Населення. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про органи самоорганізації на-

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про органи самоорганізації на-

селення», вони являють собою представницькі органи, що створюють-

ся жителями, які на законних підставах проживають на території села,

селища, міста або їх частин, для вирішення певних завдань. До таких

завдань слід віднести: а) створення умов для участі жителів у вирішенні

питань місцевого значення в межах Конституції і законів України; б)

задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жи-

телів шляхом сприяння в наданні їм відповідних послуг; в) участь у ре-

алізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної те-

риторії, інших місцевих програм. Основними видами органів самоор-

ганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні

комітети, комітети мікрорайонів, районів у місті.

Правову основу організації та діяльності органів самоорганізації на-

селення становлять Конституція України, Закон України «Про місцеве

самоврядування в Україні», Закон України «Про органи самоорганізації

населення», статути територіальних громад, локальні підзаконні норма-

тивні акти органів місцевого самоврядування, положення про органи

самоорганізації населення, затверджені у встановленому законодавст-

вом порядку.

Територіальною основою органів самоорганізації населення є певна

частина території населеного пункту — села, селища, міста або району

в місті, в межах якої проживають жителі, які обрали цей орган. Територія

функціонування окремих видів органів самоорганізації населення ви-

значається рішенням місцевої ради, що надала дозвіл на створення цьо-

го органу.

Матеріально'фінансову основу органів самоорганізації населення

становить майно, яке перебуває в комунальній власності територіаль-

ної громади і надане за рішенням місцевої ради в оперативне управління

цим органам, а також фінансові кошти, що формуються з коштів місце-

вого бюджету, які передаються органам самоорганізації населення

місцевою радою для здійснення наданих їм повноважень, добровільних

внесків фізичних і юридичних осіб, надходжень з інших джерел, неза-

боронених законодавством, в тому числі отримані шляхом самооподат-

кування жителів відповідної території.

З метою ініціювання створення органу самоорганізації населення та

обрання ініціативної групи скликаються загальні збори (конференція)

жителів певної території. Відповідне рішення має бути підтриманим не

менше ніж половиною учасників загальних зборів. Питання про надан-

ня дозволу на створення органу самоорганізації населення розгля-

дається за участю членів ініціативної групи на найближчому засіданні

місцевої ради. Рішення місцевої ради про надання дозволу має визна-

чати назву органу самоорганізації населення, територіальну основу, ос-

новні напрямки його діяльності, повноваження і умови їх здійснення.

Обрання органу самоорганізації населення здійснюється загальни-

ми зборами (конференцією) жителів за місцем проживання на основі

загального рівного виборчого права шляхом таємного голосування.

Право голосу мають жителі відповідної території, які є дієздатними і

досягли на день виборів вісімнадцяти років. Обраними до складу орга-

ну вважаються ті особи, які одержали більше половини голосів учас-

ників зборів. Загальні збори (конференція) жителів затверджують також

положення про орган самоорганізації населення.

Легалізація органу самоорганізації населення є обов’язковою і

здійснюється шляхом письмового повідомлення виконкому місцевої

ради про заснування такого органу або шляхом реєстрації в цьому ж

органі місцевого самоврядування. В останньому випадку орган самоор-

ганізації населення набуває статусу юридичної особи.

Орган самоорганізації населення має колегіальний характер. Він

утворюється у складі голови, його заступника, секретаря та членів

комітету, які виконують свої обов’язки, як правило, на громадських за-

садах. Але за рішенням зборів керівник та секретар цього органу можуть

працювати в ньому і на постійній основі з оплатою їх праці за рахунок

коштів цього органу. Для забезпечення роботи орган самоорганізації

населення може утворювати комісії, робочі групи, інші органи в поряд-

ку, визначеному положенням про цей орган.

Органи самоорганізації населення виконують такі функції: 1) орга'

нізаційно'розпорядчу — організація виконання рішень загальних зборів

громадян за місцем проживання, органів місцевого самоврядування,

сприяння виконанню актів законодавства, визначення напрямків та

забезпечення використання коштів, передбачених на благоустрій

відповідної території; 2) представницьку — представництво інтересів

жителів, що обрали ці органи, у відповідній місцевій раді та її органах,

місцевих органах виконавчої влади; 3) облікову — визначення та фіксу-

вання в кількісних та якісних показниках стану ресурсного забезпечен-

ня жителів відповідної території, в тому числі й якості житлово-кому-

нальних послуг; 4) інформаційну — забезпечення доведення до жителів

відповідної території інформації з важливих питань життєзабезпечен-

ня територіальної громади, організація вивчення громадської думки, до-

ведення до відома органів державної влади, органів місцевого самовря-

дування, підприємств, організацій, установ відповідних даних.

Основною організаційною формою роботи органу самоорганізації

населення є засідання, які скликаються керівником цього органу або

його заступником за необхідності, але не рідше одного разу на квартал.

Засідання є правомочними, якщо в них бере участь більше половини від

загального складу органу.

Органи самоорганізації населення з питань, віднесених до їх ком-

петенції, більшістю голосів своїх членів від загального їх складу прий-

мають рішення організаційно-розпорядчого характеру. Ці рішення з

підстав їх невідповідності чинному законодавству або наданим повно-

важенням можуть бути за рішенням місцевої ради зупинені з одночас-

ним зверненням до суду щодо їх скасування.