Висновки. Викладач нагадує тему та ціль заняття, розбирає дії студентів та оголошує оцінки.

Викладач нагадує тему та ціль заняття, розбирає дії студентів та оголошує оцінки.

Дає завдання для самостійної роботи.

Перевіряє наявність та стан матеріального забезпечення, та слідує у розташування кафедри. Організує здачу майна.

Викладач кафедри загальновійськової підготовки С.І. НЕСТЕРЕНКО

Навчальні матеріали

Вступ

Окремі спроби застосувати хімічні засоби ураження (отруйні речовини) мали місце на протязі всієї історії війн. Хімічна зброя вперше отримала широке застосування під час Першої світової війни. Необхідність формування підрозділів хімічного захисту стає вимушеним заходом.

Хімічна служба зародилася після перших же хімічних атак з метою виявлення початку самого хімічного нападу і своєчасного забезпечення особового складу засобами хімічного захисту. В Радянській Республіці початкова організація хімічної служби і перших підрозділів хімічного захисту в значній мірі була схожа на хімічну службу царської російської армії. Проте не лише Радянська Республіка створювала підрозділи хімічного захисту, як приклад ще до закінчення першої світової війни восени 1918 року саму велику численність хімічних військ мали США – 18 батальйонів (54 роти), великі запаси отруйних речовин і величезні потужності з виробництва отруйних речовин.

Перша установа, що з’явилася в Радянській Армії, та відала питаннями військово-хімічної справи Червоної Армії, був Особливий Хімічний відділ або дев'ятий відділ, утворений улітку 1918 року при Артилерійському Комітеті Головного Артилерійського Управління Робочо-Селянської Червоної Армії. Цей відділ займався питаннями обліку і зберігання воєнно-хімічного майна, яке залишилось від старої російської армії, хоча в період 1918-1920 років у Червоній Армії не було спеціальних військ для застосування хімічної зброї.

Першим кроком Революційної Військової Ради Республіки був наказ від 13 листопада 1918 року № 220, згідно якого встановлювалися військові підрозділи хімічного захисту в стрілецьких полках, але формування їх (за відсутності безпосередньої загрози застосування противником хімічної зброї) було відкладене і проводилося лише з ініціативи самих частин.

Пізніше наказом Революційної Військової Ради Республіки від 9 січня 1920 року № 42 створюється Вища Військово-Хімічна школа, яка має за мету широке використання досвіду війни у військово-хімічній справі і готує особовий склад для заняття посад з військово-хімічної справи у військових частинах, штабах і управліннях.

Як підсумок вже 12 жовтня 1920 р. був виданий наказ Революційної Військової Ради Республіки № 2108/406 про оголошення „Положення про організацію військово-хімічної справи в Червоній Армії”.

Перед Великою Вітчизняною війною Радянська Армія мала чітку організацію хімічної служби з централізованим управління з питань застосування отруйних речовин і захисту від них.

Наприкінці 1941 р. радянські війська в битві під Москвою поховали назавжди легенду про непереможність німецько-фашистської армії. Провал стратегічних планів війни проти СРСР змусив гітлерівське командування шукати нові більш ефективні засоби нападу. До арсеналу цих “нових” засобів відносилася і хімічна зброя. У липні і серпні 1941-го радянськими військами був захоплений цілий ряд документів, що свідчили про серйозну підготовку гітлерівців до застосування хімічної зброї проти радянських військ. Війська німецько-фашистської армії мали у своєму складі хімічні і мінометні частини. Був встановлений і секретний пароль " Индантре”, з одержанням якого розпочиналось застосування хімічної зброї.

Закінчення війни не принесло суттєвого зниження міжнародної напруженості. З 1946 по 1953 р. основні зусилля хімічних військ і хімічної служби були спрямовані на освоєння багатого досвіду Великої Вітчизняної війни з використання засобів захисту, застосування димів і вогнеметно-запалювальних засобів, а також на визначення шляхів їхнього розвитку і удосконалення.

