Система і будова місцевих рад

Базовим елементом системи місцевого самоврядування в Україні є

представницькі органи, до яких належать місцеві ради і органи самоор-

ганізації населення. Вони є виборними колегіальними органами, що

виражають волю і представляють інтереси всієї територіальної грома-

ди чи її частини, мають право приймати від її імені рішення, які діють

на певній території. При цьому провідну роль серед представницьких

органів місцевого самоврядування виконують місцеві ради, які обира-

ються членами громади.

Система місцевих рад закріплена ч. 3, 4 ст. 140 Конституції України

і ст. 5 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». У юридичній

літературі немає єдності поглядів щодо кількості рівнів цієї системи.

Одні вчені доводять, що їх два1, інші говорять про трирівневу систему

місцевих рад2. Це пов’язано із відмінностями у правовому статусі місце-

вих рад різних рівнів, наявністю обов’язкових та необов’язкових еле-

ментів у системі місцевих рад, різними передумовами формування пред-

ставницьких органів місцевого самоврядування.

Законодавець передбачає обов’язкову дворівневу систему місцевих

рад, перший рівень якої становлять сільські, селищні, міські ради, що

представляють територіальні громади сіл, селищ, міст і здійснюють від

їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самовряду-

вання. На другому рівні перебувають обласні й районні ради, що представ-

ляють інтереси не обласних та районних громад (адже законодавство на-

явності таких громад не визнає), а спільні інтереси територіальних гро-

мад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією і

законами України або переданих їм сільськими, селищними, міськими

¹ Див.: Журавський В. С., Серьогін В. О., Ярмиш О.Н. Державне будівництво

та місцеве самоврядування в Україні: Підручник. – К.: Ін Юре, 2003. – C. 560.

² Див.: Смирнова Т. С. Правове регулювання місцевого самоврядування в

Україні. – К.: «КМ Академія», 2001. – С.105.

радами. Як необов’язковий елемент системи можуть розглядатися район-

ні в містах ради, передумовами утворення яких є наявність районного

поділу в місті та прийняття рішення про необхідність їх формування

міською радою чи рішенням міської територіальної громади. Відповідно

до ст. 5 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» районні в містах

ради не є самостійними елементами системи місцевого самоврядування.

Кожна рада має свою будову, внутрішню організаційну структуру,

яка поставлена в залежність від статусу місцевої ради. Будова сільських,

селищних, міських рад відрізняється від будови районних, обласних рад,

певну специфіку має й внутрішньо організаційна структура районних

у містах рад. При цьому Закон «Про місцеве самоврядування» в Україні

фактично встановив уніфіковану структуру місцевих рад одного рівня,

оскільки чітко визначив їх структурні підрозділи й головних посадових

осіб. На розсуд місцевої ради, по суті, тільки виноситься питання про

необхідність утворення контрольних комісій, підкомісій, робочих груп.

Однак заборони щодо створення структурних підрозділів ради, не пе-

редбачених законом, Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» не

містить, а тому на практиці такі підрозділи можуть утворюватися (на-

приклад, рада голів постійних комісій і депутатських груп (фракцій)

була утворена в Харківській, Алчевській міських радах, рада голів депу-

татських комісій — у Хмельницькій міській раді, у Миколаївській

міській раді функціонує Президія. Ці органи за своїм статусом виступа-

ють як дорадчі органи ради¹).

Отже, відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Укра-

їні», структурними елементами сільських, селищних, міських рад є:

1. Сільський, селищний, міський голова, який очолює місцеву раду і є

головною посадовою особою відповідної територіальної громади, оби-

рається її членами на основі загального, рівного, прямого виборчого

права шляхом таємного голосування строком на чотири роки в поряд-

ку, визначеному Законом «Про вибори депутатів місцевих рад та сіль-

ських, селищних, міських голів». Крім того, згідно з ч. 1 ст. 5 зазначе-

ного Закону, він являє собою самостійний елемент системи місцевого

самоврядування.

2. Депутатські групи і фракції, які є добровільними об’єднаннями

депутатів місцевих рад. Відповідно до Закону «Про статус депутатів

¹ Регламент Харківської міської ради, затверджений рішенням міської ради

від 15 травня 2002 року // Бюлетень актів органів місцевого самоврядування

міста Харкова. – 2002. – № 3 (15). – С. 33; Регламент Алчевської міської ради,

затверджений рішенням міської ради від 27 листопада 2003 року № 17/21 //

http: / www. alchevsk. osp. com. ua; Регламент Хмельницької міської ради, за-

тверджений рішенням міської ради від 15 травня 2002 року № 6 // http: / www.

khmelnytsky. com. ua; Регламент Миколаївської міської ради, затверджений

рішенням міської ради від 7 червня 2002 року № 2/1 // http: / www. mykolayiv.

osp.com.ua.

місцевих рад», депутатські групи утворюються для спільної роботи у

здійсненні депутатських повноважень у виборчих округах. Депутати

місцевої ради об’єднуються в групи за єдністю території їх виборчих

округів, спільністю проблем, які вони вирішують, або іншими ознака-

ми. Депутатські фракції формуються депутатами на основі єдності по-

глядів або партійного членства, однак до їх складу можуть входити і

позапартійні депутати, які підтримують політичну спрямованість

фракцій. Кількісний склад депутатських об’єднань сільських, селищних

рад повинен становити не менше трьох депутатів, а міських рад — не

менше п’яти депутатів. Кількість депутатських об’єднань у раді може

бути різним (наприклад, у Рівненській міській раді, загальний склад якої

53 депутати, утворено дві фракції; у Житомирській міськраді (склад 48

депутатів) — одна депутатська група і чотири фракції¹.

3. Невід’ємним структурним елементом місцевої ради є п остійні

комісії ради, що утворюються з числа її депутатів для вивчення, поперед-

нього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснен-

ня контролю за виконанням рішень ради та її виконкому. Перелік,

функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних

комісій визначаються регламентом відповідної ради та Положенням про

постійні комісії, що затверджується радою. Постійною комісією можуть

бути утворені підкомісії і робочі групи.

4. Тимчасові контрольні комісії є органами ради, які обираються з числа

її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою пи-

тань, що належать до повноважень місцевого самоврядування.

5. Секретар сільської, селищної, міської ради обирається радою за

пропозицією голови з числа її депутатів на строк повноважень ради і

працює на постійній основі.

Структура районної, обласної, районної в місті ради є такою:

1. Голова обласної, районної, районної в місті ради є головною поса-

довою особою ради, що обирається відповідною радою з числа депутатів

таємним голосуванням строком на чотири роки.

2. Заступник голови районної, обласної, районної в місті ради, який

обирається радою за поданням голови з числа депутатів цієї ради шля-

хом таємного голосування.

3. Депутатські групи і фракції, кількісний склад яких не повинен

бути менше п’яти депутатів.

4. Постійні комісії ради.

5. Тимчасові контрольні комісії.

6. Президія (колегія) ради утворюється на обласному і районному рівні

і являє собою факультативний, дорадчий орган, до складу якого входять

голова ради, його заступник, голови постійних комісій, уповноважені

¹ Дані офіційних сайтів місцевих рад: http: / www. city-adm. rv. ua; http: /

www. polis.org.ua.

представники депутатських груп і фракцій. Президія ради попередньо

готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, що виносяться на

розгляд ради, і може приймати рішення дорадчого характеру.