Агнець у супроводі 1-5; ангели оповіщають час суду 6-13; жниво - іспит народів 14-20

1 І глянув я, і от - Агнець стоїть на горі Сіоні, і з ним сто сорок чотири тисячі, що мають ім'я його та ім'я Отця його, написане на чолах своїх. 2 І почув я голос із неба, мов голос вод багатьох і мов голос грому великого; голос, який я почув мов від гуслярів, що гуслярять на гуслах своїх. 3 І співають пісню нову перед престолом і перед чотирма істотами і старшими. І ніхто не міг навчитися пісні, крім ста сорока чотирьох тисяч, що викуплені від землі. 4 Це ті, що з жінками не осквернилися: дівочні вони. Ті, що слідують за Агнцем, куди б не пішов. Вони викуплені з-поміж людей первістки Богу і Агнцю. 5. І в устах їхніх не знайдено омани: непорочні вони. 6 І побачив я іншого ангела, який летів на середині неба, маючи євангеліє вічне благовістити тим, що живуть на землі і всякому народові і племені і язику і людності; 7 і говорив він голосом гучним: «Пострашіться Бога і віддайте йому славу, бо приходить година суду його, і поклоніться йому, що створив небо і землю і море і джерела вод.» 8 І інший ангел - другий, слідував, говорячи: «Упав, упав Вавилон великий, що вином шаленства розпусти своєї напоїв усі народи.» 9 І інший ангел - третій, слідував за ним, говорячи голосом гучним: «Якщо хто звірові поклоняється і образові його і приймає клейно на чоло або на руку свою праву, 10 також він питиме вино пересердя Божого, зготованого нерозбавленим у чаші гніву його, і мучений буде огнем і сіркою перед ангелами святими і перед Агнцем. 11 Дим мучення їхнього на віки вічні здіймається, і не мають спочинку вдень і вночі ті, що поклоняються звірові і образові його, і якщо хто приймає клейно імени його.» 12 Тут є терпіння святих, які додержують заповідей Божих і віри в Ісуса. 13 І почув я голос із неба, що говорив: «Напиши: Блаженні мертві, що в Господі вмирають віднині. Так! - говорить Дух, - нехай відпочинуть від трудів своїх бо діла їхні слідують за ними.» 14 Глянув я, і от - хмара біла, - а на хмарі сидить подібний до сина чоловічого, маючи на голові своїй вінець золотий, і в руці своїй гострий серп. 15 І ангел інший вийшов із храму, скрикнув голосом гучним до того, хто сидів на хмарі: «Пошли серп свій і жни, бо прийшла година жнив, бо достигло жниво землі.» 16 І кинув той, хто сидів на хмарі, серп свій на землю, і пожата була земля. 17 І ангел інший вийшов із храму, що на небі, маючи серп гострий. 18 І ангел інший вийшов від жертовника, маючи владу над огнем і покликнув криком великим - тому, хто мав серп гострий, кажучи: «Пошли свій серп гострий і збирай китиці винограду землі, бо дозрілі грона його.» 19 І кинув ангел серп свій на землю і зібрав виноград землі, і кинув у велику винотоку гніву Божого. 20 І топтано винотоку за містом і вийшла кров із винотоки аж до вуздечок коней, на тисячу шістсот стадій.