Основні відомості про стічні води. Класифікація стічних вод

Водовідведення – це повернення води водокористувачами після її використання у виробничих процесах, в комунальному господарстві. Повернені води кількісно визначаються різницею між використанням свіжої води і безповоротними втратами.

Зворотна вода – це вода, яка повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної або дренажної води.

Вода стічна – це вода, що утворюється в процесі господарчо-побутової і виробничої діяльності (окрім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена із забудованої території, на якій вона утворилася в результаті випадання атмосферних опадів.

Стічні (з позицій каналізації) води - це води, які були використані для тих або інших потреб і одержали при цьому додаткові домішки (забруднення), які змінили їх первинний хімічний склад або фізичні властивості.

У водогосподарській практиці за ступенем забруднення стічні води розділяються на:

Ø неочищені (що зовсім не очищаються від забруднюючих речовин)

Ø недостатньо очищені (очищені, але не доведені до якості, відповідного правилам відведення стічних вод)

Ø нормативно очищені (стічні води, відведення яких не приводить до порушення норм якості води у водному об'єкті).

За походженням стічні води розділяються на чотири основні категорії:

Ø господарчо-побутові

Ø промислові

Ø сільськогосподарські

Ø зливові або дощові (з територій міст і населених пунктів).

До господарчо-побутових відносять води від кухонь, туалетних кімнат, душових, лазень, пралень, їдалень, лікарень і тому подібне. Стічні води в містах утворюються в процесі людської життєдіяльності. Їх джерелом є житлові приміщення, підприємства. Крім того, різновидом стічних вод міста є атмосферні опади (що стікають з території населених пунктів і особливо промислових підприємств) і води, які використовували для поливу вулиць. Стічні води, особливо перших двох груп, містять значну кількість забруднюючих речовин мінерального і органічного походження. Неорганізоване видалення стічних вод приводить до антисанітарних умов, які можуть бути причиною епідеміологічних захворювань. Господарчо-побутові стічні води в різних містах мають приблизно однаковий склад: близько 60-65 % забруднень господарсько-фекальних вод органічного походження; 35-40 % - мінерального. Крім того, господарсько-фекальні стічні води містять значну кількість бактерійних забруднень.

Промислові стічні води – це води, використані в технологічних процесах, після чого вони не відповідають вимогам цих процесів до їх якості і повинні бути видалені з підприємства. До цих вод відносять також води, відкачані на поверхню землі під час видобутку корисних копалин (нафти, вугілля, руди і тому подібне). По своєму складу вони різноманітні. Забруднення промислових стічних вод обумовлене технологією виробництва і видалення відходів. Серед промислових стічних вод виділяють умовно чисті води, води, близькі по складу до господарсько-фекальних, і води, скидання яких може привести до важких наслідків для людини, тварин і рослинності.

Класифікації виробничих стічних вод

За типами забруднень промислові стічні води можна розподілити на три групи:

1) води, забруднені переважно мінеральними домішками (стічні води підприємств, які виробляють мінеральні добрива, кислоти, будівельні вироби і матеріали, стічні води добувних підприємств і тому подібне);

2) води, забруднені переважно органічними домішками (стічні води підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості, виробництва полімерних плівок, каучуку і тому подібне);

3) стічні води, забруднені мінеральними і органічними домішками (нафтопереробна, нафтовидобувна, легка, харчова промисловість, органічний синтез).

За ступенем мінералізації стічні води також розділяють на три групи

Ø Першу групу складають стічні води з мінералізацією до 3 кг/м³, їх можна знесолювати методами іонного обміну.

Ø До другої групи відносяться стічні води з мінералізацією від 3 до 10-15 кг/м^3. Для знесолювання таких вод доцільно застосовувати лише термічні методи.

Ø До третьої групи слід віднести стічні води з мінералізацією понад 15 кг/м³, знесолювання яких доцільно здійснювати лише термічними методами.

За концентрацією органічних домішок промислові стічні води розділяють на чотири категорії:

Ø І – до 500 мг/л;

Ø ІІ – 500 – 5000 мг/л;

Ø ІІІ – 5000 – 30 000 мг/л;

Ø ІV – понад 30 000 мг/л.

За ступенем агресивності:

Ø неагресивні (рН 6, 5...8, 0)

Ø слабо агресивні (рН 6, 0...6, 5 і рН 8...9)

Ø сильно агресивні (рН < 6 і рН > 9).

Об'єм промислових стічних вод залежить від ступеня водоспоживання і водовідведення.

Нормою відведення є встановлений середній об'єм стічних вод, що відводяться від підприємства у водоймища, при доцільній нормі водоспоживання.

Норма водовідведення включає об'єм стічних вод, які випускаються у відкрите водоймище, - виробничих, таких, що не потребують очищення; фільтраційних із ставків-охолоджувачів, хвостосховищ і шламонакопичувачів.

