Відлучення від богослужби 1-9; осквернення воєнного табору 10-15; охорона ізраїльтян 16-26

1 «Ніхто не сміє брати батькової жінки, ані не відкривати краю поли в його плащі. 2 Ніхто не ввійде в громаду Господню, в кого роздавлені ядра або відрізаний мужеський член. 3 Не ввійде також у Господню громаду байстрюк; ніхто (з них), навіть на десятому його поколінні, не зможе ввійти в громаду Господню. 4 Не ввійде аммоній і моавитянин у Господню громаду; навіть і десятому їхньому поколінню не можна ввійти в громаду Господню по вік віку, 5 тому що не зустріли вас хлібом і водою в дорозі, як ви вийшли з Єгипту, і тому що найняли проти тебе Валаама, сина Беора, з Петора в Месопотамії, щоб він прокляв тебе. 6 Та Господь, Бог твій, не хотів вволити волю Валаамові й обернув тобі прокляття в благословення, бо Господь, Бог твій, любить тебе. 7 Не будеш турбуватися за мир з ними та добро для них, поки життя твого повіки. 8 Не будеш гидувати едомієм; бо він твій брат. Не будеш гидувати й єгиптянином, бо ти був приходнем у його землі. 9 Діти від них, що народяться в третьому поколінні, можуть увійти в громаду Господню. 10 Коли стоятимеш табором проти твоїх ворогів, то стережися всякої погані. 11 Коли серед тебе буде хтось нечистий від нічного випадку, то він мусить вийти з табору й не ввійде до нього. 12 Надвечір він викупається в воді й, як зайде сонце, ввійде до табору. 13 Матимеш за табором окреме місце; туди виходитимеш за табір. 14 Буде в тебе й лопатка між твоїм знаряддям, і коли йтимеш на сторону, то викопаєш нею ямку та присиплеш свій послід. 15 Бо Господь, Бог твій, іде посеред твого табору, щоб визволяти тебе й віддати тобі в руки твоїх ворогів. Тому мусить твій табір бути святий, щоб Господь не бачив нічого негожого в тебе та не відвернувся від тебе. 16 Не віддаси раба, який утік від свого господаря до тебе, назад його господареві. 17 Він житиме в тебе в такому місці, яке він сам собі вибере, в одному з твоїх міст, де йому буде завгодно; не турбуй його. 18 Не буде жадної блудниці з дочок Ізраїля, ані жадного блудника з синів Ізраїля. 19 Не даватимеш, як обітницю, заробіток від повії чи гроші від розпусника в дім Господа, Бога твого, бо одне й друге гидота перед Господом, Богом твоїм. 20 Не братимеш відсотків від твого одноплемінника ні за гроші, ні за харчі, ні за будь-що, за що беруть відсотки. 21 Від чужоземця можеш вимагати відсотків, але від одноплемінця - ні, щоб Господь, Бог твій, поблагословив тебе в усякому починанні твоїх рук на землі, що йдеш її зайняти. 22 Коли складеш якусь обітницю Господеві, твоєму Богові, не гайся виконати її, бо Господь, Бог твій, напевно нагадає тобі, то й матимеш гріх. 23 Бо як стримаєшся від обітниці, не буде тобі гріха. 24 Але що вже вийшло з твоїх уст, те мусиш додержати й виконати: те, чим ти добровільно зобов'язався Господеві, твоєму Богові, що обіцяли уста твої. 25 Як увійдеш у виноградник твого ближнього, можна тобі їсти виноград, скільки душа твоя забагне, до наситу; в кошика ж не кластимеш. 26 А як прийдеш на поле твого ближнього (що на ньому доспіле збіжжя), то можна тобі зривати колоски рукою, однак серпом не замахнешся на збіжжя твого ближнього.»

Розлука та поновний шлюб 1-4; інші приписи 5-9; одіж убогого 10-13; денний заробіток 14-15; збірна провина 16; право чужинця, вдови, сироти 17-18; залишки на стерні, у винограднику 19-22

1 «Як чоловік візьме жінку й ожениться з нею, а вона не знайде милости в його очах, бо він помітив би в неї щонебудь негоже, то напише їй розвідний лист і, вручивши їй, відпустить зо свого дому; 2 вона ж, вийшовши з його дому, піде заміж за іншого, 3 а цей другий -якщо теж зненавидить її, - то, написавши розвідний лист, оддасть їй у руки й вишле її з дому; або коли вмре цей другий чоловік, який узяв її за жінку, 4 то не можна першому її чоловікові, що був відпустив її, знову брати її собі за жінку після того, як вона опоганилась; бо це гидота перед Господом, Богом твоїм, і ти не будеш допускати гріха на землю, яку Господь хоче тобі дати в посідання. 5 Коли чоловік узяв щойно жінку, не годиться йому йти на війну, ані не можна накладати на нього якогось громадського відробітку; вільний від усього він зостанеться цілий рік у себе вдома, щоб веселитися з жінкою, що її взяв. 6 Не можна брати в заставу жорен або жорновий камінь, бо тим заставляється життя. 7 Коли виявиться, що хтось полонив одного з своїх братів, зо синів Ізраїля, і поводився з ним як з рабом або продав його, то тому, хто полонив, - смерть. Так викорінюватимеш зло з-посеред себе. 8 А як вибухне проказа, зважай добре, щоб ти пильно виконував усе, чого навчатимуть вас священики-левіти; як я це заповідав їм, так і старатиметесь виконувати. 9 Пам'ятай, що вчинив Господь, Бог твій, у дорозі, після вашого виходу з Єгипту. 10 Як позичаєш щонебудь твоєму ближньому, не заходь до нього в хату, щоб узяти заставу. 11 Стій знадвору, а той, кому позичаєш, винесе тобі заставу надвір. 12 Коли ж він убогий чоловік, то не підеш спати, взявши до себе його заставу. 13 Мусиш неодмінно звернути йому заставу при заході сонця, щоб він міг лягти спати у своїй одежині й поблагословив би тебе, й тоді буде тобі заслуга перед Господом, Богом твоїм. 14 Не утискатимеш убогого й нужденного поденника, чи то він із твоїх братів-одноплемінників, чи з приходнів, які перебувають у твоїй землі, у твоїх містах. 15 Того ж самого дня виплатиш його заробіток, ще перед заходом сонця; бо він убогий, і всією душею чекає виплати; тож не закликатиме проти тебе Господа, та й ти не матимеш гріха. 16 Не можна карати смертю батьків за дітей, ані дітей за батьків. Кожний буде скараний за свій гріх. 17 Не кривосудь приходня й сироту та не бери вдовичої одежі в заставу; 18 пам'ятай, що ти був рабом у Єгипті і що Господь, Бог твій, визволив тебе звідти; тим і наказую тобі так чинити. 19 Як збиратимеш жниво з твого поля і як забудеш сніп на полі, не повертайся за ним: нехай буде для приходня, для сироти й для вдовиці, щоб Господь, Бог твій, поблагословив тебе в усякім ділі твоїх рук. 20 А коли оббиватимеш маслину, не будеш придивлятися ще раз до гілля: нехай буде для приходня, для сироти й для вдовиці. 21 Як збиратимеш виноград у себе в винограднику, не підеш потім оглядати грона: нехай вони зостануться для приходня, для сироти й для вдови; 22 пам'ятай, що ти був рабом у Єгипетській землі; тож і наказую тобі так чинити.»