Літопису 16

1. І принесли вони Божого Ковчега, і поставили його посеред скинії, котру налаштував для нього Давид, і принесли Богові всеспалення і мирні пожертви.

2. Коли Давид звершив усеспалення і приношення мирних пожертв, то благословив народ йменням Господнім.

3. І роздав усім ізраїльтянам, і чоловікам, і жінкам, по одному буханцеві хліба і по шматкові м'яса та по глечику вина.

4. І поставив на служіння перед Ковчегом Господнім [деяких] із левитів, щоб вони прославляли, дякували і величали Господа Бога Ізраїлевого.

5. Асаф був старшиною, другим після нього Захарія, Єліїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттатія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл – із псалтирями, і цитрами, і Асаф для гри на кімвалах.

6. А священики Беная і Яхазіїл – на сурмах, постійно [сурмили] перед Ковчегом заповіту Божого.

7. Цього дня Давид уперше передав псалма для уславлення Господа в руки Асафа і братів його;

8. Прославляйте Господа, зголошуйте ймення Його; звіщайте в народах про діяння Його.

9. Співайте Йому, грайте Йому, сповіщайте про всі дива Його;

10. Хваліться йменням Його святим; нехай же звеселюється серце шукачів Господа!

11. Прикличте Господа і сили Його, шукайте невтомно лиця Його;

12. Згадуйте дива, котрі Він звершив, знаки Його і суди уст Його.

13. [Ви], насіння Ізраїлеве, служники Його, сини Якова, вибрані Його!

14. Він Господь і Бог наш; суди Його по всій землі.

15. Пам'ятайте вічно заповіта Його, Слово, котре Він заповідав на тисячу родів,

16. Те, що заповідав Авраамові, і за що присягався Ісаакові.

17. І що поставив Якові в закон, та Ізраїлеві на заповіт вічний,

18. Кажучи: Тобі дам Я землю Ханаанську – жереба спадщини твоєї.

19. Вони були тоді нечисленними, зовсім нечисленними зайдами на чужій землі.

20. І переходили від народу до народу, з одного царства до другого народу;

21. Але Він нікому не дозволив осоромити їх, і викривав за них царів.

22. Не торкайтеся до помазанців Моїх і пророкам Моїм не чиніть лиха.

23. Співайте Господові, вся земле, благовістіть щодня порятунок Його.

24. Сповіщайте поганам славу Його, усім народам – дива Його.

25. Бо великий Господь і уславлений вельми, і найгрізніший – над усіма богами.

26. Бо всі боги народів ніщо – божки, а Господь небо утворив.

27. Слава і велич у Його присутності, могутність і радість на місці Його.

28. Вшануйте Господа, племена народів, вшануйте Господа славою і честю.

29. Вшануйте Господа славою ймення Його. Візьміть дар, простуйте до Нього, вклоніться Господові перед красою святині Його!

30. Тремти перед Ним, уся земле, бо Він заснував усесвіт, що не похитнеться.

31. Нехай радіють небеса, нехай святкує земля, і нехай скажуть у народах: Господь царює!

32. Нехай збурюється море, і що виповнює його, нехай радіє поле, і все, що на ньому.

33. Нехай звеселяються дерева дібровні перед Господом, бо Він іде судити землю.

34. Прославляйте Господа, бо навіки милість його.

35. І скажіть: Урятуй нас, Боже, Спасителю наш! Збери нас і визволи нас від народів, нехай прославляємо святе ймення Твоє, і нехай хвалимося славою Твоєю!

36. Благословенний Господь, Бог Ізраїля, од віку й до віку! І сказав увесь народ: Амінь! Алілуйя!

37. Давид залишив там, перед Ковчегом заповіту Господнього, Асафа і братів його, щоб вони служили перед Ковчегом постійно, щодня.

38. І Овед-Едома та братів його, шістдесят вісім; а Овед-Едома, Єдутового сина, та Хоса, – за брамників.

39. А священика Сад`ока і братів його священиків, перед житлом Господнім, що на верховині у Ґів'оні.

40. Для підношення всеспалення Господові на жертовнику всеспалення постійно, вранці і увечері, і для всього, що написано в законі Господа, котрого Він заповідав Ізраїлеві.

41. І з ними Гемана і Єдутуна і решту вибраних, котрі призначені поіменно, щоби прославляти Господа, бо навіки милість Його.

42. При них Геман і Єдутун прославляли Бога, сурмлячи на сурмах, кімвалах і різних музичних знаряддях; а синів Єдутунових [поставив] біля брами.

43. І пішов увесь народ, кожний у дім свій; повернувся й Давид, щоби благословити дім свій.