Подальше життя та творчість

Ранні роки

Дім, де народилася Ангеліка Кауфман. Кур. Швейцарія

Ангеліка народилася в маленькому містечку Кур (Хур) у Швейцарії. Її батьком був Йоганн Йосип Кауфман - небагатий німецький художник. У 1742 році родина переїздить до Італії, де Йоганн займався розписом невеличких церков та робив портрети на замовлення. У Ангеліки рано відкрились художні здібності, що помітив її батько, ставши першим та єдиним вчителем. З шести років вона почала намагатися робити вже складні роботи, у 9 років - спробувала працювати з олійними фарбами, а у одинадцять - виконала у техниці пастелі свій перший замовний портрет єпископа Навроні.

Подальше життя та творчість

У 1754 році сім'я Кауфманів переїздить до Мілану. Тут кількість замовлень у Ангеліки суттєво зростає. Згідно із модою галантного століття Ангеліка зображувала на своїх картинах лялькових красунь у вигляді пастушок на лоні природи або у затишних золотих будуарах. Ангеліка Кауфман - єдина жінка, якій дозволили копіювати твори великих майстрів у Міланській галереї.

Після смерті матері у 1757 році Ангеліка разом з батьком переїздить до Шванценбергу (Австрійська імперія). Тут вона виконує фрески для приходської церкви, потім працює при дворі графа Монфорта. Але вже в 1763 році Кауфмани мешкають у Римі. Ангеліка ближче знайомиться з античним мистецтвом. В цьому на неї великий вплив мав відомий німецький вчений-археолог та історик мистецтва І.Вінкельман, який займався роскопками у давньоримських містах - Помпеях та Геркуланумі.

У 1766 році Ангеліка переїздить до Лондона. Тут вона пробуде 15 років, де познайомилася з видатними англійськими художниками Д.Рейнолдсом, президентом Англійської академії мистецтв та Т.Гейнсборо. Д.Рейнолдс навіть запропонував Ангеліці вийти за нього заміж, але та відмовила.

Ображений Рейнолдс вирішив помститися. Він скористався плутаниною у документах позашлюбного сина графа Горна - Фредеріка Брандта, надавши йому підтримку, хоча Брандт не був затвердженими у правах. Потім Рейнолдс представ його Ангеліці як свого друга та графа. Молоді людили покахали один одного та незабаром побралися. Тоді Рейнолдс розкрив обман, внаслідок чого за використання чужого ім'я Ф.Брандта заарештували, а Ангеліка не змігши пробачити Фредеріку обман, через 2 місяці домоглася розриву шлюба. Вся ця історія стала основою сюжету драми В.Гюго " Рюі Блаз".

Тим не меньш Ангеліка Кауфман залишилася у Лондоні, хоча ця особиста трагедія віддалила її від вищого товариства - головного замовника Ангеліки. Вона спілкувалася лише з вузьким колом інтелігенції. За наполягання батька у 1781 році Ангеліка виходить заміж за венеціанського художника та гравера Антоніо Цуккі. В цьому ж році Ангеліка разом з чоловіком переїздить до Італії.

Шварценберг, вівтар церкви Св. Трійці «Коронація Богородиці» роботи А. Кауфман

Спочатку Кауфман працювала у Неаполі при дворі королеви Обох Сицилій - Марії Кароліни Габсбург. Але Ангеліці швидко набридла одноманітна робота й у 1782 році вона поселяється у Римі. Тут Ангеліка багато працює, захоплюється енкавстикою (живописком восковими фарбами), чудово опановає цю складну техніку, яка виконувалася гарячими засобом та розплавленими фарбами. Кауфман починає робити гравюри, працює в галузі розробки меблів та інтер'єрів, створює складні графічні визерунки для роспису посуду.

Нечасто, але художниця бралась за створення релігійних композицій.

У Римі Ангеліка знаймиться із Й.Гете, робить його портрет. Дім А.Кауфман був єдиний у Римі, який відвідував Гете. Він не пропустив жодного музикального та літературного вечора у її салоні.

Ангеліка Кауфман померла 5 листопада 1807 року у Римі. В парафіяльній церкві міста Шварценберг(Австрія) встановлене мармурове погруддя Ангеліки Кауфман.

Ангеліку Кауфман, німецьку художницю XVIII в. можна сміливо ставити в один ряд з самими знаменитими представниками класицизму. Зараз її ім'я не дуже добре відоме широкій публіці, але свого часу вона була дуже відомим художником. " Мій портрет для одного друга зроблений винятковою особистістю, однієї німецької художницею. Вона дуже сильна в портретах... Її ім'я - Анжеліка Кауфман" - так відгукувався про неї знаменитий німецький історик, Вінкельман. Їй захоплювався Гете, Державін присвячував їй оди:

Жівопісіца преславне,
Кауфман, подруга муз!
Якщо в кисть твою впливу
Понад жвавість, почуття, смак,
І, списавши данаїв, древніх
Нам богинь і червоних дружин,
Пережити у своїх безцінних
Ти могла картинах тлін, -

Замовити їй портрет вважалося престижним, серед її замовників були і племінниця Потьомкіна знаменита красуня графиня Скавронская, і імператор Павло I з дружиною, і навіть Катерина II. Хто ж вона така, жінка, в XVIII столітті, коли долею жінки були, як говорили в Німеччині «кухня, церква, діти», прийнята до лав найпрестижніших мистецьких Академій того часу? На автопортреті ми бачимо миловидну серйозну жінку, зі смаком одягнену по моді XVIII в. Ангеліку щедро обдарувала природа: здібності до музики, талант живописця, чарівна зовнішність і гострий розум - її вважали однією з найосвіченіших жінок Європи.

