Йоахаз 1-4; Йоаким 5-8; Йоахин 9-10; Седекія 11-21; звільнення з неволі 22-23

1 Тоді народ краю взяв сина Йосії Йоахаза, і настановив його царем у Єрусалимі замість його батька. 2 Було ж Йоахазові 23 роки, як став царем у Єрусалимі, і царював З місяці, 3 бо єгипетський цар скинув його з царства в Єрусалимі і наклав на край данину 100 талантів срібла й 1 талант золота. 4 Єгипетський цар настановив царем над Юдеєю та Єрусалимом його брата Еліякима, змінивши його ім'я на Йоакима, а його брата Йоахаза взяв Нехо та й одвів у Єгипет. 5 Було Йоакимові 25 років, як став царем, і царював він 11 років у Єрусалимі. Він робив зло в очах Господніх. 6 Проти нього виступив вавилонський цар Навуходоносор і закував його в кайдани, щоб відвести у Вавилон. 7 Частину посуду дому Господнього теж переніс Навуходоносор у Вавилон і склав його у своїм палаці в Вавилоні. 8 Решта дій Йоакима, гидоти, що він чинив, і хиби, що були в ньому, записані в книзі ізраїльських та юдейських царів. Його син Йоахин став царем замість нього. 9 Йоахинові було 8 років, як став царем, і царював він 3 місяці й 10 день в Єрусалимі. Він робив зло в очах Господніх. 10 Через рік послав цар Навуходоносор і звелів узяти його у Вавилон разом із дорогим посудом дому Господнього, а царем над Юдеєю і Єрусалимом настановив його брата Седекію. 11 Було Седекії 21 рік, як став царем, і царював він 11 років у Єрусалимі, 12 Він робив зло в очах Господа, Бога свого, й не смирився перед пророком Єремією, що говорив до нього з уст Господніх. 13 Він навіть збунтувався проти царя Навуходоносора, що присилував був його поклястись Богом, - і став таким тугошиїм і жорстокосердим, що не навернувсь до Господа, Бога Ізраїля. 14 До того ще й усі князі між священиками й народом нагрішили багато, йдучи слідом за всіма гидотами народів, і осквернили дім Господа, що він посвятив в Єрусалимі. 15 Господь, Бог батьків їхніх, перестерігав їх наполегливо через своїх посланців, бо жалував свій народ і житло своє, 16 але вони знущалися з посланців Бога, нехтували його словами й глузували з його пророків, доки не зійшов гнів Господа на його народ, так що не було вже більш рятунку. 17 От і навів на них Господь халдейського царя, а той повбивав їхніх юнаків мечем в їхньому святому храмі, не пощадив ні хлопця, ні дівчини, ні старого, ні сивого: все віддав в його руку. 18 Ввесь посуд дому Божого, великий і малий, і скарби дому Господнього, скарби царя та його князів, усе переніс Навуходоносор у Вавилон. 19 І спалили дім Божий, і зруйнували мур Єрусалиму, і підпалили вогнем усі його палаци, і всі його дорогоцінності понищили. 20 Усіх тих, хто зістався від меча, він перевів у Вавилон, і були вони його невільниками та його синів аж до часу панування перського царства, 21 щоб справдилося слово Господнє через уста Єремії: «Доки край не зазнав часу свого спочинку, - ввесь час його запустіння був часом його спочинку, поки не скінчилося 70 років.» 22 Першого року Кира, перського царя, щоб справдилось слово Господнє через уста Єремії, збудив Господь дух перського царя Кира, що велів оповістити по всьому своєму царству, словом і письмом, ось яку заяву: 23 «Так говорить Кир, перський цар: Господь, Бог небес, дав мені всі царства на землі. Він звелів мені збудувати йому дім в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто б не був між вами, що належить до його народу, нехай Господь, Бог його, буде з ним і нехай пускається в дорогу!»