Єремії 31

1. Того часу, говорить Господь, Я буду Богом усім племенам Ізраїлевим, а вони будуть Моїм народом.

2. Так говорить Господь: Народ, який уцілів од меча, знайшов милість у пустелі; іду заспокоїти Ізраїля.

3. Здалеку з'явився мені Господь і сказав: Любов'ю вічною Я полюбив тебе, і тому добра воля Моя до тебе.

4. Я знову упорядкую тебе, і ти будеш упорядкована, діво Ізраїлева, знову будеш оздоблюватися тімпанами твоїми і виходити у коло танцю веселунів;

5. Знову насадиш виноградників у горах Самарії; виноградарі, котрі насаджуватимуть їх, самі й збирати будуть.

6. Бо настане день, коли сторожа на горі Єфремовій проголосить: Підводьтеся, і зійдемо на Сіон до Господа, Бога нашого.

7. Бо так говорить Господь: радісно співайте про Якова і вигукуйте перед вождем народів; проголошуйте, прославляйте і кажіть: Урятуй, Господе, народ Твій, останок Ізраїля!

8. Ось, Я приведу їх з країни північної і зберу їх від рубежів землі; сліпий і кульгавий, вагітна і породілля разом із ними, – велика безліч повернеться сюди.

9. Вони вийшли зі слізьми, а Я поведу їх з утіхою; поведу їх поблизу потоків води шляхом торованим, на котрому не спіткнуться; бо Я – Батько Ізраїлеві і Єфрем – первісток Мій.

10. Слухайте слово Господнє, народи, і повідайте островам віддаленим, і скажіть: Хто розпорошив Ізраїля, Той неодмінно й збере його, і буде охороняти його, як пастух отару овець.

11. Бо викупить Господь Якова і визволить його від руки того, хто був сильніший від нього.

12. І прийдуть вони, і будуть святкувати на верховинах Сіону; і прилинуть до Господньої щедрости, до пшениці і вина та єлею, до ягнят і волів; і душа їхня буде, мов напоєний водою сад, і вони не будуть уже знемагати.

13. Тоді юнка буде веселитися в колі танцю, і юнаки і старці разом; і оберну печаль їхню на радість, і потішу їх, і дам радість після скорботи їхньої.

14. І насичу душу священиків повнотою, і народ Мій насититься щедрістю Моєю, говорить Господь.

15. Так говорить Господь: Голос чутно в Рамі, лемент і гірке ридання; Рахиль плаче за дітьми своїми і не хоче втішатися дітьми своїми, бо немає вже їх.

16. Так говорить Господь: Утримай голос свій від ридання і очі твої від сліз, бо є нагорода за працю твою, говорить Господь, і повернуться вони з країни ворожої.

17. І є надія для твого майбутнього, говорить Господь, і повернуться сини твої у володіння твої.

18. Чую Єфрема, що плаче: Ти покарав мене, і я – покараний, мов теля непокірне; наверни мене, – і навернуся, бо Ти – Господь, Бог мій.

19. Коли я був навернений, я боявся, і коли був на добрий розум наставлений, бив себе по стегнах; я був осоромлений, я був збентежений, тому що ніс на собі безчестя юности моєї.

20. Чи не дорогий для Мене син Єфрем? Чи не улюблене дитя? Бо тільки-но озвуся про нього, завжди з любов'ю згадую про нього; і все в Мені обурюється за нього; змилуюся над ним, говорить Господь.

21. Постав собі дороговкази, постав собі стовпи, наверни серце твоє на дорогу – на шлях, котрим ти простувала; повертайся, діво Ізраїлева, повертайся до цих міст твоїх.

22. Чи довго тобі поневірятися, донько зрадлива? Бо Господь витворить на землі щось нове: Жінка захистить чоловіка.

23. Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Надалі, коли Я поверну полон їхній, будуть говорити на землі Юдиній і в містах його такі слова: Нехай же благословить тебе Господь, оселе правди, о, горо свята!

24. І оселяться на ній Юда і всі міста його вкупі, землероби і пастухи з чередами.

25. Бо Я понапуваю душу знеможену і насичу всіляку душу зажурену.

26. На цьому я пробудився і пригадав, і сон мій був приємний мені.

27. Ось, надходять дні, говорить Господь, коли Я засію дім Ізраїля і дім Юдин насінням людини й насінням худоби.

28. І як пильно Я спостерігав за ними, щоб викорінити і винищити, зруйнувати і вигублювати, а також шкодити; так Я буду спостерігати за ними, щоб відбудовувати і насаджувати, говорить Господь.

29. За тих днів уже не будуть говорити: Батьки їли кислий виноград, а в дітей оскома на зубах;

30. Але кожний буде вмирати за своє беззаконня; хто буде їсти кислий виноград, у того на зубах, авжеж, буде оскома.

31. Ось надходять дні, говорить Господь, коли Я складу з домом Ізраїля і з домом Юди Нового Заповіта, –

32. Не такого Заповіта, якого Я уклав з батьками їхніми того дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести з єгипетської землі; той заповіт Мій вони порушили, хоч Я залишався у спілці з ними, говорить Господь.

33. Але ось Заповіт, котрого Я укладу з домом Ізраїлевим по тих днях, говорить Господь: Укладу закон Мій у нутрощі їхні і на серцях їхніх напишу його, і буду їм Богом, а вони будуть Моїм народом.

34. І вже не будуть навчати один одного, брат – брата і говорити: Пізнайте Господа, бо всі самі будуть знати Мене, від малого до великого, говорить Господь, тому що Я прощу беззаконня їхні і гріхів їхніх уже не згадаю.

35. Так говорить Господь, Котрий дав сонце, аби вдень світило, місяць і зорі, щоб світили вночі, Котрий збурює море аж так, що хвилі його ревуть; Господь Саваот – ймення Йому!

36. Якщо ці настанови перестануть діяти переді Мною, говорить Господь, то плем'я Ізраїлеве перестане бути народом переді Мною назавжди.

37. Так говорить Господь: Якщо небо може бути виміряне вгорі, і підвалини землі – досліджені внизу, то Я також відкину всеньке плем'я Ізраїлеве за все те, що вони вчинили, говорить Господь.

38. Ось, надходять дні, говорить Господь, коли місто упорядковане буде для слави Господньої від вежі Хананеїла аж до брами Наріжної.

39. І землемірний шнур пройде далі до пагорба Ґарев і обійде Ґоа.

40. І вся долина трупів і попелу, і все поле до потоку Кедрон, до рогу Кінської брами на схід, буде святинею Господа; не зруйнується і не розвалиться повіки.