Як же їй вдалося домогтися таких успіхів?
Її батько, небагатий німецький художник Йоганн Йосип Кауфман розгледів у юної дочки талант живописця, і з шести років дівчинка працює з навантаженням дорослого, з дев'яти років пробує писати маслом, а в одинадцять - отримує перше замовлення. У тому віці, коли інші дівчатка грають в ляльки вона продає свої картини у багатих вілл Італії, щоб допомогти родині, а 12 захоплює весь Міланський двір своїми портретами. Юна Ангеліка володіє не тільки талантом живописця, а й бездоганним слухом і голосом. Але в ті часи кар'єра співачки вважалася гріховною, і її батько зробив свій вибір на користь живопису. Правда спів теж тягне Ангеліку, з часом вона напише картину: її звуть дві музи, Музика та Живопису, але дівчина схиляється до другої. Правда в молодості вона не уникла коливань: її перше кохання, музикант, підбивав її покинути тирана-батька, виїхати з ним і стати співачкою. Але Ангеліка була слухняною дочкою і залишилася з батьком. Тільки картина «Орфей і Еврідіка», на якій у Орфея особа коханого Анґеліки, нагадує про минулої любові. Остаточно зробивши вибір на користь живопису вона цілком віддається роботі. У той час було модно зображати лялькових красунь у вигляді пастушок на лоні природи, і Ангеліка пише пасторалі. Одним із свідчень визнання її таланту служет той факт, що зовсім молодий Кауфман, єдиною з жінок, дозволили копіювати твори великих майстрів в Міланській галереї. Після смерті матері сім'я ненадовго перебирається в Австрію. На пастушок в Австрії попиту немає і Кауфман робить фрески в парафіяльній церкві.

Вона часто переїжджає, після Мілана відправляється в Австрію, потім переїжджає до Риму і захоплюється античністю. Чималу роль зіграв у цьому відомий своїми розкопками при Помпеях, німецький історик Вінкельман. Портрет Вінкельмана роботи Кауфман мистецтвознавець Ханне Гагель вважає більш психологічним, ніж інші зображення Винкельмана, так як він «підкреслює не так офіційний фасад, скільки внутрішні властивості зображеної особи». Професійне визнання Кауфман отримала в 1765г., Коли в 24 роки була прийнята в члени Академії Св. Луки в Римі, а через три роки - Французької Королівської академії.

У Римі Ангеліка знайомиться з багатьма англійцями і в 1766 їде в Лондон, де її чекає приголомшливий успіх. Молода, красива талановита художниця стає улюбленицею королівської сім'ї, в салонах вона підкорює багатьох чоловіків, сам Рейнольдс, президент англійської Академії мистецтв, пропонує Ангеліка стати його дружиною. Але Ангеліка відмовляється. Нестачі в шанувальників не було, і нарешті її серце підкорює граф Хорн. Навіть звиклої до похвал дівчині компліменти світського лева кружляють голову - граф скуповує картини за шалені гроші. Незабаром Хорн робить Ангеліка пропозицію. Звичайно, дочки небагатого німецького художника утішно така партія, і, незважаючи на невдоволення батька, відразу не злюбили майбутнього зятя вона дає згоду. Незабаром Хорн таємно є до нареченої і повідомляє жахливу новину - його помилково звинуватили в політичному злочині, і тільки негайний шлюб з Ангелікою, що знаходиться у великій милості у королеви може його врятувати. Юна наївна дівчина не запідозрила обману і вони спішно повінчалися. Згодом виявилося, що її чоловік - авантюрист, який живе під різними іменами, був підісланий до неї відкинутим шанувальником. Уявний Хорн влаштовував скандали, не був додому, і незабаром шлюб був визнаний недійсним. Але ця особиста трагедія змусила художницю замкнутися і обмежити коло свого спілкування найближчими знайомими. У Лондоні вона прожила 15 років, створюючи картини на біблейські і міфологічні теми і беручи участь у житті англійської Академії мистецтв.

Батько Анґеліки, відчуваючи близьку старість вмовляє дочка повернуться до Італії. Кауфман стає членом венеціанської академії мистецтв і виходить заміж за досить посереднього живописця, Антоніо Цуккі. У Римі Ангеліка знайомиться з Гете. «Її очі такі розумні, її знання механізму мистецтва таке велике, її почуття прекрасного настільки глибоко, а вона залишається так незбагненно скромна...» - так про неї відгукувався великий німецький поет і мислитель. Їх довгий час зв'язувала ніжна дружба, не перервалася і з від'їздом Гете. Після смерті батька Ангеліка переїжджає в Неаполь, де пише, один за іншим, портрети придворних. Вільне володіння багатьма європейськими мовами дозволяє їй створювати картини для замовників з усієї Європи та Росії.