Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Дослідження слуху камертонами
Необхідний засіб: набір камертонів різної частоти. Камертоном називають механічний пристрій, здатний відтворювати чисті тони. Тримають його за ніжку, а озвучують ударом бранш по твердому предмету або " щипком" пальців за обидві бранші. Камертональні проби допомагають визначити порушення слуху на різних рівнях звукового аналізатора. Проба Вебера. Озвучений камертон ставлять ніжкою на чоло чи тім'я хворого і просять вказати, яким вухом пацієнт чує звук гучніше. При ураженні звукопровідного апарату (сірчана пробка в слуховому проході, запалення середнього вуха тощо) пацієнт буде довше і краще чути камертон хворим вухом. При ураженні шукосприймального апарату (нейросенсорна приглухуватість) звук камертону буде краще сприйматись здоровим вухом. Дослід Рінне (порівняння слуху через тканинну і повітряну провідність). Озвучений камертон по черзі підносять то браншами до зовнішнього слухового проходу (повітряна провідність), то прикладають ніжкою до соскоподібного відростка (тканинна провідність). Визначають, яким чином хворий довше сприймає звук. Якщо звук сприймається через повітря довше, ніж через тканину, то говорять, що у хворого " позитивний дослід Рінне" (Рінне " +"). " Негативний дослід Рінне" (Рінне " -") спостерігається тоді, коли звук по тканинній провідності сприймається довше, ніж по повітряній. " Позитивний дослід Рінне" відзначається в осіб з нормальним слухом, а також при ураженні звукосприймаючого апарату. При ураженні звукопровідного апарату спостерігається " негативний дослід Рінне". Цей дослід проводять окремо для кожного вуха. Дослід Швабаха. У цьому досліді порівнюють слух через тканинну провідність хворого із слухом через тканинну провідність дослідника (при умові, що в останнього слух нормальний). Озвучений камертон по черзі ставлять ніжкою на соскоподібні відростки то хворого, то дослідника доти, поки один з них не перестане чути звук камертону. При захворюваннях звукопровідного апарату хворий чує камертон довше за дослідника, це позначають як " подовжений" дослід Швабаха. При ураженні звукосприймаючого апарату хворий перестає чути камертон раніше дослідника, і це позначають як " вкорочений дослід Швабаха".
АУДІОМЕТРІЯ Необхідні засоби: 1. Аудіометр. 2. Бланки аудіограм (куди будуть заносити отримані дані). 3. Кольорові олівці (дані, отримані у різний час (до і після лікування) для наочності заносять на один бланк аудіограми різними кольорами).
|