Властивість Число десяткових знаків (DecimalPlaces) .

Визначає число десяткових знаків, що використовуються при зображенні чисел.

Допускаються наступні значення властивості " Число десяткових знаків":

Для поля таблиці ця властивість може бути визначена у бланку властивостей у вікні конструктора таблиць (у списку " Властивості поля"), а для полів запиту — у вікні запиту (у списку " Властивості поля"). Крім того, цю властивість можна визначити за допомогою макроса або Access Basic.

Ви­­ко­­рис­товуйте властивість " Число десяткових знаків" для зображення чисел засобом, відмінним від зазначеного за допомогою властивості " Формат поля". Наприклад, грошовий формат зображає тільки два десяткових знаки (5, 35 р.). Щоб збільшити число десяткових знаків до чотирьох, зберігши інші атрибути грошового формату (наприклад, 5, 3523 р.), необхідно визначити властивість " Число десяткових знаків".

Властивість " Число десяткових знаків" не враховується, якщо використовується стандартний числовий формат.

При створенні зв’язного елемента керування у формі або звіті він успадковує значення властивості " Число десяткових знаків" базового поля.

Маска вводу (InputMask).

Задає маску вводу для поля.

Якщо всі значення, що планується вводити в поле, повинні мати одна­ковий формат, то можна спростити введення даних, створивши маску вводу. Маска вводу автоматично зображає в полі постійні символи. При введенні даних у поле користувачу не доводиться вводити ці постійні символи, навіть якщо вони повинні бути включені в значення поля; йому достатньо заповнити порожні позиції в масці вводу.

Примітки..

Для створення однієї зі стандартних масок вводу, наприклад, маски вводу телефонного номера або дати, простіше використовувати майстра по розробці масок вводу, ніж вводити її самостійно. Для виклику майстра по розробці масок вводу потрібно встановити вказівник в область " Маска вводу " і натиснути кнопку миші, а потім натиснути кнопку " Побудувати" справа від неї.

Маска вводу може складатися з 3 частин, розділених крапками з комою

(наприклад, (999) 000-0000!; 0; " "):

Перша частина є маскою заповнення (наприклад, (999) 000-0000!).

Друга частина маски вводу визначає режим занесення постійних сим­волів. Якщо постійні символи повинні бути включені в значення поля, введіть 0; якщо в таблицю потрібно занести тільки введені користувачем символи, введіть 1 або залишіть цю частину порожньою (цей режим використовується по замовчуванню).

Третьою компонентою маски вводу є символ, який треба використо­ву­вати для зображення порожніх позицій у масці вводу. Користувач може зазначити будь-який символ ANSI; пробіл необхідно взяти в лапки (" ").

По замовчуванню з цією метою використовується символ підкреслення (_).

У наступній таблиці перелічено символи маски й описано їх призначення.

Примітки

Для того. щоб символи, які вводяться, не відображалися на екрані, потрібно вибрати значення " Пароль" властивості " Маска вводу ". Замість кожного символу, введеного в поле, буде зображатися зірочка (*). Цей тип маски вводу не накладає ніяких обмежень на значення; які вводяться, він виз­начає тільки спосіб зображення цих значень на екрані.

Ця властивість може бути визначена за допомогою бланка властивостей, макроса або Access Basic.

Будьте обережні при виборі форматів зображення для полів і елементів керування, у яких визначена маска вводу. Якщо користувач визначить значення властивості " Формат поля" (Format) для поля в таблиці або запиті або елемента керування у формі або звіті, то для зображення значень у цьому полі буде вико­рис­товуватися визначений формат, а не маска вводу. Проте при редагуванні поля у формі буде викоористовуватися маска вводу, а не визначений формат.

При вводіі даних у поле, для якого визначена маска вводу, завжди використовується режим заміни. Крім того, при натисканні клавіші Backspace символ заміняється на пробіл.

При копіюванні або переміщенні вмісту поля, для якого визначена маска вводу у буфер літерали копіюються, незалежно від режиму їхнього зберігання.

Маска вводу використовується тільки при вводі символів у поле з кла­віатури й ігнорується при всіх інших операціях, наприклад, імпорті даних, виконанні запитів-зміни або вводу символів у поле за допомогою Access Basic (шляхом визначення макроса (за допомогою макрокоманди " ЗадатиЗначення" (SetValue)).

Властивість Заголовок (Caption).

Заголовок поля вказує текст, що відображається в пов'язаному з полем заголовку і використовується як заголовок відповідної колонки в режимі таб­лиці.

Введіть текст заголовка. Довжина заголовка, поля, форми і кнопки може досягати 255 символів. Довжина тексту елемента керування- заголовка може досягати 2048 символів.

Заголовок елемента керування можна визначити в бланку властивостей. Заголовок поля можна визначити у вікні конструктора таблиць або у вікні запиту (у списку " Властивості поля"), а також за допомогою макроса або Access Basic.

Звичайно заголовок використовуються для відображення корисних повідомлень.

Якщо заголовок форми, кнопки або елемента керування- заголовку не­виз­начені, то Microsoft Access надає об'єкту унікальне ім'я. Якщо заголовок зв" язного поля невизначено, то в його якості використовується ім'я базового поля.

