Дослідження лімфатичних вузлів при ветеринарно-санітарній експертизі м’яса

Лімфатична система – є складовою частиною серцево-судинної системи. Лімфатичні судини доповнюють венозну частину кровоносних судин і є складовою частиною системи відтоку.До її складу входять лімфатичні судини (капіляри, пост капіляри, судини, стовбури і протоки) і лімфатичні вузли. Лімфовузли мають здебільшого бобоподібну і видовжено-овальну форму. Розміщені вони по ходу відвідних лімфатичних судин. Лімфовузли побудовані із сполучнотканинної строми і паренхіми, між якими розміщені синуси (рис. ). Лімфатична система виконує численні функції, спрямовані на підтримання гомеостазу організму:

1. дренажна (лімфатичними судинами з міжклітинної речовини волокнистої сполучної тканини відводяться продукти обміну речовин, ліпоїди, протеїди, окремі види клітин, мікроорганізми, токсини, продукти запалення, тощо.);

2. відведення жиру із стінок кишок;

3. імуногенезу (в лімфовузлах завершується лімфоцитопоез – відбувається диференціація під впливом антигенів Т – і В – лімфоцитів в ефекторні клітини, формуються фактори клітинного і гуморального імунітету);

4. захисна (бар’єрна) функція полягає в тому, що сторонні для організму речовини, які потрапили з течією лімфи у вузли, фагоцитуються і нейтралізуються макрофагоцитами та ендотеліоцитами. Очищена від сторонніх речовин лімфа відтікає від вузлів через виносні судини. Якщо в лімфовузли входить лімфа з органів, у яких локалізований патологічний процес, і при цьому через них проходить значна кількість збудників захворювання, токсинів та продуктів запалення, їх бар’єрна функція порушується і вони відповідають певним чином на це запалення.

В лімфовузлах крім того відбувається обмін між лімфою і кров’ю, депонується лімфа. Речовини, що потрапили в лімфатичні судини, з течією лімфи через грудну протоку надходять у краніальну порожнисту вену.

Розрізняють поверхневі і глибокі лімфовузли. Поверхневі лімфовузли розміщені під шкірою і їх можна пропальпувати. Лімфовузли, які лежать на стінках порожнин, називають парієтальними, на стінках нутрощів – вісцеральними. Залежно від органів, від яких лімфовузли збирають лімфу вони діляться на шкіряні, м’язові, вузли нутрощів та комбіновані. Лімфовузли бувають постійні і непостійні, парні і непарні, лімфовузли голови, шиї, кінцівок, стінок грудної, черевної і тазової порожнин, нутрощів. Лімфовузли об’єднуються в лімфоцентри – групи вузлів, що збирають лімфу з певних частин і ділянок тіла або груп органів. Органи, від яких лімфовузли збирають лімфу, називають коренями лімфовузлів.

В практиці ветсанекспертизи важливе значення має ретельне

дослідження лімфатичних вузлів туш. Патологічні процеси, які відбуваються в органах і тканинах, викликають зміни в лімфатичних судинах і вузлах вже на ранніх стадіях захворювання тварин. Важливо те, що зміни, які виявляються в лімфатичних вузлах, характерні і специфічні для того чи іншо­го захворювання, а при деяких формах перебігу патологічних процесів зміни нерідко локалізуються тільки в лімфатичних вузлах /туберкульоз, актиномікоз та ін /.

Різні інфекційні захворювання можуть викликати зміни лімфа­тичних вузлів: набряк, гіперемію, катаральний, гнійний, геморагічний, фібрінозний або продуктивний лімфаденіти.

При місцевому патологічному процесі реагують, як правило лімфатичні вузли, котрі збирають лімфу із враженої області, а при загальному септичному захворюванні в більшій або меншій мірі спостерігають зміни в усіх лімфовузлах.

В лімфовузлах знаходять інфекційні гранули /туберкульоз, акти-номікоз, ботриомікоз, сап/, різні новоутворення /лімфоми, карциноми, саркоми/, личинки паразитів (у свиней при аскаридозі, у жуйних при диктіокаульозі).

В залежності від характеру патологічних змін експерт повинен робити приблизні або конкретні заключення про природу хво­роби і можливості використання м’яса. Для цього треба добре знати топографію лімфатичних вузлів і відповідних ділянок тіла, а також характер патологічних змін в лімфовузлах, характерних тому чи іншому процесу, особливо інфекційного походження.

Форма, розміри, кількість лімфовузлів у різних видів тварин piзні (табл.1).

Таблиця 1 – Характеристика лімфовузлів різних видів тварин

Ветеринарно-санітарну експертизу лімфовузлів проводять після зов­нішнього огляду туш і органів. З цією метою роблять декілька роз­різів по довжині лімфовузла.

У тварин, забитих у нормальному фізіологічному стані, лімфовузли на розрізі сірого або світло-жовтого кольору, а у тварин, забитих в агонїї-світло-бузкового. При огляді лімфатичних вузлів через лупу зна­ходять червоні смуги між дольками вузла.

В лабораторіях ВСЕ ринків при проведенні експертизи розтинають всі доступні дослідженню лімфатичні вузли: поверхневі шийні, глибокі шийні, власне пахвові, пахвові першого ребра, міжреберні, середостінні, поперекові, підклубові (колінної складки), крижові, поверхневі пахвинні, сідничні, підколінні, голови, легень, печінки.

В умовах м’ясокомбінату при огляді туш розтинають крім того лімфатичні вузли грудної стінки і органів грудної порожнини, нирок, селезінки, вим’я, шлунку і брижові. Якщо відсутні патологічні зміни у вказаних лімфовузлах і у внутрішніх органах, то інші лімфовузли на туші не розтинають. Коли патологічні зміни виявляють - розтинають глибокі лімфовузли туш і внутрішніх органів.

І. ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ ГОЛОВИ (рис. 1, 2).

Привушні. Привушний лімфовузол /ln. parotideum/ розташований вентрально від щелепного суглоба, біля каудального края щелепи, частково під привушною слинною залозою.

У ВРХ лімфовузол один – поверхневий (7 - 9 см); у кози, вівці – два – поверхневий і глибокий; у свині поверхневих і глибоких по 1-2 (3-6см); у коня поверхневих 3-5 і глибоких 2-6 (2-7см).

Корені: шкіра, м’язи, кістки мозкового відділу черепа, зовнішнє вухо, привушна слинна залоза, сльозна залоза верхньої повіки.

У ВРХ лімфа від лімфовузла відтікає в латеральні заглоткові вузли, у свині – в дорсальні поверхневі шийні, у коня - в заглоткові лімфовузли.

Нижньощелепові лімфовузоли lnn. mandibularеs – поверхневі, лежать в підщелепному просторі під шкірою, латерально від рострального кінця піднижньощелепної слинної залози.

У ВРХ один лімфовузол 3-5 см, у свині 3-5 розміром 0, 3-5, 5 см (крім них є ще 2-3 додаткові нижньощелепні лімфовузли); у коня –75-150.

Корені: шкіра, кістки, м’язи ділянки лицьового відділу черепа, слизова оболонка рота, носа, застінні слинні залози. Лімфа від них відтікає у ВРХ в латеральні заглоткові вузли, у коня – в краніальні глибокі шийні, у свині – в дорсальні поверхневі шийні.