Повт. Закону 12

1. Ось настанови і закони, котрі ви маєте прагнути виконувати на землі, котру Господь, Бог батьків твоїх, дає тобі у володіння, на всі дні, котрі ти будеш жити на тій землі.

2. Ущент винищіть усі місця, де народи, котрими ви оволодієте, служили богам своїм, на високих горах, і на узгірках, і під кожним зеленим деревом.

3. І зруйнуйте жертовники їхні, і поламайте стовпи їхні, і спаліть вогнем гаї їхні, і розтрощіть карбовані образи богів їхніх, і винищіть ймення їхнє від місця того.

4. Не так ви маєте робити для Господа, Бога вашого [як ті народи];

5. Але до місця, яке вибере Господь, Бог ваш, із усіх колін ваших, щоби ймення Його було там, обертайтеся і туди приходьте.

6. І туди приносьте приношення всеспалення ваші, і пожертви ваші, і десятини ваші, і принесення рук ваших, і обітниці ваші, і добровільні приношення ваші, і первістків великої худоби вашої, і овець ваших.

7. І їжте там перед Господом, Богом вашим, і радійте ви і родини ваші за все, що робилося руками вашими, чим благословив тебе Господь, Бог твій.

8. Там ви не робіть усього, як ми тепер тут робимо, - кожний, що йому видається доречним в очах його.

9. Бо ви нині ще не ввійшли до спочину і до спадку, котрого Господь, Бог твій, дає тобі.

10. Та коли перейдете Йордан і житимете на землі, котру Господь, Бог ваш, дає вам у спадок, і коли Він дасть вам спокій від усіх ворогів ваших [довкола] вас, і будете жити в безпеці;

11. Тоді, яке місце вибере Господь, Бог ваш, щоб там бути йменню Його, туди приносьте все, що я заповідаю вам: приношення всеспалення ваші і пожертви ваші, десятини ваші і підношення рук ваших, і все вибране за обітницями вашими, що ви обіцяли Господові;

12. І будете радіти перед Господом, Богом вашим, ви і сини ваші, і доньки ваші, і служники ваші, і служниці ваші, і левит, котрий біля брам ваших; бо немає йому частки і спадку з вами.

13. Остерігайся приносити приношення усеспалення твої на будь-якому місці, котре ти побачиш.

14. Але на тому лише місці, котре вибере Господь, в одному з колін твоїх, принось приношення усеспалення твої, і роби все, що заповідаю тобі.

15. А втім, коли тільки зажадає душа твоя, можеш заколоти і їсти, з благословення Господа, Бога твого, м'ясо, котре він дав тобі, в усіх житлах твоїх; нечистий і чистий можуть їсти це, як сарну, і як оленя.

16. Лише крови не їжте; на землю виливайте її, як воду.

17. Не можна тобі їсти у житлах твоїх десятини хліба твого, і вина твого, і єлею твого, і первістків великої худоби, і дрібної скотини твоєї, і жодних обіцяних приношень твоїх, які будеш обіцяти, і добровільних приношень твоїх, і дарів піднесення рук твоїх.

18. Але їжте це перед Господом, Богом твоїм, на тому місці, котре вибере Господь, Бог твій, ти і син твій, і донька твоя, і служник твій, і служниця твоя, і левит, який біля брами, [і захожий], котрий у житлах твоїх, і радій перед Господом, Богом твоїм, за все, що робилося руками твоїми.

19. Гляди, не залишай левита у всі дні, [котрий буде жити] на землі твоїй.

20. Коли поширить Господь, Бог твій, володіння твої, як Він говорив тобі; і ти скажеш: " Наїмся м`яса! ", тому що душа твоя зажадає їсти м'ясо, тоді, за бажанням душі твоєї, їж м`ясо.

21. Якщо далеко буде від тебе місце оте, де вибере Господь, Бог твій, щоб перебувати йменню Його там, то заколи із великої худоби і отари твоєї, котру дав тобі Господь, як я наказав тобі, і споживай у брамах твоїх, за бажанням душі твоєї.

22. Але їжте їх так, як їдять сарну і оленя; нечистий, як і чистий, можуть це їсти.

23. Лише суворо дотримуйся, щоб не їсти крови, тому що кров є життя: не їжте життя разом із м'ясом.

24. Не їж її і виливай її на землю, як воду.

25. Не їж її, щоб добре було тобі і дітям твоїм після тебе, коли будеш чинити справедливо перед очима Господніми.

26. Лише святі речі твої, які будуть у тебе, і обітниці твої бери, і приходь на те місце, котре вибере Господь.

27. І звершуй приношення усеспалення твої, м'ясо і кров, на жертовнику Господа, Бога твого; і кров пожертв твоїх має бути пролита на жертовник Господа, Бога твого; а м'ясо їж.

28. Слухай і виконуй всі слова оці, котрі заповідаю тобі, щоб добре було тобі і дітям твоїм після тебе наповік, коли будеш чинити добре і належним чином перед очима Господа, Бога твого.

29. Коли Господь, Бог твій, винищить перед тобою народи, до котрих ти йдеш, щоб узяти їх у володіння, і ти, взявши їх, оселишся на землі їхній,

30. Тоді стережися, щоб ти не потрапив у пастку, йдучи за ними, по винищенні їх перед тобою, і не шукав богів їхніх, говорячи: " Як служили народи ці богам своїм, так і я буду чинити".

31. Не чини так Господові, Богові твоєму; бо все, чого бридиться Господь, що ненавидить Він, вони чинять богам своїм; вони й синів своїх і доньок своїх спалюють на вогні богам своїм.

32. Усе, що я заповідаю вам, прагніть виконувати; не долучай до цього, і не відкидай від нього.