Властивість " Значення по замовчуванню" (DefaultValue).

Визначає значення по замовчуванню для поля або елемента керування.

Введіть текст або вираз довжиною до 255 символів.

Ця властивість може бути визначена в бланку властивостей у вікні конструктора таблиць (у списку " Властивості поля"), а також за допомогою макроса або Access Basic.

Значення по замовчуванню автоматично вводиться в поле або елемент керування при створенні нового запису. Наприклад, у таблиці " Адреси" у якості значення по замовчуванню для поля " Місто" можна зазначити " Львів". При вводі нового запису користувач може прийняти це значення або ввести назву іншого міста.

Якщо елемент керування створений шляхом переносу поля зі списку полів, то по замовчуванню за значення властивості елемента керування " Зна­чення по замовчуванню" використовується значення властивості " Значення по замовчуванню, визначене для базового поля.

Властивість " Значення по замовчуванню" не застосовується до полів, для яких вибрано тип даних " Лічильник" або " OLE-об'єкт".

Властивості " Умова на значення" (ValidationRule) і " Повідомлення про помилку" (ValidationText).

" Умова на значення" — вказує вираз, перевірка істинності якого викону­єть­ся при вводі або зміні даних у полі або елементі керування, пов'язаному з полем, або при зберіганні запису.

" Повідомлення про помилку" — вказує текст повідомлення, що повинно з'являтися на екрані при спробі вводу значення, що порушує умову, визначену для даного поля, елемента керування або запису.

У якості значення властивості " Умова на значення" введіть вираз, а в якості значення властивості " Повідомлення про помилку" — текст. Максимальна довжина кожного значення може досягати 255 символів.

Якщо значення властивості " Умова на значення" не визначено, то перевірка да­них не виконується. Якщо значення властивості " Умова на значення" визна­чено, а значення властивості " Повідомлення про помилку" — немає, то при порушенні умови на екрані з'явиться стандартне повідомлення про помилку.

Для елементів керування в якості значення цієї властивості може бути визначено будь-який правильний вираз. Вираз, зазначений в якості умови для полів або записів, не повинен містити функцій, визначених користувачем, фун­кцій по підмножині Microsoft Access, групових функцій, функції CurrentUser і Eval, а також посилання на форми, запити і таблиці. Крім того, вираз, зазначе­ний в якості умови для поля, не повинен містити посилання на інші поля. Вираз, зазначений в якості умови для запису, може містити посилання на поля цієї ж таблиці.

Властивості " Умова на значення" і " Повідомлення про помилку" можна використовувати, щоб допомогти користувачу вводити правильні дані. Наприклад, при вводі запису про нового співробітника можна зажадати, щоб значення в полі " Дата прийому на роботу" лежало в інтервалі між датою заснування фірми і поточної дати. Якщо введена дата не лежить у даному діапа­зоні, можна вивести на екран повідомлення " Неприпустима дата прийому на роботу ".

Властивість " Умова на значення" може бути визначена 4 способами:

§ У бланку властивостей елемента керування у формі;

§ У нижній частині вікна конструктора таблиці (умова для поля);

§ У бланку властивостей таблиці (умова для запису);

§ За допомогою програми на мові Access Basic.

Якщо елемент керування створений шляхом переносу поля зі списку полів, то умова, накладена на дане поле, залишається в дії, хоча і не відобра­жається в бланку властивостей цього елемента керування.

Властивості " Обов'язкове поле" (Required) і " Порожні рядки" (AllowZeroLength) використовуються спільно з властивістю " Умова на зна­чен­ня". Властивість " Обов'язкове поле" вказує, чи може поле містити порож­ні значення; властивість " Порожні рядки" вказує, чи може поле містити рядки нульової довжини.

Переві рка умов, визначених для елементів керування, полів і записів, виконується в таких випадках:

1) перевірка умов, визначених для поля й елемента керування, виконується при втраті фокуса цим полем або елементом керування, якщо його значення було змінено;

2) перевірка умов, визначених для запису, виконується при зберіганні цього запису;

3) якщо умови визначені і для поля, і для пов'язаного з цим полем еле­мен­та керування, то перевірка обох умов виконується при втраті фокуса цим полем або елементом керування, якщо його значення було змінено.

По замовчуванню поле, для якого визначена умова, не може містити по­рож­ніх значень. У такому випадку у виразі-умові потрібно додати функцію Is Null, наприклад, " < > 8 Or Is Null".

При вводі нового запису перевірка умов, визначених для запису, вико­нується при зберіганні цього запису. При зміні запису перевірка умов, визна­чених для запису, виконується при зберіганні цього запису, навіть якщо значення полsd, включених у вираз-умову, не були змінені.

Неможливо визначити умови для полів або записів таблиць, створених поза Microsoft Access (наприклад, таблиць dBASE, Paradox або SQL Server). Для цих таблиць можуть бути визначені тільки умови для елементів керування.

Властивість " Обов'язкове поле" (Required).

Вказує, чи поле повинно містити значення. Якщо ця властивість має зна­чення " Так", то при вводі нового запису необхідно ввести значення в це поле або інший пов'язаний із ним елемент керування.

