Літопису 5

1. Сини Рувима, первістка Ізраїля, він первісток; але, коли опоганив він постіль батька свого, першість його передалася синам Йосиповим, сина Ізраїлевого, з умовою, однак, щоб вони не могли писатися першовродженими.

2. Бо Юда був найсильнішим серед братів своїх, і вождь від нього, але першість [перенесено] на Йосипа.

3. Сини Рувима, первістка Ізраїля: Ханох, і Паллу, Хецрон і Кармі.

4. Йоїлові сини: Шемая – син його, його син Ґоґ, син його – Шім'ї.

5. Його син Міха, син його – Реая, син його – Баал.

6. Його син Беера, котрого забрав у полон Тіглат-Пілнесер, цар асирійський. Він [був] князем Рувимівців.

7. І брати його, за племенами їхніми, за родовим списком їхнім, були: головний – Єіїл, потім Захарія.

8. А Бела, син Азаза, сина Шеми, Йоїлового сина, – він мешкав в Ароері – аж до Нево та Баал-Меона.

9. А на схід він сидів аж до виходу в пустелю, що починалася від ріки Єфрату, оскільки череди у ґілеадському краї стали чисельними.

10. За днів Саула вони вели війну з агарянами, котрі загинули від їхньої руки; а вони почали жити в шатрах їхніх на всій місцині на схід від Ґілеаду.

11. А Ґадові сини мали осідки навпроти них у башанському краї аж до Салхи.

12. У Башані Йоїл був головний, а Шафам – другий, потім Янай, і Шафат.

13. А їхніх братів з родинами їхніми було семеро: Михаїл, і Мешуллам, і Шева, і Йорай, і Якан, і Зія, і Евер – семеро.

14. А оце сини Авіхаїла, сина Хурі, сина Яроаха, сина Ґілеада, сина Михаїла, сина Єшішая, сина Єхдо, сина Буза.

15. Ахі, син Авдіїла, сина Гунієвого, голови дому батьків їхніх.

16. Вони жили в Ґілеаді, в Башані та в залежних від нього містах і на усіх околицях Шарону, аж до кінця їхнього.

17. Усі вони були переписані за днів Йотама, Юдиного царя, і за днів Єровоама, царя Ізраїля.

18. У нащадків Рувима і Ґада і половини Манасіїного племени, людей військових, котрі носять щита і меча та натягають лука, і навчених війни, сорок чотири тисячі сімсот шістдесят, які виходили на війну.

19. І воювали вони з агарянами, із Ітуром, із Нафішем, із Нодавом.

20. І надано було їм допомогу супроти них, і передані були в руки їхні агаряни і все, що в них було. Бо вони під час бою зголосилися до Бога, і Він зачув їх, за те, що вони покладалися на нього.

21. І захопили вони череди їхні: верблюдів п'ятдесят тисяч, із дрібної скотини двісті п'ятдесят тисяч, віслюків дві тисячі і сто тисяч душ людських.

22. Бо багато впало убитими, оскільки від Бога була битва оця. І мешкали вони на місці їхньому аж до переселення.

23. Нащадки половини Манасіїного племени замешкали в краї та розмножилися від Башану аж до Ваал-Хермону й Сеніру, та гори Гермон. Їх було багато.

24. А оце старшини поколінь їхніх: Ефер і Їш'ї, і Еліїл, і Азріїл, і Їрмея, і Годавія, і Яхдіїл, – мужі потужні, мужі відомі, старшини родів своїх.

25. Та коли вони згрішили супроти Бога батьків своїх і почали блудодіяти слідом за божками народів тієї землі, яких Бог прогнав від лиця їхнього,

26. Тоді Бог Ізраїля пробудив духа Пула, царя асирійського, і духа Тіглат-Пілнесера, царя асирійського, і він виселив рувимівців і ґадитян і половину коліна Манасіїного, і відпровадив їх у Халах і Хавор, і Хару, і до річки Ґозан, [і там вони] донині.