Літопису 10

1. І пішов Рехав'ам до Сихему, тому що до Сихему зійшлися всі Ізраїльтяни, щоб настановити його царем.

2. Коли почув [про це] Єровоам, Неватів син, – він був у Єгипті, куди втік від царя Соломона, – то повернувся Єровоам з Єгипту.

3. І послали, і покликали його, і прийшов Єровоам і увесь Ізраїль, і говорили Рехав'амові ось так:

4. Батько твій поклав на нас важке ярмо; але ти маєш полегшити жорстоку роботу батька твого і важке ярмо, котре він поклав на нас, і ми будемо служити тобі.

5. І сказав їм [Рехав'ам]: За три дні прийдіть знову до мене. І порозходився народ.

6. І радився цар Рехав'ам із старшинами, котрі стояли перед Соломоном, батьком його, за життя його, і казав: Як ви порадите відповісти народові цьому?

7. Вони сказали йому: Якщо ти будеш добрим для цього народу, і вчинятимеш волю його, і розмовлятимеш з ним приязно, то вони будуть тобі служниками упродовж усіх днів.

8. Але він знехтував порадою старшини, котру вона давала йому, і почав радитися з людьми молодими, які зросли разом з ним і стояли перед ним.

9. І сказав їм: Що ви порадите мені відповідати народові цьому, який говорив мені: Вчини легшим ярмо, котре наклав на нас батько твій?

10. І відповідали йому ті молодики, що виросли з ним, і сказали: Так скажи народові, який казав тобі: Батько твій наклав на нас важке ярмо, а ти вчини полегкість нам, – так скажи їм: Мізинець мій грубший за стегна батька мого.

11. Батько мій наклав на вас важке ярмо, а я збільшу ваше ярмо; батько мій карав вас батогами, а я [битиму вас] скорпіонами.

12. І прийшов Єровоам і увесь народ до Рехав'ама третього дня, як наказав цар, сказавши: Прийдіть до мене знову за три дні.

13. Тоді цар відповідав їм суворо; бо відкинув цар Рехав'ам поради старшин і казав їм, за порадою молодих юнаків так:

14. Батько мій наклав на вас важке ярмо, а я збільшу його; батько мій карав вас батогами, а я [битиму вас] скорпіонами.

15. І не послухав цар народу; бо так улаштовано було від Бога, щоб звершив Господь слово Своє, котре вирік Він через шілонянина Ахійю Єровоамові, Неватовому синові.

16. Коли увесь Ізраїль побачив, що не слухає його цар, то відповідав народ цареві, кажучи: Яка нам частина в Давиді? Немає нам частки в сині Єссея! Усі до шатрів своїх, Ізраїлю! Тепер знай свій дім, Давиде! І розійшлися всі Ізраїльтяни по шатрах своїх.

17. Тільки над синами Ізраїлевими, які жили в горах Юдиних, залишився царем Рехав'ам.

18. І послав цар Рехав'ам Гадорама, що був головним над збиранням данини, але закидали його сини Ізраїлеві камінням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колісницю, щоб утікти до Єрусалиму.

19. Отак відпали Ізраїльтяни від дому Давидового аж донині.