![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Криміналістики: поняття і завдання.
Криміналістична (слідча) тактика як складова частина Криміналістична тактика – це самостійний розділ криміналістики про систему наукових положень і рекомендацій щодо організації та планування попереднього (досудового) та судового слідства, які розробляються з метою визначення оптимальної лінії поведінки осіб, реалізуючих доказування, і прийомів провадження слідчих та судових дій, спрямований на збирання й дослідження доказів. У більш загальному розумінні, тактика – це система засобів, спрямованих на досягнення визначеної мети через боротьбу, зіткнення інтересів та подолання опору. Термін “тактика” у криміналістиці має деякі елементи умовності, оскільки вона не рівноцінна воєнній тактиці. Криміналістичну тактику не можна зводити тільки до тих способів, які приводять до усунення конфліктних взаємозв’язків та протидії. Слідча ж тактика – це підгалузь криміналістичної тактики, яка містить систему наукових положень і рекомендацій щодо організації та планування розслідування й тактики виконання слідчих дій. У структурному відношення в тактиці виділяють два розділи (система криміналістичної тактики): Загальні положення (загальна частина), Тактика провадження окремих слідчих дій(спеціальна частина). Завдання криміналістичної тактики наступні: 1) надання допомоги працівникам слідства, дізнання науково-обгрунтованими рекомендаціями щодо організації тп планування розслідування, охоплюючи взаємодію всіх учасників розкриття злочинів з тим, щоб раціонально використовувати наявні сили і засоби; 2) розробка комплексу положень і конкретних тактичних прийомів, що підвищують ефективність процесуальних дій слідчого за умов різноманітних ситуацій; 3) розробка рекомендацій для переборення протидії слідству і суду з боку заїнтересованих осіб, чи тих, хто помиляються; 4) з урахуванням сучасних умов новим завданням є напрацювання комплексу тактичних прийомів і організаційних заходів щодо забезпечення збереження і стійкості вже отриманих доказів та їх джерел(носіїв) у тому числі захист і охорона від різноманітного тиску (загроз життю і здоров’ю) свідків, потерпілих, експертів, часто слідчих та суддів; збереження матеріальних джерел доказів (речових, документів) тощо.Під тактикою у криміналістиці розуміють винятково “слідчу тактику”, тобто тактику виконання слідчих дій. Однак, це не зовсім виправдано, оскільки реально у криміналістиці напрацьовані і використовуються на практиці наукові положення і рекомендації також щодо: судової тактики; кримінальної тактики; пошуково-розшукової тактики. 101. Тактичний прийом і тактична операція. Під тактичним прийомом, як правило, розуміють - найбільш рацінальний, найбільш ефективний засіб дії або найбільш раціональну лінію поведінки особи, яка здійснює процесуальні дії (за Бєлкіним). Але є й інші позиції щодо розуміння т/прийому, зокрема О.М. Васильєв розглядає т/п як своєрідну наукову рекомендацію. Разом з тим, видається, що правильною є перша позиція, оскільки: 1. Визначення поняття т/прийому як наукової рекомендації містить вказівку на джерело його формування, але не відбиває самої сутності прийому; 2. В етимологічному розумінні “прийом” означає “спосіб здійснення чого небудь”, рекомендація ж –це тільки порада, побажання. 3. Спосіб передбачає практичну реалізацію прийому, тоді як рекомендація існує лише абстрактно. Т/п виконуватиме свї функції тільки у тому разі, якщо він відповідатиме низці вимог (принципів): - законність як принцип застосування т/прийомів полягає в тому, що за своїм характером, змістом і цілеспрямованістю ці прийоми повинні повністю відповідати духу і букві закону. З урахуванням викладеного, тактичний прийом — це спосіб здійснення процесуальної дії, спрямований на досягнення її конкретної мети, заснований на психологічному механізмі його реалізації, і найбільш раціональний і ефективний у певних ситуаціях. Тактичний прийом виконуватиме свої функції тільки