Власна точка зору

Думаю, що різні політичні сили, які впливають на інтеграційні процеси в Україні, ставлять перед собою різні цілі. Якщо говорити про конструктивні бажання, то я вважаю, що українській владі не вистачає необхідної фаховості, освіченості, політичної культури для подолання хвороб корупції і всього того, що заважає нам створити реальну вільну, продуктивну, сучасну, інноваційну економіку. А що стосується таких сил, які грають у різні політичні ігри, які говорять про демократичні цінності, соціальні інтереси, але дбають лише про власне збагачення, – то я думаю, що вони навіть не знають, для чого це їм потрібно. Вони лише знають, що є загроза для їхніх капіталів зі сторони Росії, збоку російських олігархів, їхніх величезних грошових мішків. Тут діючим чинником є бажання самих олігархів, які створюють певне коло, мають спільні інтереси і хочуть зберегти своє багатство, – а це можливо лише за лояльних відносин з Європейським Союзом. Будь-який диктатор світу, який хотів сховати гроші в швейцарських банках, на якихось островах – втрачав їх, його рахунки арештовували.

Тобто, тут є розрізнені очікування, і я думаю для олігархів це буде фантастичним випробуванням. Думаю, вони ще не здатні конкурувати з Європою, на цьому ринку.

Європейська інтеграція – це в першу чергу встановлення в усіх країнах єдиного простору сучасних цивілізаційних інститутів. Відомо, що це судочинство, норми законодавства, юриспруденція в цілому, права людини і свободи, засоби масової інформації, що це ринкова конкурентна система без монополій, без олігархів, без грошей з державного бюджету на користь окремих осіб і тому подібного. Це система, яка підтримує конкуренцію. Конкуренція, конкуренція, конкуренція і ще раз конкуренція! А хто порушує ці умови – величезні штрафи.

Ціноутворення має бути лише таким, яке заохочує споживачів, а не виробників, як це робиться у нас. Ми весь час чуємо, що у виробників такі-то витрати, тому давайте підвищувати тарифи чи ціни. Але це ж абсурд, це Радянський Союз, треба ж думати, що ви говорите.

Можна назвати ще багато інших європейських цінностей, – таких як повага до людини, як захист пристарілих, як охорона здоров’я і медицина, як екологічна безпека. Вирішення всієї сукупності проблем, які накопичилися в Україні в різних областях може стати сучасним і цивілізованим, якщо будуть, наприклад, запроваджені інші норми і правила, організаційні, фінансові механізми сприяння держави малому бізнесу, а не великому багатомільярдному. Оця заміна цінностей змусить країну та її керівництво починати інші процеси. Не всі до цього готові, бо дехто вважає, що ми підпишемо угоду про асоціацію, а вже тут між собою все вирішимо так, як нам буде потрібно. Думаю, це буде складно, враховуючи менталітет і повагу до законів європейців – це, по-перше. А по-друге, звичайно, якщо ми самі нічого не зробимо, позитивні зміни не відбудуться, бо нам тільки дають можливість, потенціал, вказують, як це робити. А якщо ми самі не захочемо, то ніхто за нас не зробить ніяких успішних нововведень.