Допустимі такі значення властивості " Обов'язкове поле":

Ця властивість може бути визначена в бланку властивостей у режимі конструктора таблиць (у списку " Властивості поля") або за допомогою Access Basic.

Цю властивість можна використовувати, щоб гарантувати, що зазначене поле або пов'язаний із ним елемент керування завжди буде містити якесь зна­чен­ня (тобто не буде містити порожніх (Null) значень). Наприклад, можна гарантувати, що елемент керування " Прізвище" буде містити якесь значення для кожного запису.

Властивість " Обов'язкове поле" використовується на рівні таблиці, тому, якщо для якогось поля таблиці ця властивість має значення " Так", це поле по­вин­но містити значення в будь-яких випадках, коли дані можуть бути введені в це поле: у таблиці, у формах, джерелом даних який є ця таблиця, при зміні значення цього поля за допомогою макроса або Access Basic або імпорті даних у цю таблицю.

Значення властивостей " Обов'язкове поле" і " Порожні рядки" (AllowZeroLength) можна використовувати для розрізнення неіснуючих даних

(рядків нульової довжини, що зберігаються у виді, (" ")) і даних, що існують, але невідомі (що зберігаються у виді порожніх (Null) значень). Якщо власти­вість " Порожні рядки" має значення " Так", то у дане поле можна вводити рядки нульової довжини, незалежно від значення властивості " Обов'язкове поле". Як­що властивість " Обов'язкове поле" має значення " Так", а властивість " Порож­ні рядки" має значення " Немає", то дане поле повинно містити якесь значення, відмінне від рядка нульової довжини.

У наступній таблиці показано, які результати можна одержати, комбі­ную­чи значення властивостей " Обов'язкове поле" і " Порожні рядки".

Після вводу значення " Так" властивості " Обов'язкове поле" у таблиці, що вже містить дані, користувачу буде запропоновано зазначити, чи потрібно вико­нати перевірку існуючих даних на відповідність новій умові. Наявність у таб­лиці записів із незаповненим обов'язковим полем не перешкоджає встанов­лен­ню цієї умови, проте, користувач може використовувати запит-відновлення або запит-видалення записів, щоб привести всі існуючі записи у відповідність із новою умовою.

Властивість " Порожні рядки" (AllowZeroLength).

Вказує, чи можна вводити в дане поле стрічку нульової довжини (" ").

Допускаються такі значення властивості " Порожні рядки":

Ця властивість може бути визначена за допомогою бланка властивостей, макроса або Access Basic.

Для того, щоб ввести в поле рядок нульової довжини, введіть дві лапки (" ").

Властивість " Індексоване поле" (Indexed).

Визначає індекс по одному полю.

Допускаються такі значення властивості " Індексоване поле":

Цю властивість можна визначити в бланку властивостей у вікні кон­струк­тора таблиць (у списку " Властивості поля"). Крім того, можна вибрати команду Індекси в меню Вид або натиснути кнопку " Індекси" на панелі інстру­ментів. На екрані з'явиться вікно " Індекси". Після додавання індексу по одному полю у вікно " Індекси" властивість " Індексоване поле" автоматично прийме значення " Так".

Використовуйте властивість " Індексоване поле" для прискорення вико­нання пошуку і сортування записів по одному полю таблиці. Індексоване поле може містити як унікальні, так і повторювані значення. Наприклад, у таблиці " Співробітники" можна створити індекс по полю " Номер посвідчення водія", що містить унікальні значення, або по полю " Прізвище", що може містити повторювані значення.

Користувач може створити скільки завгодно індексів. Індекси створю­ються при зберіганні макета таблиці й автоматично обновляються при вводі і зміні записів. Користувач може в будь-який час додати нові або видалити непотрібні індекси у вікні конструктора таблиць.

Якщо ключ таблиці складається з одного поля, то Microsoft Access автоматично встановлює значення " І (Повторення не допускаються)" власти­вості " Індексоване поле" для даного поля.

Примітки.

МЕМО, логічні і OLE-поля не можуть бути індексованими. Для створення складових індексів потрібно використовувати вікно " Індекси".

Завдання до лабораторної роботи:

1. Створити концептуальну модель предметної області та записати її в вигляді діаграми " Сутність - Звязок".

2. Створити логічну модель предметної області.

3. Створити базу даних, створити таблиці, задати всі потрібні властивості для полів.

4. Створити зв'язки між таблицями.

5. Ввести по декілька записів в кожну таблицю, проаналізувати цілісність даних.

6. Освоїти можливості інтерфейсу СУБД Access. Вміти: міняти порядок, розміри, видимість колонок таблиці в режимі перегляду; закріплювати колонки від скролювання, сортувати дані таблиці по одному чи кількох полях; шукати задані значення в таблиці; користуватися фільтром по полю, фільтром по формі, розширеним фільтром.

Навести в звіті про лабораторну роботу:

1. Діаграму " Сутність - Зв'язок" концептуальної моделі предметної області.

2. Схему бази даних: перелік таблиць, зв'язків, полів з вказанням їх типів та властивостей.