовуючи його результати, всім складом дозору атакує противника і, не затримуючись, виводить дозор на напрямок (в район) ведення розвідки. При неможливості проникнути в глибину розташування противника бойовий розвідувальний дозор, пристосовуючись до місцевості, веде розвідку спостереженням.

Бойовий розвідувальний дозор, як правило, діє поза дорогами, долаючи відкриті ділянки місцевості на максимально можливій швидкості, ведучи спостереження на ходу. При діях на пересіченій, напівзакритій місцевості бойовий розвідувальний дозор переміщається від одного вигідного для спостереження пункту до іншого, висилаючи по мірі необхідності вперед і в сторони флангів дозорні танки. Огляд місцевості і місцевих предметів бойовий розвідувальний дозор здійснює всім складом взводу одночасно або дозорними танками.

При веденні розвідки бойовий розвідувальний дозор може рухатися в колоні в бойовій лінії.

Виявивши відхід противника, бойовий розвідувальний дозор негайно доповідає про це його командиру, що вислав, проникає до головних сил противника, визначає напрямок їх відходу і характер дій, встановлює позиції і рубежі, що підготовлені для оборони в глибині.

При діях в передбаченні зустрічного бою, при одержанні від старшого начальника задачі на забезпечення введення в бій підрозділів, які призначені для дій на напрямку, що сковує, бойовий розвідувальний дозор активними діями на призначеному (вигідному) рубежі сковує підрозділи прикриття (охорони) противника, виявляє їх склад і напрямок дій, а після виходу на рубіж підрозділів своїх військ продовжує виконувати задачі розвідки.

При виконанні задачі командир бойового розвідувального дозору періодично у встановлений час доповідає про результати розвідки начальнику штабу батальйону, а важливі відомості (про різкі зміни в діях противника і нові засоби боротьби) — негайно. Відомості, що отримані в результаті розвідки об’єкта, повинні містити: час виявлення, місце розташування (координати), тип (найменування), розміри (фронт, глибина, довжина) об’єкта розвідки, його склад, характер діяльності (напрямок руху, швидкість), спосіб одержання даних.