Перетворення, проведені в Збройних Силах у 1960-1984 р.р., вплинули на удосконалювання і розвиток хімічних військ, на низку завдань, що перед ними ставились, на способи їх дій. З появою ядерної та нових видів хімічної і біологічної зброї, об’єктів атомної енергетики та підприємств із сильнодіючими отруйними речовинами, перед хімічними військами постали більш складні завдання. В ці роки формувалися нові частини хімічних військ і удосконалювалося їхнє технічне забезпечення. Для виконання нових завдань, пов'язаних з виявленням і оцінкою радіаційної і хімічної обстановки були сформовані окремі батальйони і роти хімічного захисту, частини засічки ядерних вибухів, розрахунково-аналітичні станції (PACT) і групи (РАГ). Значний стрибок був здійснений в розвитку озброєння і техніки хімічних військ.

Великий обсяг та складний характер робіт був виконаний хімічними військами при ліквідації наслідків аварій на Чорнобильській АЕС. Вони склали близько половини загальної чисельності угрупування військ, що розміщалися в 30-ти кілометровій зоні ліквідації наслідків аварії.

У 1991 р. з проголошенням незалежності України до складу Збройних Сил України увійшли хімічні війська що знаходились на території колишньої УРСР. Наказом Міністра оборони України № 34 від 14 лютого 1994 року хімічні війська відповідно до їх призначення та завдань перейменовано у війська радіаційного, хімічного, біологічного захисту Збройних Сил України.

З часів проголошенням незалежності України та створення її Збройних Сил особовий склад військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту знешкодив понад 40000 вибухових пристроїв, частина яких була споряджена отруйними речовинами. Вони брали участь у гасінні понад 200 лісових пожеж, локалізували наслідки аварій на об’єктах із сильнодіючими отруйними речовинами, виконували миротворчі завдання у Іраку.

Починаючи з 1994 року, війська радіаційного, хімічного, біологічного захисту приймають участь у програмах військового співробітництва, партнерства заради миру та супроводження міжнародних конвенцій і договорів.

Сучасні ж завдання, що постають перед військами радіаційного, хімічного, біологічного захисту, вимагають якісно нового підходу до виконання поставлених завдань шляхом вивчення набутого досвіду за часи їх існування та узагальнення і покращення принципів бойового застосування, управління, прийомів і способів дій підрозділів в умовах обстановки що можуть скластися.

Призначення, завдання, принципи застосування та способи дій підрозділів військ РХБ захисту

Підрозділи військ радіаційного, хімічного, біологічного (РХБ) захисту призначені для виконання виявлення та оцінки радіаційної, хімічної, біологічної обстановки в районах аварій (зруйнувань) потенційно небезпечних об’єктів; ліквідації наслідків РХБ зараження; підтримання екологічної безпеки військ в умовах дії антропогенних екологічних факторів; застосування димів (аерозолів) для маскування військ; забезпечення військ озброєнням радіаційного, хімічного, біологічного захисту, організація його зберігання та проведення ремонту.

На них покладається: ведення РХБ розвідки; радіаційний і хімічний контроль; спеціальна обробка частин (підрозділів), знеособленого озброєння, техніки, боєприпасів та інших матеріальних засобів, а також дегазація, дезінфекція і дезінсекція обмундирування, ділянок місцевості, доріг і споруд; участь у ліквідації наслідків аварій (руйнувань) на підприємствах атомної енергетики і хімічної промисловості; застосування аерозолів (димів) для маскування дій своїх військ та протидії технічним засобам розвідки і високоточної зброї противника; ремонт і відновлення озброєння військ РХБ захисту і засобів захисту.

Для виконання цих завдань підрозділи військ РХБ захисту складаються з підрозділів: РХБ розвідки, РХ контролю, РХБ захисту, дегазації обмундирування та спорядження, димових підрозділів, розрахунково-аналітичної станції (групи) та ремонтних підрозділів.

