Порядок виконання роботи. І. Вивчити будову і принцип роботи люксметра Ю-116, методику вимірювання освітленості.

І. Вивчити будову і принцип роботи люксметра Ю-116, методику вимірювання освітленості.

Люксметр Ю-116 (рис.5.2) призначений для вимірювання освітленості, яка створюється лампами розжарювання, газорозрядними лампами і природним світлом. Робота люксметра заснована на фотоелектричному ефекті. Світловий потік, який падає на селеновий фотоелемент, викликає електричний стум, величина якого фіксується стрілкою гальванометра пропорційно величині світлового потоку.

Прилад складається із фотоелементу 1, гальванометра 2 і насадок 3, 4, 5, 6. На передній панелі гальванометра розташовані відліковий пристрій і коректор приладу, кнопки перемикача, ручка встановлення нуля. На боковій частині корпусу знаходиться розетка для приєднання селенового фотоелементу. Прилад має дві шкали вимірів: від 0 до 30 лк, від 0 до 100 лк і відповідні їм кнопки управління. При натисненні лівої кнопки відлік показів проводити по шкалі 0-30 лк, при натисненні правої - по шкалі 0-100 лк. Найбільшу похибку вимірів прилад дає при малих відхиленнях стрілки гальванометру. Тому на кожній шкалі точкою позначений допустимий початок вимірів. На шкалі 0-30 лк ця точка знаходиться над відміткою 5 лк, а на шкалі – 0-100 лк – над відміткою 20 лк.

Рис 10.2. Люксметр Ю – 116

Для вимірювання освітленості більше 100 лк на фотоелемент встановлюють насадки К, М, Р, Т. Насадка К виконана в виді півсфери із білої світлорозсіючої пластмаси і призначена для зменшення косинусної похибки, пов’язаної із кутом падіння світла на фотоелемент.

Насадка К використовується лише разом із однією із насадок М, Р або Т. При використанні насадок К і М коефіцієнт послаблення світлового потоку складає 10, при використанні насадок К і Р – 100, а насадок К і Т – 1000. Покази приладу при використанні насадок множать на відповідний коефіцієнт послаблення.

Приклад: на фотоелемент встановлені насадки К і Р, натиснута ліва кнопка, стрілка показує 10 поділок по шкалі 0-30. Виміряна освітленість дорівнює 10× 100=1000 лк. Якщо на фотоелементі встановлені насадки К і М, натиснута ліва кнопка і стрілка не доходить до 5 поділок по шкалі 0-30, то виміри треба проводити без насадок.

ІІ. Дослідити природну освітленість робочих місць.

А. Визначити коефіцієнт природної освітленості.

1. За допомогою люксметра і секундоміра одночасно одна група студентів вимірює освітленість всередині приміщення Е_вс в точках характерного розрізу приміщення через кожний метр, інша – освітленість зовні Е_зовн. Виміри зовнішнього освітлення проводити при значеннях Е_зовн 5000 лк на віддалі не менше 5 м від споруди таким чином, щоб на фотоелемент попадало розсіяне дифузне світло повністю відкритого небосхилу.

2. На основі одержаних вимірів визначити значення КПО для ряду точок за формулою (10.7).

3. Побудувати криву залежності КПО від віддалі (КПО = f ()) на ній відмітити контрольну точку і знайти значення КПО в цій точці.

4. Визначити табличне значення КПО (табл.2, додаток), значення коефіцієнта світлового клімату m (табл.1, 3 додаток), коефіцієнта сонячності клімату C (табл.4, додаток) і за формулою (10.8) обчислити нормоване значення КПО .

5. Дані вимірів і розрахунків записати в табл. 10.1

6. Зробити висновок про відповідність нормованого значення КПО дослідженому.

Таблиця 10.1

Значення КПО в приміщенні

Б. Привести повну характеристику зорової роботи .

За СНиП ІІ-4-79 (табл.1, 5, додаток) визначити розряд і підрозряд зорової роботи, найменший розмір об’єкту розпізнавання допустимі в приміщенні при існуючій природній освітленості. Результати досліджень записати в таблицю 10.2.

Таблиця 10.2.

Повна характеристика зорової роботи

Найменший розмір об’єкту розпізнавання, мм
Розряд зорової роботи
Підрозряд зорової роботи
Характеристика зорової роботи за ступенем точності
Табличне значення КПО, %
Нормоване значення КПО, %

ІІІ. Дослідити штучну освітленість.

А. Дослідити освітленість в приміщенні.

1. Виявити найменший розмір об’єкту розгляду для робочого місця. Визначити розряд, підрозряд зорової роботи, візуальну характеристику фону і його контраст з об’єктом розгляду (табл. 2, 5, додаток)

2. Закрити вікна темними шторами. Ввімкнути загальне робоче освітлення. За допомогою люксметра визначити значення загальної фактичної освітленості Е_{заг.факт.} на робочому місці. Ввімкнути місцеве освітлення і виміряти значення комбінованої освітленості Е_{комб.факт.}

3. Знайти нормоване значення освітленості (табл. 2, додаток)

4. Всі одержані значення записати в табл. 10.3.

5. Співставити одержані значення освітленості з нормованими і сформулювати висновок. При невідповідності досліджених значень штучної освітленості нормованим дати рекомендації по нормалізації освітленості, а також дати повну характеристику зорової роботи, яку можна виконувати за даних умов (табл. 10.4).

Таблиця.10.3

Результати досліджень штучної освітленості в приміщенні

Об’єкт

Найменший розмір об’єкту

Характеристика зорової роботи за ступенем точності

Розряд зорової роботи

Під розряд з зорової роботи

Характеристика фону

Контраст об’єкту розгляду з фоном

Система освітлення

Досліджене значення освітленості для системи освітлення, лк

Нормоване значення освітленості для системи освітлення, лк

Загальна

комбінована

загальної

комбінованої

загальної

Комбінованої

Висновок: ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Таблиця 10.4.

Повна характеристика зорової роботи, яка відповідає дослідженому значенню штучної освітленості

Об’єкт розглядання
Найменший розмір об'єкту розглядання, мм
Характеристика зорової роботи за ступенем точності
Розряд зорової роботи
Підрозряд зорової роботи
Характеристика фону
Контраст об’єкту розгляду з фоном
Нормоване значення освітленості, лк	загальне
комбіноване