За відсутності норм водовідведення об'єм стічних вод визначають розрахунком, виходячи з регламенту виробництва. Об'єм промислових стічних вод, які потрібно очищати за добу, визначають за формулою:

Q_доб = N·M, (1.1)

де N – норма водовідведення на одиницю продукції або сировини, що переробляється, з урахуванням водообігу, м³;

М – кількість одиниць продукції або маса сировини, що переробляється, за добу.

Об'єм побутових стічних вод підприємства визначають витратами стічних вод від душових установок, їдалень, пральних цехів і тому подібне. Витрати душових стічних вод Q розраховують за формулою:

Q = 0, 375 N _д, (1.2)

де N_д – кількість душових установок підприємства.

Значення N_д залежить від санітарних норм технологічного процесу виробництва і загальної кількості робочих. Орієнтовно величина Nд складає в текстильній промисловості 10 %, у машинобудівній – 25 %, у хімічній, металургійній, металообробній, целюлозно-паперовій – 40 %, харчової, шкірної промисловості будівельних матеріалів – 75 % чисельного складу робочих, які користуються душами.

Каналізація – це комплекс інженерних споруд, устаткування і санітарних заходів, які забезпечують забір і відведення за межі населених пунктів і промислових підприємств забруднених стічних вод, їх очищення і знезараження перед утилізацією або скиданням у водоймища.

Використовують два способи каналізації стічних вод.

Ø - у міську каналізаційну мережу скидають господарчо-побутові і промислові стічні води, скидання яких в міську каналізацію допускається. Зливові води збираються окремо і без очищення прямують в найближче водоймище. Ця система каналізації носить назву роздільної;

Ø - у міську каналізаційну мережу скидають стічні води всіх видів. Ця система називається загальносплавною, всі стічні води поступають на очисні споруди, скидання зливових вод без очищення у водоймища відсутнє.

При виборі системи каналізації визначальну роль грають:

Ø якість стічних вод

Ø їх кількість

Ø скидання у водоймище

Ø територіальне розташування промислових об'єктів

Ø можливість оборотного водопостачання.

Особлива увага приділяється складу стічних вод підприємств. Високі або низькі температури, кислотність стічних вод, наявність токсичних речовин можуть серйозно погіршити процес очищення і викликати забруднення джерела води.

Схемою каналізації називають технічно і економічно обгрунтоване рішення прийнятої системи каналізації з урахуванням місцевих умов і перспектив розвитку об'єкту каналізації міста, села, промислового або житлового району. Залежно від рельєфу місцевості всю територію населеного пункту розділяють на басейни каналізації, тобто ділянки, обмежені вододілами.

У кожному басейні стічні води по підземних каналізаційних трубах збирають в один або декілька колекторів. Стічні води сплавляють по колекторах самопливом.

З районних мереж стічні води поступають в районні насосні станції перекачування для подачі стічних вод безпосередньо до очисних споруд, звідки очищені стічні води скидають у водні об'єкти.

Виділяють внутрішню і зовнішню каналізацію. Внутрішня служить для прийому стічних вод в місцях їх утворення і відведення її від будинків в зовнішню каналізаційну мережу. Елементами внутрішньої каналізаційної мережі є санітарне устаткування, відвідні труби, стояки і випуски із споруд.

Зовнішня каналізація призначена для транспортування стічних вод за межі населених пунктів і підприємств, включає трубопроводи (самопливні і напірні), насосні станції і очисні споруди. Зовнішні вуличні каналізаційні мережі міст є достатньо складними схемами, конфігурація яких визначається плануванням міста і рельєфом місцевості. Ця особливість каналізаційної мережі обумовлена тим, що стічні води спускаються самопливом.

Таким чином, збір, відведення, очистка і скидання стічних вод здійснюється каналізаційними системами (або мережами), які складаються із таких елементів:

1) внутрішнього домового або цехового каналізаційного обладнання;

2) зовнішньої внутрішньоквартальної каналізаційної мережі;

3) зовнішньої вуличної каналізаційної мережі;

4) насосних станцій;

5) напірних трубопроводів;

6) очисних споруд;

7) випуску стічних вод у водоймище.

Для спостереження за функціонуванням каналізаційної мережі, її промивки і очищення служать каналізаційні колодязі. Виділяють каналізаційні колодязі оглядові, перепадові і промивні.

Оглядові колодязі бувають

Ø лінійними, їх обладнують на прямолінійних ділянках мережі;

Ø поворотними - в місцях зміни напряму траси;

Ø вузловими - коли з'єднуються декілька ліній;

Ø контрольними - в місцях приєднання дворової або внутрішньоквартальної мережі до вуличної.

Перепадні колодязі влаштовують при істотній різниці відміток труб, що підводять і відвідної.

Промивні колодязі служать для розмиву опадів, які утворюються в трубах при малих швидкостях руху стічних вод.

Мінімальна глибина закладки каналізаційної мережі, яка залежить від глибини промерзання грунту, повинна також бути достатньою для збереження труб від руйнування наземним транспортом (1, 5 – 2 м).

