Верховної Ради України. Парламент України крім представницької функції має забезпечувати

Парламент України крім представницької функції має забезпечувати

ефективний розвиток суспільних відносин у всіх галузях державного,

соціально-економічного й культурного розвитку. Конституція покладає

на нього здіснення найважливіших функцій з управління цими сфера-

ми. Одночасно слід враховувати, що вищий представницький орган є

колегіальним, а це вимагає додержання рівності прав і свобод депутатів

як представників народу у прийнятті будь-якого рішення. З метою

поєднання представництва з прийняттям належних рішень створюють-

ся структурні підрозділи — комітети Верховної Ради України.

Комітети не виступають самостійними органами державної влади, а

є лише внутрішніми, робочими органами Верховної Ради. Їх система ви-

значається постановою останньої і має вирішувати питання здійснення

повноважень за предметами відання, які встановлені у ст. 92 Конституції

України. Перелік комітетів, функціональна спрямованість їх діяльності

визначаються з урахуванням важливості проблем державного, госпо-

дарського, соціально-культурного будівництва, внутрішньооргані-

заційної необхідності, а також інших факторів об’єктивного характеру.

У Верховній Раді четвертого скликання утворено двадцять чотири

комітети.

Комітети створюються на першій сесії Верховної Ради нового скли-

кання на строк її повноважень з числа народних депутатів. Кожний де-

путат, за винятком Голови Верховної Ради, його Першого заступника і

заступника, повинен входити до складу комітетів. Утворення комітетів

відбувається у два етапи: а) прийняття низки постанов на пленарному

засіданні; б) прийняття рішень на перших організаційних засіданнях

комітетів. На засіданні Верховної Ради затверджуються постанови про:

перелік комітетів; кількісний склад; голів комітетів; перших заступників

голів комітетів; обрання народних депутатів членами відповідних

комітетів. Рішення комітетів стосуються питання про обрання заступ-

ника (заступників) голови, секретаря комітету, утворення підкомітетів

та робочих груп.

Комітети створюються за галузевою, міжгалузевою та функціональ-

ною ознакою. Першу групу становлять комітети, напрямок діяльності

яких пов’язаний з відповідною сферою (з питань науки і освіти, куль-

тури і духовності, охорони здоров’я, будівництва, транспорту і зв’язку

тощо). До міжгалузевих належать такі комітети: з питань материнства та

дитинства; молодіжної, економічної, екологічної, промислової політики

тощо. Функціональними визнаються комітети, діяльність яких немож-

ливо окреслити якоюсь галуззю (з питань бюджету, з питань регламен-

ту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України).

Кандидатури для обрання голів комітетів, а також їх членів висува-

ються на засіданнях депутатських груп (фракцій) згідно з квотами про-

порційного представництва депутатських об’єднань та з урахуванням

згоди кандидатів. За рахунок своєї квоти групи (фракції) за домов-

леністю можуть висувати кандидатури депутатів, які є членами іншого

депутатського об’єднання. Обрання голів здійснюється за списком у

цілому, без обговорення, шляхом поіменного голосування. Список кан-

дидатур на посади голів погоджується Погоджувальною радою депу-

татських груп (фракцій). Така ж процедура встановлена для обрання

перших заступників голів. Члени комітетів обираються списком без

обговорення шляхом поіменного голосування.

На засіданні комітету обираються заступник (заступники) голови

комітету і секретар. Перший заступник, заступник та секретар коміте-

ту не можуть бути членами однієї фракції (групи). Голова комітету в

межах своїх повноважень розподіляє обов’язки між першим заступни-

ком і заступником (заступниками) голови комітету.

Для забезпечення конкретних напрямів своєї діяльності комітет

створює зі свого складу підкомітети. Підкомітет може створюватися у

складі не менш як трьох членів комітету. Члени комітету можуть входи-

ти до складу кількох підкомітетів. Голова підкомітету обирається на

засіданні комітету відкритим голосуванням більшістю голосів членів

комітету від їх фактичної кількості.

Для підготовки проектів законів, рішень, рекомендацій, висновків

комітетів і розгляду питань, що обговорюються на засіданнях комітетів,

можуть створюватися робочі групи і призначатися їх керівники. До

складу робочої групи включаються члени комітету, народні депутати, які

не є членами цього комітету (за їх згодою), працівники парламентського

апарату, науково-дослідних установ, автори проектів. Робочу групу очо-

лює народний депутат України, якщо він в ініціативному порядку бере

на себе відповідальність за підготовку законопроекту.