Восьме видіння 1-7; корона для Зоровавела 8-15

1 Знову підвів я очі й бачу: аж ось чотири колісниці виходять з-поміж двох гір; гори ж були мідяні. 2 У першій колісниці були гніді коні; у другій колісниці були вороні коні, 3 у третій колісниці білі коні, а в четвертій колісниці - строкаті-каштануваті коні. 4 Заговорив я і спитав ангела, що розмовляв зо мною: «Що воно таке, мій владико?» 5 Відповів ангел і сказав до мене: «Ці колісниці виходять на чотири вітри небесні після постою перед Господом усієї землі. 6 Вороні коні йдуть у край на північ, білі вийшли у край на захід, строкаті ж вийшли у край на південь.» 7 І каштануваті вийшли й намагались йти, щоб перебігти землю. І він сказав: «Ідіть, пройдіте землю!» І вони пройшли землю. 8 Тоді він гукнув до мене й сказав до мене: «Дивись! Ті, що йдуть у край на північ, заспокоїли дух мій у краю на півночі.» 9 І надійшло до мене таке слово Господнє: 10 «Візьми в тих, що прибули з неволі, у Хелдая, у Товії та у Єдаї, що прийшли з Вавилону, і прийди того ж дня і ввійди в дім Йосії, сина Цефанії. 11 Візьми срібла та золота й зроби вінець, і поклади на голову Ісусові, синові Йоцадака, первосвященикові, 12 і скажи йому: Так говорить Господь сил: Ось муж, ім'я йому Пагін. Він виженеться на своїм місці й відбудує храм Господній. 13 Він відбудує храм Господній і він правитиме на своїм престолі. І перед його престолом буде священик, і між обома ними буде рада миру. 14 І вінці будуть для Хелдая, для Товії, для Єдаї та Хена, сина Цефанії, на спомин у Господнім храмі. 15 І ті, що далеко перебувають, прийдуть і будуватимуть Господній храм, і ви зрозумієте, що Господь сил послав мене до вас. І це станеться, коли ви пильно слухатимете голосу Господа, Бога вашого.»

Питання про піст

1 Четвертого року царя Дарія надійшло слово Господнє до Захарії, на четвертий день дев'ятого місяця Кіслева, 2 коли Бетел-Сарецер і Регем-Мелех та його люди послали умилостивити обличчя Господнє 3 і спитати священиків, що при храмі Господа сил, і пророків: «Чи маю плакати й постити п'ятого місяця так, як я чинив оце вже стільки років?» 4 І надійшло таке слово Господа сил до мене: 5 «Скажи всьому народові в краю й священикам: Коли ви постили й плакали п'ятого й сьомого місяця - оцих сімдесят років, - чи ж то ви справді для мене постили? 6 Або коли ви їсте та п'єте, чи то ж не ви їсте і не ви п'єте? 7 Чи ж ви не мали б були слухатися слів, що Господь проголосив був через перших пророків, коли Єрусалим був заселений і процвітав із своїми містами навкруги, і коли Негев і Шефела були заселені?» 8 І надійшло таке слово Господнє до Захарії: 9 «Так говорить Господь сил: Судіть судом правдивим і чиніть любов та милосердя кожен до свого брата. 10 Вдову й сироту, приходня й бідного не утискайте та зла у вашім серці не мисліте на брата свого. 11 Але вони не хотіли вважати і, збунтувавшись, відвернулися від мене й затулили собі вуха, щоб не чути. 12 Вони зробили своє серце твердим, як алмаз, щоб не слухатися закону й слів, що Господь сил послав був духом своїм через перших пророків. За те ж і був великий гнів від Господа сил. 13 І сталось: коли він кликав, і вони не слухали, так і вони взиватимуть, і я не слухатиму - говорить Господь сил. 14 Я їх порозкидаю бурею проміж усі народи, яких вони не знали, і край їхній по них запустіє так, що ніхто не буде проходити і не буде повертатись, бо вони з милого краю зробили пустиню.»