Вибір матеріалу труб для прокладки каналізаційної мережі залежить від призначення трубопроводу. Самопливна мережа виконується з керамічних, азбоцементу, бетонних і залізобетонних труб, а колектори великих діаметрів - із залізобетонних труб або збірних залізобетонних елементів. Для напірних трубопроводів застосовують металеві, асбоцементные і залізобетонні труби. Можливо використання труб з синтетичних матеріалів.

Основним параметром є діаметр каналізаційної труби. Для кожного діаметру труб встановлені мінімальні допустимі ухили і швидкості протікання стічної води, а також максимально допустиме наповнення труб.

Під ухилом труби розуміють безрозмірні відношення висоти падіння труби на ділянці мережі до довжини ділянки:

и = h / l, (1.3)

де h - падіння труби, м;

l – довжина ділянки, км.

Правильне проектування каналізаційної мережі пов'язане з таким поняттям як наповнення. Під наповненням труби розуміють безрозмірне відношення висоти шару рідини до діаметру труби. Неповне наповнення в каналізаційних трубах грає важливу роль. По-перше, вільний простір забезпечує вентиляцію мережі і видаленню з неї метану, який утворюється в результаті розкладання органічних забруднень. По-друге, неповне наповнення служить резервною місткістю на випадок скидання значних кількостей стічних вод в аварійних ситуаціях.

Визначення розрахункової витрати пов'язане з нерівномірністю водовідведення. Облік нерівномірності водовідведення проводиться за допомогою коефіцієнтів нерівномірності, які є відношенням максимальної витрати до середньої.

Середня витрата побутових вод залежить від впорядкування будівель. Норми водовідведення побутових стічних вод для різного ступеня впорядкування будівель приведені в таблиці. 1.1

Таблиця 1.1 - Норми водовідведення побутових стічних вод для населених пунктів

Звичайно в містах протягом доби виділяються три найбільш значні піки концентрацій забруднювальних речовин:

· уранішній (перед роботою);

· денний (відповідає обідній перерві);

· вечірній (коли люди готуються до сну).

При цьому уранішній пік є гострим, оскільки він короткочасний, денний також декілька загострений, а вечірній - розмитий.

Майже у всіх містах сумарна добова концентрація основних компонентів стічних вод в буденні дні звичайно більше, ніж у вихідні.

Якщо розглядати піки протягом року, то взимку концентрації більше, оскільки величина використання води менша, ніж влітку, тому менше розведення.

Склад господарсько-побутових стічних вод змінюється у великих межах (Табл.. 1.2).

Таблиця 1.2. – Приблизний склад господарсько-побутових стічних вод

Побутові стічні води від промислових підприємств залежать від температурних умов роботи на підприємствах. Ці норми наведені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3. - Норма витрати води у виробничих будівлях, л

Коефіцієнт нерівномірності притоку побутових стічних вод в значній мірі залежить від величини притоку. Це обумовлено тим, що чим більша чисельність населення, яка визначає приток, тим менше вірогідність одночасного використання і невикористання санітарних приладів. Загальний коефіцієнт нерівномірності притоку побутових стічних вод наведений в таблиці 1.4.

Насосні станції перекачування повинні забезпечити надійний відвід стічних вод за максимального водовідведення і разом з тим забезпечити рівномірну перекачку стоків на очисні спорудження.

Таблиця 1.4. –Загальні коефіцієнти нерівномірності водовідведення побутових стічних вод населених пунктів (К_заг) в залежності від середньої витрати стічних вод (q_сер)

При дослідженні стічних вод основна увага приділяється не окремим компонентам, а груповим, що характеризують ступінь розкладання органічних речовин.

Основні задачі аналіза міських стічних вод:

1) визначення кількості і складу забруднювальних речовин (за хімічними і бактеріологічними показниками), на основі яких може бути проведений вибір методів очищення і конструкцій біологічних очисних споруд;

2) визначення наявності і концентрації цінних домішок, які доцільно вилучати із стічних вод в процесі очищення;

3) встановлення впливу стічної рідини на матеріали, з якими їм доведеться контактувати;

4) виявлення наявності токсичних домішок;

5) об'єктивна оцінка ефективності роботи очисних споруд.

При аналізі стічних вод велике значення має час узяття проби. З урахуванням нерівномірності надходження стічних вод, різниці їх складу в часі для аналізу повинні відбиратися середньодобові проби. Для бактерійного аналізу проби міських стічних вод необхідно відразу ж доставляти в лабораторії і починати їх дослідження, тому що з часом у них починається швидке розмноження бактерій і дійсна картина якості буде порушена.

В Україні розроблені та діють “Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України”, в яких викладені вимоги до складу і властивостям стічних вод підприємств для безпечного їх відведення каналізаційною мережею (Табл.1.5).

Таблиця 1.5. - Вимоги до складу і властивостям стічних вод

*) Ці нормативи збільшуються відповідно до вмісту даних солей у воді местного водопровода

**) До уваги приймаються радіоактивні забруднення з активністю, яка перевищує фон місцевого господарсько-побутового стоку.