Народ схиляється до ідолопоклоніння.

1. Коли народ побачив, що Мойсей довго не спускається з гори, то зійшовся до Аарона і сказав йому: Підведися і виготуй нам Бога, котрий би йшов перед нами, бо з цим чоловіком, із Мойсеєм, який вивів нас із єгипетської землі, не знаємо, що сталося.

2. І сказав їм Аарон: Зніміть золоті ковтки, які у вухах ваших дружин, ваших синів і ваших дочок, і принесіть мені.

3. І увесь народ познімав золоті ковтки із своїх вух, і принесли до Аарона.

4. Він узяв їх із рук їхніх, і вчинив із них виливане теля, і обробив його різцем. І сказали вони: Ось Бог твій, Ізраїлю, котрий вивів тебе з єгипетської землі.

5. Побачивши це, Аарон поставив перед ним жертовника, і проголосив Аарон, кажучи: Завтра свято Господові.

6. Другого дня вони підвелися вранці, і принесли усеспалення, і привели пожертви мирні: і сів народ їсти і пити, а потім почав веселитися.

7. І сказав Господь Мойсеєві: Поспіши зійти; бо розбестився народ твій, котрого ти вивів із єгипетської землі.

8. Дуже скоро ухилилися вони від шляху, котрий Я заповідав їм: Вчинили собі виливане теля, і вклонилися йому, і принесли йому пожертви, і сказали: " Ось Бог твій, Ізраїлю, котрий вивів тебе із єгипетської землі! "

9. І сказав Господь Мойсеєві: Я бачу народ цей, і ось, народ, він – твердошиїй;

10. Отож, залиши Мене одного, нехай спалахне гнів Мій на них, і винищу їх, і виведу численний народ від тебе:

11. Але Мойсей почав благати Господа, Бога свого, і сказав: Нехай не спалахне, Господе, гнів Твій на народ Твій, якого Ти вивів із єгипетської землі силою великою і рукою міцною.

12. Щоб єгиптяни не говорили: " На загибель Він вивів їх, щоб убити в горах і винищити їх з лиця землі". Одверни спопеляючий гнів Твій, і відміни згубу народові Твоєму.

13. Пригадай Авраама, Ісаака та Ізраїля, служників Твоїх, котрим присягався Ти Собою, кажучи: " Множачи, помножу насіння ваше, як зорі небесні, і всю землю оцю, про котру Я сказав, дам насінню вашому, і будуть володіти вічно".

14. І відвернув Господь зло, про яке сказав, що наведе його на народ Свій.

15. І повернувся і зійшов Мойсей з гори; в руках його було дві скрижалі Одкровення, на котрих написано було з обидвох боків: і на тім, і на другім боці написано було.

16. Скрижалі були діяння Боже, і письмо, накреслене на скрижалях, було письмо Боже.

17. І коли почув Ісус голос народу, який гомонів, то сказав Мойсеєві: " Військовий гамір у таборі".

18. Та Мойсей сказав: Це не крик переможців і не зойк переможених; я чую голос співаків.

19. А коли він наблизився до табору і побачив виливне теля і танці, тоді він спаленів од гніву і кинув із рук своїх скрижалі, і розбив їх під горою.

20. І взяв виливне теля, котре вони вчинили, і спалив його в огні, і перетер у тлін, і розсіяв по воді, і дав її пити синам Ізраїля.

21. І сказав Мойсей Ааронові: Що вчинив тобі народ цей, що ти увів його у гріх великий?

22. Але Аарон сказав: Нехай не розпалюється гнів володаря мого; ти знаєш цей народ, що він буйний.

23. Вони сказали мені: " Зроби нам бога, котрий простував би перед нами; тому що з Мойсеєм, з оцим чоловіком, який вивів нас із єгипетської землі, не відаємо, що сталося".

24. І я сказав їм: " У кого є золото, зніміть із себе". І віддали мені; Я кинув у вогонь, і вийшло оце теля.

25. Мойсей побачив, що цей народ шалений, бо Аарон спричинив його шал, на сором перед ворогами його.

26. І тоді постав Мойсей у воротах табору, і сказав: Хто Господній – до мене, і зібралися до нього всі сини Левіїні.

27. І він сказав їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Покладіть кожний свого меча на стегно своє, пройдіться табором од воріт до воріт і назад, і вбивайте кожний брата свого, кожний друга свого, кожний ближнього свого.

28. І вчинили сини Левіїні за словом Мойсея: і впало того дня з народу близько трьох тисяч чоловік.

29. Тому що Мойсей сказав: Сьогодні посвятите руки ваші Господові, кожний в сині своєму, і в браті своєму, нехай дарує Він вам сьогодні благословення.

30. Другого дня сказав Мойсей народові: Ви вчинили великий гріх; отож, я піднімуся до Господа, чи не сплачу за гріха вашого.

31. І повернувся Мойсей до Господа, і сказав: О, народ сей вчинив великий гріх; виготовив собі золотого бога.

32. Прости їм гріх їхній. А коли ні, то зітри й мене з книжки Твоєї, в котру Ти вписав.

33. Господь сказав Мойсеєві: Того, хто згрішив переді Мною, зітру з книги Моєї.

34. Отож, іди, веди народ цей, куди Я сказав тобі. Ось, Ангел Мій піде перед тобою, і в день відвідин Моїх Я навідаюся до них і покараю за гріх.

35. І уразив Господь народ за виливане теля, котре вчинив Аарон.