Джерела водопостачання

Природні джерела водопостачання поділяють на поверхневі (річки, моря, водосховища і озера) і підземні (грунтові, артезіанські, шахтні та інші води). Для водопостачання населених пунктів і більшості промислових підприємств найбільш придатним є підземні (особливо артезіанські і джерельні) слабкомінералізовані води. Для господарсько-питного водопостачання слід також максимально використовувати ресурси підземних вод, які відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.

З поверхневих джерел води найбільше використовують річки, які за своїм дебітом, як правило, задовольняють потреби у воді звичайних споживачів. У протилежному випадку виконують зарегулювання їх стоку. Річкам притаманні сезонні коливання видатку і якості води, тому при виборі річки потрібно перевіряти можливість отримання необхідної кількості води в період найменшого її дебіту і в разі можливої зміни обрису русла. В період паводка річкова вода характеризується високою кольоровістю і низькою лужністю, значним вмістом завислих веществ, наявністю різних пестицидів (внаслідок змивання з полів), бактеріальним забрудненням, присмаком і запахом, що погіршує її якість. Зазвичай річкова вода характеризується невеликим вмістом мінеральних солей і малою твердістю (за винятком південних річок). Використання для цілей централізованого водопостачання гірських річок утруднене через різкі коливання не тільки дебіту, я й якості води.

Вода озер характеризується різним ступенем мінералізації, незначною каламутністю, кольоровістю і наявністю солей Феруму в період паводка, а іноді і вмістом планктону. В Україні використовуються також як джерела централізованого водопостачання Дніпровські водосховища, вода яких має не дуже високу каламутність (за винятком прибережної зони, де вона підвищується внаслідок розмивання берегів), значну кольоровість, здатність до оксидації (окислюваність), вміст планктону (особливо в теплий період року), низьку мінералізацію, невеликий лужний резерв і малу твердість. Вказані особливості цієї води призводять до відомих труднощів при вирішенні завдань її кондиціювання.

Характерними особливостями підземних вод є сталість їх температури (5-12 º С), відсутність завислих веществ і кольоровості, висока санітарна надійність, значна мінералізація, а також підвищений вміст заліза, фтору, солей твердості, метану, сірководню, іноді радону тощо. Підземні води утворюються в результаті проникнення вглиб землі атмосферних опадів і поверхневих вод різних порід і утворюють водоносні горизонти; в тріщинах і печерах вода утворює підземні потоки. Водоносний горизонт підстилається водотривким пластом (водотривким ложем).

Відомим резервом для меліорації, технічного та господарсько-питного водопостачання підприємств гірничої промисловості є шахтні води. Це підземні води, які проникають у відпрацьований під час видобутку корисних копалин підземний простір і проходять крізь водовідливне господарство шахти

Надійність роботи системи водоспоживання, її здатність безперебійно забезпечувати споживача якісною водою у необхідно ній кількості, склад споруд, які входять в систему і економічна ефективність її роботи залежить від типу джерела водоспоживання. Вибір джерела є одною з найбільш відповідальних задач при проектуванні системи водоспоживання. При виборі джерела водоспоживання необхідно дослідження і вивчення водних ресурсів району, в якому розташований об’єкт. Перш за все необхідно визначити якість води і можливість джерела забезпечити споживача водою у потрібній кількості. Якість води – це поєднання хімічного і біологічного складу та фізичних властивостей води, яке зумовлює її придатність для конкретних видів водокористування. Встановлені значення показників якості води (фізичні, хімічні та біологічні) називаються нормами якості води і відповідають певним стандартам.

Якість природної води визначається її температурою, вмістом в ній завислих і розчинених веществ, колірністю, запахами і присмаками. Здатність джерела надійно забезпечити водою споживача визначається його гідрологічною і гідрогеологічною характеристикою. Найбільш активно використовуються у господарській діяльності прісні води, які постійно поновлюються. Значна доля прісних вод (30, 1%) приходиться на підземні води.