Вимоги до штабів

Успішне виконання штабами перелічених вище завдань можливе лише при дотриманні наступних вимог:

1. Високий рівень підготовки офіцерів штабу є основним показником, що характеризує ступінь готовності штабу до виконання завдань по управлінню військами;

2. Висока штабна культура офіцерів, що розуміється як глибокі і всеохоплюючі знання служби штабів, організованість і точність в роботі, міцні навички і вміння швидко узагальнювати дані обстановки, готувати оперативно-тактичні розрахунки, грамотно розробляти бойові документи, самостійно працювати на технічних засобах управління;

3. Організованість в діяльності штабу досягається ретельним плануванням роботи. Організувати роботу в штабі значить визначити обсяг завдань, що необхідно вирішити, встановити черговість виконання за їх важливістю і терміновістю. Основним організатором діяльності штабу є начальник штабу.

4. Точність в роботі штабу - це виконання всіх покладених на нього завдань у встановлений термін, якісно, повно, у відповідності до рішень командира, вказівок вищого штабу. Точність в роботі забезпечується постійною обізнаністю в обстановці, чітким плануванням роботи. Точність в роботі залежить від планування і вмілого розподілу обов'язків між офіцерами;

5. Підтримання постійної бойової готовності штабу до управління військами. Подібна готовність визначається укомплектованістю штабу, досвідченим особовим складом, високою натренованістю офіцерів у швидкому збирані по тривозі.

21. Роль і значення скритого управління військами. Вимоги, що висуваються до скритого управління військами

Для того, щоб виключити можливість виходу секретної інформації при здійсненні управління військами, розроблено комплекс організаційних і технічних заходів, який називається скрите управління військами. Знання сутності, вміння організувати і слідувати правилам СУВ - один з обов'язків кожної посадової особи Збройних Сил України.

Скритність управління військами заключається в збереженні в найсуворішій таємниці від противника всіх заходів, пов'язаних з підготовкою і веденням бойових дій і особливо які відносяться до підготовки масованих вогневих ударів і використання їх результатів. Скритність управління в сучасному бою набуває виключно важливого значення в зв'язку із зростанням ролі несподіваності дій, збільшенням можливостей розвідки противника і використанням ВТЗ. Якщо противнику поталанить виявити задум дій військ, то вогневими ударами він може зірвати здійснення їх намірів.

Скрите управління військами - це комплекс організаційно-технічних заходів, які забезпечують надійне збереження знань, що складають державну таємницю, при здійсненні управління військами як в мирний, так і в військовий час. Управління військами в бою здійснюється головним чином за допомогою технічних засобів: радіо, радіорелейних, телевізійних, дротових. Використовуються також сигнальні і пересувні засоби зв'язку. Всі засоби зв'язку використовуються комплексно і повинні забезпечувати надійність, швидкість і скритність передачі бойових наказів, розпоряджень і різноманітної інформації в будь-яких умовах обстановки. Фельд'єгерсько-поштовий зв'язок (ФПЗ) організується для доставки в вищі штаби, штаби підлеглих і взаємодіючих частин і підрозділів бойових наказів, розпоряджень, донесень та інших секретних документів. В підрозділах активно використовуються піші зв'язківці і лижники. За допомогою сигнальних засобів (зорових, звукових, радіотехнічних) організовується і забезпечується сигнальний зв'язок для передачі сигналів виклику, переносу і припинення вогню, для показу цілі, для забезпечення взаємодії підрозділів і частин, а також для повідомлення і розпізнавання

Особливе значення при забезпеченні скритого управління військами надається скритності роботи зв'язку, яка досягається:

• постійним вихованням всього особового складу в дусі високої пильності, в дусі необхідності найсуворішого збереження державної таємниці;

• збереженням в таємниці всіх заходів по організації зв'язку;

• обмеженням кола осіб, які мають право користуватися технічними засобами зв'язку, секретними документами і особливо осіб, які беруть участь в розробці плану бойових дій;

• встановленням режиму заборони роботи радіо засобів на передачу в тих умовах обстановки, коли можна обійтися без радіозв'язку: в районі концентрації військ, в вихідному положенні для наступу і в обороні до переходу противника в атаку;

• виконання організаційних та технічних заходів захисту інформації на об'єктах електронно-обчислювальної техніки та під час використання інших технічних засобів передачі та обробки інформації.

• суворим дотриманням правил і порядку ведення радіообміну;

• ретельним маскуванням пунктів управління, вузлів зв’язку, ліній зв'язку надійною їх охороною і обороною, суворою забороною передачі знань, які складають державну і військову таємницю;

• забороною ведення відкритих переговорів (заборонено називати відкрито військове звання з найменуванням прізвищ посадових осіб, назву вузлів зв'язку, номера військової частини, польової пошти і назву пунктів управління, їх розміщення, зміст радіо документації, стан погоди в районі розміщення вузлів зв'язку, радіостанцій);

• радіопередачі відкритим текстом допускаються при сповіщенні підрозділів про повітряного противника, про радіоактивне, хімічне, і бактеріологічне зараження, а в ході бою - всі команди для підрозділів без розкриття задумки бойових дій, але назви підрозділів і посади командирів при цьому вказуються по позивним, а пункти - від орієнтирів і по умовним назвам;

• кодуванням по документам скритого управління переговорів і передач технічними засобами зв'язку; вмілим маневруванням частотами зв’язку, використанням антен направленої дії, екрануючих властивостей місцевості в сторону противника;

• організацією і здійсненням контролю і радіоконтролю.