X. Проектування вентиляції при виконанні робіт

Штучну вентиляцію підземних виробок слід застосовувати на усіх стадіях тунельних та будівельно-монтажних робіт, а також в період тимчасової перерви в процесі прохідницьких робіт.

Кількість повітря, яке потрібно для вентиляції виробок, визначається за максимальною кількістю людей, одночасно зайнятих на підземних роботах, виходячи із норми не менше 6 м³/хв на людину і проводиться за формулою:

де 6 (м³/хв) – норма подачі свіжого повітря на одну людину; – найбільша кількість людей, які знаходяться в тупиковій виробці.

Отриману кількість повітря перевіряють за швидкістю його руху по підземній виробці, яка повинна становити м/с:

де – площа перетину виробки, що вентилюється.

Якщо швидкість руху повітря менше 0, 25 м/с, то кількість повітря (м³/с) для вентиляції визначається .

Розрахункова продуктивність вентилятора (м³/с) буде дещо більше через компенсацію втрати повітря через нещільності трубопроводу

де – емпіричний коефіцієнт доставки, який знаходиться:

– коефіцієнт питомої стикової повітряпроникливості, який дорівнює 0, 001; – діаметр труб в м; – довжина трубопроводу в м (але не більше 200 м); – довжина ланки труби в м; – аеродинамічний опір трубопроводу.

Аеродинамічний опір трубопроводу (в кіломюргах) складає:

де – коефіцієнт аеродинамічного опору.

Статичний напір в вентиляційному трубопроводі мм вод. ст.(даПа)

Після розрахунку коефіцієнту доставки та статичного напору та задавшись значенням максимального коефіцієнту корисної дії =0, 3, знаходимо швидкість повітря через вихідний отвір вентилятора

Площа вихідного отвору вентилятору дорівнює

Знайшовши площу вихідного отвору вентилятору підбираємо його назву СВМ-6м.