Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Методичні вказівкиСтр 1 из 6Следующая ⇒
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Запорізький державний медичний університет " Рекомендовано" на методичній нараді кафедра факультетської педіатрії ______________________________ зав.кафедрою професор Недельська С.М. " ___" ___________ 2008р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ
Запоріжжя 2008 Методичні рекомендації переглянуто на засіданні кафедри Протокол № ______ «____»___________200___р.
Зав. кафедри _________________ С.М.Недельська Підпис Захворювання серця та судин посідають одне з провідних місць у патології дорослого населення світу. А витоки багатьох з них починаються у дитинстві. Тому рівень знань лікарів загальної, педіатричної практики визначає ранню діагностику, достатній обсяг обстеження та правильну лікувальну тактику з метою первинної профілактики, зменшення ускладнень та інвалідизації. 1. Конкретні цілі: 1. Визначати етіологічні фактори та геодинаміку при гострій ревматичній лихоманці. 2. Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину гострій ревматичній лихоманці. 3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу гострої ревматичної лихоманки: загальноклінічний, біохімічний аналізи крові, коагулограма, дослідження синовіальної рідини, імунологічні дослідження, ЕКГ, рентгенологічне дослідження, ехокардіографія. 4.Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики при гострій ревматичній лихоманці. 5.Ставити діагноз і надавати невідкладну допомогу при гострій серцевій недостатності, задишково-ціанотичному нападі у дітей. 6.Проводити диференціальну діагностику гострої ревматичної лихоманки, ЮРА, реактивних артропатій, неревматичного кардиту у дітей. 7.Здійснювати прогноз при гострій ревматичній лихоманці. 8.Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в кардіоревматології дитячого віку.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття. Записати в зошиті: - етіологію та патогенез ГРЛ та неревматичних кардитів; - критерії діагностики ГРЛ, неревматичних кардитів, їх класифікацію та номеннклатуру; - клініку ревмокардиту, ревматичного артриту, малої хореї, інших проявів; - особливості перебігу ГРЛ та неревматичних кардитів у дітей різних вікових груп; - основні принципи терапії на різних етапах захворювання ГРЛ і прогноз; - основні принципи лікування неревматичних кардитів, залежно від етіології та віку; - первинну та вторинну профілактику ГРЛ; - клініку, діагностику і лікування набутих вад серця та профілактику ускладнень; - клініку, класифікації серцевої недостатності та принципи лікування; - особливості перебігу неревматичних кардитів (природжених та у дітей раннього віку); - діагностику неревматичних кардитів; - дифдагноз неревматичних кардитів із ГРЛ; - основні принципи лікування неревматичних кардщитів 4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
4.2. Теоретичні питання до заняття: - етіологія та патогенез ГРЛ та неревматичних кардитів; - критерії діагностики ГРЛ, неревматичних кардитів, їх класифікацію та номеннклатуру; - клініка ревмокардиту, ревматичного артриту, малої хореї, інших проявів; - особливості перебігу ГРЛ та неревматичних кардитів у дітей різних вікових груп; - основні принципи терапії на різних етапах захворювання ГРЛ і прогноз; - основні принципи лікування неревматичних кардитів, залежно від етіології та віку; - первинна та вторинна профілактику ГРЛ; - клініка, діагностика і лікування набутих вад серця та профілактику ускладнень; - клініка, класифікація серцевої недостатності та принципи лікування; - особливості перебігу неревматичних кардитів (природжених та у дітей раннього віку); - діагностика неревматичних кардитів; - дифдагноз неревматичних кардитів із ГРЛ; - основні принципи лікування неревматичних кардщитів 4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: - зібрати анамнез і провести обстеження дитини із підозрою на ураження серця; - виявити основні симптоми та згрупувати їх у синдроми - призначити план додаткового лабораторно-інструментального обстеження з метою підтвердження попереднього діагнозу; - провести диференціальну діагностику ГРЛ з неревматичними кардитами, ювенільним ревматоїдним артритом, доброякісним серозним та інфекційним артритом, декомпенсованим хронічним тонзилітом, інфекційними захворюваннями (бруцельозом, туберкульозом), тиреотоксикозом, хореєподібним гіперкінезом; - оцінити результати лабораторно-інструментальних досліджень (загальний аналіз крові, бактеріологічні, гострофазові, імунологічні показники; ЕКГ, ФКГ, ЕхоКГ, рентгенографії); - встановити та сформулювати клінічний діагноз ГРЛ та неревматичних кардитів згідно з класифікацією; - призначити режим, дієтотерапію, план лікування дитини залежно від характеру перебігу захворювання; - призначити первинну та вторинну специфічну та неспецифічну профілактику ГРЛ; - виявити та встановити діагноз набутої вади серця, призначити план обстеження, лікування та профілактики ускладнень; - встановити ступінь серцевої недостатності, призначити план обстеження і лікування.