Основними принципами успішного виконання завдань підрозділами військ РХБ захисту є: постійна бойова готовність підрозділів; рішучість, активність і безперервність виконання покладеного бойового завдання; погоджене спільне застосування з’єднань та частин родів військ і підрозділів військ РХБ захисту та підтримання безперервної взаємодії між ними; раптовість дій і прояв військової хитрощі; своєчасне зосередження зусиль забезпечення РХБ захисту на головному напрямку, маневр силами і засобами військ РХБ захисту; своєчасне відновлення боєздатності підрозділів військ РХБ захисту, всебічне забезпечення їх дій; повна напруга моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактору в інтересах виконання бойового завдання; тверде і безперервне управління.

Постійна бойова готовність підрозділів військ РХБ захиступолягає в їх здатності організовано, у встановлений термін розпочати та успішно виконати бойові завдання.

Важливими елементами бойової готовності підрозділів військ РХБ захисту є: знання майбутніх бойових завдань і своєчасне проведення заходів щодо їх підготовки ще в мирний час; чітке несення бойового чергування; висока бойова виучка особового складу та його готовність до дій в умовах сильного РХБ зараження; підтримання озброєння військ РХБ захисту і засобів захисту в готовності до негайного застосування, а запасів матеріальних засобів – у необхідних розмірах; постійна готовність до відбиття раптового нападу противника; організоване приведення підрозділів у вищий ступінь бойової готовності, високий морально-психологічний стан, дисципліна і пильність особового складу.

Рішучість, активність і безперервність виконання бойового завдання полягають: у знанні противника, у зухвалих, сміливих і енергійних діях, проведених наполегливо вдень і вночі в будь-яку погоду.

Рішення командира на виконання бойового завдання повинно бути твердим, доведеним до розуміння підлеглими і без коливань доведене до кінця. Нерішучість і пасивність ведуть до поразки. Найсуворішого осуду заслуговує той, хто, боячись відповідальності, виявив бездіяльність і не використовував усіх сил, засобів і можливості для досягнення успіху.

Погоджене спільне застосування з'єднань і частин родів військ і підрозділів військ РХБ захисту та підтримання безперервної взаємодії між ними – одна з основних умов досягнення успіху в сучасному загальновійськовому бою. Це досягається узгодженням дій з'єднань, частин і підрозділів усіх родів військ та підрозділів військ РХБ захисту щодо завдань, напрямків, рубежів, об'єктів і часу.

Взаємодію підрозділів військ РХБ захисту із з'єднаннями і частинами родів військ і спеціальних військ організує командир за участю штабу і начальника служби РХБ захисту. В ході організації взаємодії командир підрозділу військ РХБ захисту зобов'язаний уточнити всі питання щодо послідовності виконання отриманого завдання.

Раптовість дій і прояв військових хитрощів дозволяють дезорієнтувати противника, ввести його в оману, дезорганізувати управління військами і створити сприятливі умови з'єднанням і частинам родів військ дії яких забезпечуються для перемоги навіть над переважаючим за силою противником.

Для досягнення раптовості необхідно: зберігати в таємниці задум майбутніх дій; випереджати противника в діях щодо здійснення заходів забезпечення РХБ захисту; стрімко і швидко виконувати покладені завдання, застосовувати невідомі противнику засоби і способи дій, широко використовувати ніч для виконання завдань; мистецьки здійснювати маскувальні заходи і протидіяти розвідці противника; суворо виконувати вимоги прихованого управління військами, безпеки зв'язку і режиму таємності.

Військова хитрість (омана противника) – це введення противника в оману відносно існуючого стану і дій підрозділів. Шаблон під час виконання завдань неприпустимий. Перемагає той, хто знаходить і реалізує зухвалі рішення з застосуванням несподіваних і оманних дій.

Своєчасне зосередження зусиль забезпечення РХБ захисту на головномунапрямку дозволяє за короткий термін вирішити завдання забезпечення РХБ захисту в інтересах головного угрупування і забезпечити виконання ним покладених бойових завдань. З цією метою необхідно використовувати на головному напрямку більшість найбільш боєздатних підрозділів, найефективніше озброєння військ РХБ захисту і засоби захисту та сміливо маневрувати ними.

