Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Медичне забезпечення⇐ ПредыдущаяСтр 14 из 14
Медичне забезпечення в батальйоні (роті) у бойовій обстановці організовується з метою розшуку поранених та хворих на полі бою (в осередках ураження), своєчасного надання їм першої та долікарської (фельдшерської) медичної допомоги, збору, вивезення (винесення) їх з поля бою (з осередків ураження) та підготовки до евакуації, а також з метою запобігання виникнення та розповсюдження у підрозділах хвороб. Медичне забезпечення включає: розшук поранених та хворих на полі бою (в осередках ураження); своєчасне надання їм першої та долікарської (фельдшерської); медичної допомоги; збір, вивезення (винесення) їх з поля бою (з осередків ураження); підготовку до евакуації; запобігання виникнення та розповсюдження хвороб; Перша медична допомога пораненим та хворим надається в порядку само- та взаємодопомоги, санітарними інструкторами рот та стрільцями-санітарами взводів на місці поранення, у найближчому укритті або на медичному посту роти, а також особовим складом підрозділів, які виділені для рятівних робіт та лікувально-евакуаційних заходів в осередках масового ураження. Долікарська (фельдшерська) медична допомога пораненим і хворим надається на медичному пункті батальйону, а перша лікарська допомога — на медичному пункті бригади (полку) і на медичних пунктах батальйонів, які очолюються лікарями. Збір, вивезення (винесення) поранених з поля бою (з осередків ураження) на медичний пункт батальйону здійснюється з їхньою особовою зброєю та протигазами силами і засобами медичного пункту батальйону, а при необхідності особовим складом та транспортними засобами, які додатково виділяються командиром батальйону (роти). При наявності в батальйоні значної кількості поранених та хворих в першу чергу евакуації підлягають важкопоранені та важкохворі. Легкопоранені, які не потребують госпіталізації, після надання їм медичної допомоги направляються у свої підрозділи.
ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ (БОЙОВОГО НАКАЗУ) КОМАНДИР БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ): уяснює завдання; визначає заходи, які необхідно провести негайно для швидкої підготовки підрозділів до виконання одержаного завдання; робить розрахунок часу; орієнтує своїх заступників і командирів підрозділів про дії, які будуть виконуватись; дає вказівки щодо підготовки підрозділів до виконання бойового завдання; оцінює обстановку; одноособово приймає рішення, доповідає його командиру бригади (батальйону); проводить рекогносцировку; віддає усний новий наказ; організовує взаємодію; організовує всебічне забезпечення бою; організовує виховну роботу; організовує управління.
РІШЕННЯ КОМАНДИРА БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ВКЛЮЧАЄ: задум бою; бойові завдання підрозділам; основні питання взаємодії; організацію управління. Крім того, в рішенні можуть визначатись завдання з видів забезпечення та виховної роботи. Основу рішення складає задум бою, в якому визначаються: напрямок зосередження основних зусиль; способи розгрому противника (якого противника, де, в якій послідовності та як розгромити із зазначенням порядку вогневого ураження та заходів щодо його обману); бойовий порядок. Рішення командир батальйону (роти) оформляє на своїй робочій карті. У БОЙОВОМУ НАКАЗІ КОМАНДИР БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ВКАЗУЄ: У першому пункті — короткі висновки із оцінки противника. У другому пункті — об'єкти та цілі, які уражаються засобами старшого командира на напрямку дій, які будуть виконуватись, а також завдання сусідів та розмежувальні лінії з ними. У третьому пункті — бойове завдання батальйону (роти) та задум бою. У четвертому пункті — після слова «НАКАЗУЮ» ставляться бойові завдання: механізованим (танковим) ротам (взводам) першого ешелону, в тому числі приданим; механізованим (танковим) ротам (взводам) другого ешелону або резерву; бронегрупам і вогневим засадам; підрозділам артилерії та іншим вогневим засобам, в тому числі приданим; гарматам і танкам, які виділені для стрільби прямою наводкою; зенітному підрозділу; іншим підрозділам посилення. У п'ятому пункті — витрати ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання. У шостому пункті — час готовності до виконання завдання. У сьомому пункті — місце командно-спостережного пункту та заступників. У восьмому пункті — об'єкти, позначені знаками червоного хреста і півмісяця, цивільної оборони; культурні цінності, устаткування, споруди, які не мають небезпечних сил; порядок супроводження військовополонених на пункти їх збору.
|