Зміст теми: Гостра ревматична лихоманка (ГРЛ), або ревматична лихоманка (РЛ) впродовж багатьох десятиліть залишається актуальною проблемою. Керівні вчені світу (Е.Карlan, M.Marcowitz) вважають її унікальним захворюванням серцево-судинної системи, яке хвилює клініцистів, вчених та межує із багатьма спеціальностями. ГРЛ (ревматизм, хвороба Соколовського-Буйо) - системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі, що розвивається у зв'язку з гострою інфекцією ß -гемолітичним стрептококом групи А в схильних до нього осіб, головним чином дітйе та підлітків у віці 7-15 років. У міжнародній класифікації хвороб (МКХ-10) ГРЛ представлена у IX класі (хвороби системи кровообігу) під шифрами: I00 - Ревматична лихоманка без згадування про залучення серця; I01 - Ревматична лихоманка із залученням серця; I02 - Ревматична хорея. Епідеміологія. ГРЛ реєструється у свіх кліматогеографічних зонах. Поширеність ГРЛ на Україні складає 0, 5 на 1000 дитячого населення, хронічної ревматичної хвороби серця 0, 9 на 1000. Захворюваність у дитячому віці в 2 рази, у підлітковому – у 4 рази вища, ніж у дорослих. Повторні спалахи можна пояснити постулатом Rott’a: ревматична лихоманка не зникне, поки циркулює стрептокок групи А. Роль спадковості: асоціація із HLA-антигенами А11, В35, DR2, DR4, DR5, DR7, наявність алоантигену В-лімфоцитів, з яким пов‘язують гіперімунну відповідь організму. Етіологічним фактором є b-гемолітичний стрептокок групи А (Streptococcus pyogenes), про що свідчать: - хронологічний зв‘язок розвитку захворювання та його повторних атак з гострими А-стрептококовими інфекціями носоглотки; - стійке підвищення титрів антитіл до токсинів стрептокока у сиворотці крові пацієнтів; - висока превентивна ефективність етіотропної антибактерійної терапії А-стрептококових тонзилітів, фарингітів. У патогенезі ГРЛ визначна роль належить його ревматогенним штамам А-стрептокока, а саме структурному антигену М-протеїну: до 1980р – серотипи М – 2, 4, 12, 22, 49 після 1980р – серотипи М – 1, 3, 5, 6, 18, 24, 28. Особливості ревматогенних штамів стрептокока: ü наявність суперантигенів (екзотоксин F, стрептококовий суперантиген SSA, Spe X, Spe G, Spe H, Spe I, Spe Z, Sme Z-2), які обумовлюють викид цитокінів (ФНП, ІФ-l та ін); ü наявність кардіотропних ферментів (антигени-АГ): стрептолізини О, S, стрептокіназа, гіалуронідаза, протеїназа. дезоксирибонуклеаза В та ін.; ü імунна відповідь на антигени стрептокока з утворенням антитіл, які перехресно реагують з антигенами тканин, що пошкоджуються (феномен молекулярної «антигенної» мімікрії); ü наявність на молекулі стрептококового М-протеїну епітопів класу 1, які перехресно реагують із міозином, синовієм, мозковою тканиною; М-протеїн стрептокока індукує ефект аутоімунітету (епітоп класу 2 має неревматогенний штам стрептококу).
|