в тому разі, якщо він відповідатиме низці вимог, до числа яких належать законність, етичність, науковість, вибірковість, пізнавальна цінність. Недопустимими є тактичні прийоми, засновані на насильстві, погрозах, обмані, використанні аморальних спонукань, культурної відсталості, релігійних упереджень тощо. Джерелами тактичних прийомів виступають: 1. науки: логіка, психологія, лінгвістика, соціологія, наука управління; 2. відповідні теорії: прогнозу, ігор, систем тощо; 3. результати криміналістичних наукових пошуків; 4. слідча чи судова практика, тощо. Тактичні прийоми виконують різноманітні функції: 1. Загальні функції (що виходять за рамки ізольованої дії і характерні для низки процесуальних дій - пізнавальна, прогностична, комунікативна функція, регулятивна ф-я. 2. Окремі функції (притаманні внутрішньому змістові окремої процесуальної дії - функція викриття, спонукання, корекції, діагностична, пошукова, усунення протидії, стимулювання обшукуваної до співпраці, одержання від особи пошукової інформації тощо). Видається, що заслуговують на увагу такі підстави класифікації т/п: 1. За видом процесуальної дії: а) т/п огляду місця події б) т/п допиту в) т/п обшуку г) т/п інших процесуальних дій. II. За діапазоном вживання (застосування): а) т/п, які використовуються під час провадження тільки окремих слідчих (судових)дійб) т/п, які використовуються у декількох (багатьох)процесуальних діях. II. За об”єктом спрямованості (або сфери реалізації): а) т/п, спрямовані на здійснення впливу на людину; б) т/п, спрямовані на дослідження матеріального середовища. IV. За ситуаційною варіантністю (т/п, які диференціюються залежно від ситуації процесуальної дії). V. За характером інформації: а) т/п, які грунтуються на словесній інформації; б) т/п, які грунтуються на матеріалізованій інформаціїв) т/п, які грунтуються на логіко-розумовій інформації.Тактична операція – це комплекс слідчих дій, оперативно-розшукових, організаційних та інших заходів, спрямованих на досягнення з урахуванням наявної у к/с ситуації завдань щодо розслідування злочинів і об”єднаних загальним (спільним) задумом та реалізованих під єдиним керівництвом у відповідності з раніше складеним планом. На відміну від тактичної комбінації як комплексу тактичних прийомів у рамках однієї слідчої дії, тактична операція може осягати кілька взаємопов”язаних слідчих дій та інших заходів, наприклад: слідчі дії; оперативно-розшукові заходи... Необхідною умовою розгляду т/о як одного цілого, як комплексу є виявлення внутрішньосистемних зв”язків даного утворення. Системний аналіз т/о дозволяє виділити такі види зв”язків: - за метою т/о (всі заходи в кінцевому результаті повинні бути направлені на її досягнення); - за змістом особистої методики доказування; Зрештою будь-яка тактична операція спрямована на збудування певної системи доказування за: - послідовністю проведення тих чи інших заходів; - часом та місцем її проведення; - єдиним змістом т/о, якщо навіть окремі елементи її виконуються різними посадовими особами, що узгодили головні параметри спільної діяльності; - відображення змісту окремих дій в одному погодженому плані; - організацією роботи співробітників, залучених до проведення т/о: забезпечення всіх різноманітних видів в середині т/о за умови необхідної організації взаємодії слідчого з працівниками інших служб органів внутрішніх справ. Зрештою будь-яка тактична операція спрямована на збудування певної системи доказування за: - послідовністю проведення тих чи інших заходів; - часом та місцем її проведення; - єдиним змістом т/о, якщо навіть окремі елементи її виконуються різними посадовими особами, що узгодили головні параметри спільної діяльності; - відображення змісту окремих дій в одному погодженому плані; - організацією роботи співробітників, залучених до проведення т/о: забезпечення всіх різноманітних видів в середині т/о за умови необхідної організації взаємодії слідчого з працівниками інших служб органів внутрішніх справ.
|