Надав і Авігуд приносять чужий вогонь.

1. Надав і Авігуд, сини Ааронові, взяли кожний свою кадильницю і поклали до них вогню, і вклали в нього кадіння, і принесли перед Господом вогонь чужий, котрого Він не наказував їм.

2. І зійшов огонь від Господа і спалив їх, і померли вони перед Господом.

3. І сказав Мойсей Ааронові: Ось про що говорив Господь, коли сказав: Тими, що наближаються до Мене, освячусь, і перед усім народом прославлюся. Аарон мовчав.

4. І покликав Мойсей Мисаїла і Елцафана, синів Уззиїла, дядька Ааронового, і сказав їм: Підіть, винесіть братів ваших із святині за стан.

5. І пішли, і винесли їх у хітонах їхніх за стан, як сказав Мойсей.

6. А Ааронові і Елеазарові, і Ітамарові, синам його, Мойсей сказав: Голів ваших не оголюйте і одежі вашої не роздирайте, щоб вам не померти і не навести гніву на всю громаду; нехай дім Ізраїля плаче за спаленими, котрих спалив Господь.

7. І з дверей скинії зібрання не виходьте, щоб не померти вам: бо на вас єлей помазання Господнього. І вчинили за словом Мойсея.

8. І сказав Господь Ааронові, кажучи:

9. Вина і міцних напоїв не пий ти і сини твої з тобою, коли входите до скинії зібрання, щоб не вмерти. [Це] – вічна настанова у покоління ваші.

10. Щоб ви могли вирізняти священне від несвященного і нечисте від чистого,

11. І навчати синів Ізраїля усіх настанов, котрі лишив їм Господь через Мойсея.

12. І сказав Мойсей Ааронові і Елеазарові та Ітамарові, синам його, що залишилися: Візьміть приношення хлібне, яке лишилося від приношень Господніх, і їжте його прісним біля жертовника, бо це є найсвятіше.

13. І їжте його на святому місці, бо це частка твоя і частка синів твоїх від пожертв Господніх, учинених на вогні: Так мені велено [від Господа].

14. І грудинку коливну, і плече піднесення їжте на чистому місці, ти і сини твої, і дочки твої з тобою; бо це дано як виділ (пай) тобі і для виділу синам твоїм із пожертв мирних приношень синів Ізраїля.

15. Плече піднесення і грудинку коливну повинні вони приносити з пожертвами лою приношення вогнем, коливаючи перед лицем Господнім; і нехай буде це вічним виділом тобі і синам твоїм з тобою, як звелів Господь.

16. І козла пожертви за гріх шукав Мойсей, і ось, він спалений. І розгнівався на Елеазара та Ітамара, синів Ааронових, що залишилися, і сказав:

17. Чому ви не їли приношення за гріх на святому місці? Бо вона – святиня велика, і вона дана вам, щоб очищати гріхи громади і спокутувати їх перед Господом.

18. Ось, кров її не внесена до середини святині, а ви мусили були їсти її на святому місці, як заповідано мені.

19. Аарон сказав Мойсеєві: Ось, нині принесли вони приношення своє за гріх і своє приношення всеспалення перед Господом, і все це сталося зі мною; якщо я сьогодні з'їм приношення за гріх, чи буде це добре в очах Господніх?

20. І почув Мойсей, і схвалив.