Естер 2

1. Потому, як вщух гнів царя Артаксеркса, він пригадав Вашті і про те, що вона вчинила, і яка була ухвала щодо неї.

2. І сказали юнаки, служники царя: Нехай пошукають для царя молодих вродливих дівчат,

3. І нехай цар призначить оглядачів по всіх провінціях свого царства, котрі зберуть усіх молодих юнок, вродливих на вигляд, до столичного міста Сузи, до дому жінок під нагляд Ґеґая, царського керуючого двором, охоронця жінок, нехай видадуть їм натирання,

4. І дівчина, котра сподобається очам царя, нехай буде царицею замість Вашті. І бажаним було це слово в очах царя; і він так і вчинив.

5. А в Сузах був один юдей, на ім'я Мордехай, син Яіра, сина Шім'ї, сина Кішового, з коліна Веніяминового.

6. Він був переселений з Єрусалиму разом із бранцями, яких вивели з Єхонією, царем Юдиним, котрих переселив Навуходоносор, цар вавилонський.

7. І він був наставником Гадасси, – вона ж Естер, – донька дядька його, бо в неї не було ні батька, ані матері. Ця дівчина була гарної постави і вродлива. І по смерті батька її і матері її, Мордехай узяв її собі за доньку.

8. Коли оголошено було повеління царя і указ його, і коли зібрали багатьох дівчат до столичного міста Сузи під нагляд Ґеґая, тоді взяли й Естер до царського дому під нагляд Ґеґая, доглядача дружин.

9. І сподобалася ця дівчина очам його, і надбала в нього прихильности, і він поспішив видати їй натирання, і все, що [призначалося] для неї, і виділити їй семеро дівчат, достойних бути при ній із дому царського; і оселив її та дівчат її в найкраще помешкання дому для жінок.

10. Не сказала Естер ні про народ свій, ані про рідню свою; тому що Мордехай заборонив їй те виявляти.

11. І щодня Мордехай приходив на подвір'я жіночого дому, щоби довідатися, як ведеться Естер і про те, що вчиняють з нею.

12. Коли надходив час кожній дівчині входити до царя Артаксеркса, потому, як упродовж дванадцяти місяців було звершене над нею все, призначене жінкам, – бо саме стільки часу тривали дні натирання їх: шість місяців мировою оливою, а шість місяців духмянами та іншими натираннями жіночими;

13. Тоді дівчина входила до царя. І їй давалося все, чого жадала вона для виходу із жіночого дому до царського дому.

14. Увечері вона входила, і вранці поверталася до другого жіночого дому під нагляд Шаазгаза, царського євнуха, доглядача наложниць; і вже не входила до царя, хіба що цар зажадав би її, і вона називалася б на ймення.

15. Коли настав час Естері, доньки Авіхаїлової, Мордехаєвого дядька, що взяв її собі за доньку, – йти до царя, тоді вона не просила анічого, окрім того, про що сказав їй Ґеґай, керуючий царським двором, доглядач жінок. І надбала Естер прихильність [до себе] в очах усіх, хто бачив її.

16. І взяли Естер до царя Артаксеркса, до царського дому його, десятого місяця, себто місяця тевет, сьомого року його царювання.

17. І покохав цар Естер понад усіх жінок, і вона мала прихильність і ласку від нього більшу, аніж інші дівчата, і він поклав царську корону на голову її і зробив її царицею замість Вашті.

18. І вчинив цар бучний бенкет для всіх князів своїх і для служників при ньому, – бенкет заради Естери, і вчинив пільгу провінціям, і роздав дари за маєтністю царя.

19. І коли вдруге були зібрані дівчата, і Мордехай сидів біля брами царської,

20. Естер усе ще не сказала про свою рідню, і про народ свій, як наказав їй Мордехай; а слово Мордехая Естер виконувала тепер так само, як і тоді, коли була його вихованкою.

21. У той час, як Мордехай сидів біля брами царської, два царських євнухи, Біґтан і Тереш, що стерегли порога, мали недобрий замір накласти руку на царя Артаксеркса.

22. Довідавшися про це, Мордехай повідомив цариці Естер, а Естер переказала те цареві, і що повідав те Мордехай.

23. Було вчинене слідство, справу виявили [як таку], [що мала місце], і їх обидвох повісили на дереві. І це було записано в книгу хронік перед обличчям царя.