Єремії 23

1. Горе пастирям, котрі вигублюють та розганяють овець пастви Моєї! – говорить Господь.

2. А тому так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до пастирів, що пасуть народ Мій: Ви порозганяли овечок Моїх і розпорошили їх, і не доглядали їх, ось, Я покараю вас за недобрі вчинки ваші, говорить Господь.

3. І зберу останок отари Моєї із усіх країн, куди Я вигнав їх, – і поверну їх на подвір'я їхні, – і будуть плодитися і розмножуватися.

4. І настановлю над ними пастирів, котрі будуть пасти їх, і вони уже не будуть боятися і лякатися, і не будуть губитися, говорить Господь.

5. Ось, настануть дні, говорить Господь, – і поновлю Давидові Паростка праведного, і зацарює Цар, і буде чинити мудро і буде звершувати суд і правду на землі.

6. За днів Його Юда врятується, і Ізраїль буде жити в безпеці, і ось – ім'я Його, котрим будуть називати Його: Господь – виправдання наше!

7. А тому ось, надходять дні, говорить Господь, коли вже не будуть говорити: Живий Господь, Котрий вивів синів Ізраїлевих із Єгипетського краю,

8. Але: Живий Господь, Котрий вивів, і Котрий привів плем'я дому Ізраїлевого з краю північного і з усіх країв, куди Я вигнав їх, і будуть жити на своїй землі.

9. Про пророків. Серце моє в мені розривається, всі кості мої здригаються; я, – наче п'яний, як чоловік, що його полонило вино, – заради Господа і заради святих слів Його;

10. Тому що земля наповнилася перелюбниками, тому що плаче земля через прокляття; повсихали пасовища пустелі, і заміри їхні – лихо, і сила їхня – неправда;

11. Бо навіть пророк, і священик -лицеміри; навіть у домі Моєму Я знайшов нечестя їхнє, говорить Господь.

12. За це шлях їхній буде для них, мов слизькі місця у пітьмі; їх штовхнуть – і вони впадуть там; бо Я наведу на них лихо, в рік відвідин їх, говорить Господь.

13. І в пророках Самарії Я бачив безум; вони пророкували ім'ям Вааловим – і завели в оману народ Мій, Ізраїля.

14. Але в пророках Єрусалиму бачу жахливе: вони чинять перелюб і ходять в неправді, підтримують руки злодіїв, щоб ніхто не відвертався од свого безчестя; Усі вони переді Мною – як Содом, і мешканці його – як Гомора.

15. А тому так говорить Господь Саваот про пророків: Ось, Я нагодую їх полином і водою напою їх із жовчю, бо від пророків єрусалимських нечестя розповсюдилося на всю землю.

16. Так говорить Господь Саваот: Не слухайте слів пророків, що пророкують вам; вони обманюють вас; виповідають мрії серця свого, [а] не від уст Господніх.

17. Вони постійно говорять тим, що нехтують Мною: Господь сказав: Мир буде у вас. І всілякому, хто вчиняє за упертістю свого серця, кажуть: Не прийде на вас біда.

18. Бо хто стояв на раді Господній і бачив, і чув слово Його? Хто зважав на слово Його – і почув?

19. Ось, наближається буря Господня з люттю, буря грізна, і впаде на голову лиходіїв.

20. Гнів Господній не відвернеться, аж доки Він не звершить і допоки не виконає намірів серця Свого; у прийдешні дні ви зрозумієте це достоту.

21. Я не посилав цих пророків, вони самі надбігли; Я не говорив їм, а вони пророкували.

22. Якби вони стояли на Моїй раді, то оголосили б народові Моєму слова Мої і відвертали б їх від лихого шляху і від недобрих вчинків їхніх.

23. Хіба Я – Бог [лише] поблизу, говорить Господь, а не Бог – і на віддалі?

24. Чи може людина сховатися в утаємниченому місці, де Я не бачив би її? – Говорить Господь. Чи не виповнюю Я небо і землю? – Говорить Господь.

25. Я чув, що говорять пророки, які Моїм йменням пророкують лжу. Вони кажуть: Мені наснилося, мені наснилося.

26. Чи довго це буде в серці пророків, що пророкують лжу, що пророкують облуду свого серця?

27. Чи задумали вони довести народ Мій до забуття ймення Мого через сновидіння свої, котрі вони переказують один одному, як батьки їхні забули ймення Моє через Ваала?

28. Пророк, який бачив сновидіння, нехай оповідає про нього, як про сновидіння; а в якого – Моє слово, той нехай говорить слово Моє безпомильно. Що спільного у полови з чистим зерном? – Говорить Господь.

29. Чи не схоже слово Моє на вогонь, говорить Господь, і чи не схоже на молота, що розбиває скелю?

30. Тому ось, Я – на пророків, говорить Господь, котрі крадуть слова Мої один у одного.

31. Ось, Я – на пророків, говорить Господь, котрі діють своїм язиком, а кажуть: Він сказав.

32. Ось, Я – на пророків брехливих снів, говорить Господь, котрі виповідають їх і вводять народ Мій в оману своєю лжою і облудою, в той час, як Я не посилав їх і не наказував їм, і вони жодної користі не приносять народові цьому, говорить Господь.

33. Якщо запитає у тебе народ цей, чи пророк, чи священик: Який тягар від Господа? Ти скажи їм: Ви тягар – і Я покину вас, говорить Господь.

34. Якщо пророк або священик, або народ скаже: Тягар від Господа, Я покараю того чоловіка і дім його.

35. Так скажіть один одному і брат братові: Що відповів Господь? Або: Що сказав Господь?

36. А цього слова: Тягар від Господа – надалі не вживайте: бо тягарем буде [такому] чоловікові слово його, тому що ви спотворюєте слово живого Бога, Господа Саваота, Бога нашого.

37. Так говори пророкові: Що відповів тобі Господь? Або: Що сказав Господь?

38. А якщо ви будете продовжувати говорити: Тягар від Господа, то так говорить Господь: За те, що ви говорите слово це: Тягар від Господа, в той час, коли Я послав вам сказати: Не кажіть: Тягар від Господа, –

39. За це ось, Я забуду вас назовсім і покину вас, і місто це, котре Я дав вам і батькам вашим, відкину од лиця Мого.

40. І покладу на вас тягар вічної наруги, і вічну ганьбу, котра й не забудеться.