Визначення опору удару

Опір удару - це властивість матеріалу пручатися руйнуванню під впливом одного або багаторазово миттєво прикладених механічних зусиль. Будівельний матеріал піддається таким механічним навантаженням у будівельних конструкціях, наприклад, фундаментах пресів, ковадел та ін.

Будівельні матеріали випробують на копрах, наприклад, копрі Педжа (рис.2.4).

Міцність матеріалу характеризується роботою удару, що руйнує матеріал, чи питомою роботою вантажу, що приходиться на одиницю об'єму:

; , (2.4)

де A – робота при переміщенні вантажу;

V – об’єм матеріалу, см³;

m – маса вантажу, кгс;

g – прискорення вільного падіння, ;

n – кількість зроблених ударів.

Для проведення випробувань необхідне наступне обладнання і матеріали:

- копер Педжа;

- штангенциркуль;

– випробувальний зразок.

Зразок: циліндр з затверділого гіпсового тіста.

Результати випробувань будівельного матеріалу на опір удару заносять до лабораторного журналу (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Визначення опору удару

Лабораторна робота №3

ЦЕГЛА КЕРАМічна

Цегла керамічна – найбільш розповсюджений керамічний будівельний матеріал являє собою штучний камінь встановленої форми і розміру, виготовлений шляхом формування і випалу з глини з виснаженими добавками або без них (рис. 3.1).

Цеглу застосовують для мурування зовнішніх і внутрішніх стін та інших елементів будинків і споруд, а також для виготовлення стінових панелей і блоків.

До програми лабораторних випробувань внесені наступні властивості.

3.1. Визначення середньої густини (об’ємної маси) цегли

Висушена до постійної маси цегла керамічна повинна мати середню густину понад 1600 кг/м³. Для її визначення цеглу зважують з похибкою до 1 г. Штангенциркулем вимірюють (у см) довжину, ширину і товщину цегли по серединах його граней. Об'єм цегли знаходять за допомогою множення раніше отриманих показників між собою. Знаючи масу й об'єм цегли, обчислюють її середню густину, кг/м³.

, [г/см³; кг/м³], (3.1)

де т - маса сухої цегли, г;

V - об'єм цегли, см³.

Прилади та обладнання: цегла керамічна, терези, штангенциркуль.

Отримані результати заносять до лабораторного журналу (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Визначення середньої густини (об'ємної маси)