Маневр підрозділами військ РХБ захисту здійснюється для створення найбільш вигідного угрупування щодо виконання завдань забезпечення РХБ захисту. Він повинен бути простий за задумом і виконуватися швидко і приховано. Швидкість маневру підрозділами військ РХБ захисту досягається стрімкістю пересування і подоланням різних перешкод з ходу.

Своєчасне відновлення боєздатності підрозділів військ РХБ захисту, всебічне забезпечення їх дій полягає в підготовці та здійсненні заходів, спрямованих на підтримку підрозділів у високій бойовій готовності, збереження (відновлення) їх боєздатності і створення сприятливих умов для виконання покладених завдань.

Своєчасне відновлення боєздатності включає: відновлення порушеного управління; виявлення втрат і уточнення завдань підрозділам, що зберегли боєздатність, на продовження виконання завдань; вихід у безпечні райони підрозділів, що втратили боєздатність; відновлення пошкодженого озброєння і техніки, поповнення особовим складом, озброєнням, технікою та іншими матеріальними засобами; підтримка високої психологічної стійкості особового складу.

Відновлення боєздатності підрозділів військ РХБ захисту здійснюється, як правило, у колишній організаційно-штатній структурі. Не виключно також створення зведених формувань. У першу чергу відновлюється боєздатність підрозділів, призначених для виконання бойових завдань, а також тих, що зазнали найменше втрат.

Всебічне забезпечення дій підрозділів військ РХБ захисту поділяється на бойове, технічне і тилове. Воно організується на основі рішення командира і здійснюється безперервно у всіх видах бою, а також під час пересування та розташування підрозділів на місці, а найбільш складні заходи, що вимагають спеціальної підготовки особового складу та застосування спеціальної техніки, відповідними підрозділами спеціальних військ і тилу.

В умовах можливого застосування зброї масового ураження, різкого підвищення ефективності високоточної зброї, наземно-повітряного характеру бойових дій найбільшого значення набуває захист (забезпечення) військ, що здійснюється у системі заходів бойового забезпечення. Підрозділи військ РХБ захисту, крім того, повинні знаходитися в постійній готовності до відбиття ударів аеромобільних, диверсійно-розвідувальних груп та інших мобільних сил противника.

Повна напруга моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактора в інтересах виконання бойового завдання є найважливішою умовою досягнення успіху. Для цього потрібно: глибоко знати моральний і психологічний стан підлеглих, бути близьким до них, проявляти високу вимогливість з урахуванням труднощів повсякденного бойового життя, безперервно вдосконалювати бойову виучку; систематично вивчати морально-психологічні якості противника та активно протидіяти його ідеологічним диверсіям і пропаганді.

Тверде і безперервне управління підрозділами військ РХБ захистудозволяє найбільш ефективно і повно використовувати їх бойові можливості. Це досягається: постійним знанням обстановки; своєчасним, одноособовим прийняттям командиром рішень і наполегливим їх впровадженням у життя; особистою відповідальністю командира і начальника за свої рішення; доцільним використанням підлеглих підрозділів і виконанням покладених завдань; чіткою організацією і забезпеченням живучості пунктів управління, наявністю стійкого зв'язку з підрозділами.

Підрозділи РХБ розвідки виконують свої завдання дозорами РХБ розвідки та постами РХБ спостереження в призначених їм районах, на маршрутах пересування військ, шляхах підвозу та евакуації до моменту заняття (проходу) цих районів військами з метою своєчасного виявлення радіоактивного, хімічного зараження місцевості, а також випадків застосування противником біологічних засобів.

Під час виявлення обстановки, що склалася в результаті аварій (руйнувань) на підприємствах атомної енергетики і хімічної промисловості, підрозділи РХБ розвідки здійснюють розвідку по встановлених маршрутах іпроводять контроль зараження на місцевості і у повітрі у визначених точках, позначених орієнтирами.