Конкурентна фірма, що припиняє виробництво

Конкурентна фірма, що несе збитки

Для конкурентної фірми, що несе збитки ринкова ціна (Р) нижча за мінімально можливі середні витрати (АС) при обсязі випуску продукції Q* (АС> Р); фірма не по­криває свої витрати на виробництво продукції і несе збитки.

Збитки = (АС - Р) • Q*.

Конкурентна фірма що мінімізує збитки

Для конкурентної фірми, що мінімізує збитки ринкова ціна (Р) нижча за мінімально можливі середні витрати (АС) при обсязі випуску продукції (Q*) (Р< AC), але перевищує мінімум середніх змінних витрат (АVС) при цьому ж обсязі випуску (Р > АVС). Мінімізуючи зби­тки, фірма коригує обсяг випуску продукції таким чином, щоб він був встановлений відповідно до точки (Р = МС), що забез­печить їй покриття змінних витрат (VС) і частково постійних витрат (FС).

Конкурентна фірма, що припиняє виробництво

Якщо ринкова ціна (Р) буде нижчою, ніж мінімальні змінні витрати (АVС), фірма припинить виробництво. Ціна припинення виробництва:

P=MC=minAVC

44 Рівновага фірми, галузі, ринку в довгостроковому періоді за умов досконалої конкуренції, її рухливість та механізм відновлення.

ДП дозволяє фірмам вносити зміни, які вони не можуть здійснити в КП. В КП в галузі існує певна кількість фірм, кожна з яких має незмінну кількість обладнання. Фірми можуть закриватися, у тому сенсі, що вони виробляють 0 одиниць продукції в КП, але у них нема достатньо часу щоб ліквідувати свої активи і вийти з бізнесу. І навпаки, в ДП фірми, що знаходяться в галузі, мають достатньо часу для того, щоб розширити чи зменшити свої виробничі потужності, і що є більш важливим, кількість фірм може або з>, або з< по мірі того, як нові фірми входять на ринок чи вже існуючі покидають його. Спрощено можна сказати, що фірми які мають збитки покидають ринок.

У ДП довгострокова рівновага встановлюється на рівні, коли P = мінімуму ATC середньостатистичної фірми або P = SATC_min = LATC_min = LMC. Це означає, що у ДП підприємець ніколи не має П_ек. Нульовий П_ек свідчить про найкращий з усіх можливих методів використання всіх р-сів (внутрішніх і зовнішніх). Доведення цього твердження проілюстровано на мал.

Нехай на ринку рівновага встановиться при ціні P₁, причому на ринку буде продаватися Q₁ продукції, а кожна фірма буде випускати q_оп. Сприятливе зміщення у попиті з D₁ до D₂ підніме ціну на ринку до P₂, у зв’язку з чим збільшиться MR фірми і завдяки цьому фірми будуть отримувати економічний прибуток. Прибутки спонукають нові фірми до входження на ринок, що збільшить пропозицію з S₁ до S₂ і знизить ціну до того рівня коли вона знов буде становити P₁, а економічний прибуток фірм не стане рівним 0. Нова рівновага встановиться при ціні P₁ і об’ємі Q₂.

При негативній зміні попиту на ринку з D₁ до D₃ порушить первісну рівновагу на ринку і викличе збитки у фірм. Збитки змусять деякі фірми покинути ринок, що зменшить пропозицію з S₁ до S₃ і це збільшить ціну до такого рівня, поки всі збитки не зникнуть. Рівновага встановиться при P₃ і об’ємі Q₃.

В усіх випадках після встановлення рівноваги на ринку для фірми оптимальною буде кількість q_оп, а кількість продукції, що пропонується на ринку буде змінюватись завдяки вступу та виходу фірм з ринку.

З вищесказаного можна зробити висновок, що досконала конкуренція є найбільш ефективною моделлю ринку бо:

1.При досконалій конкуренції підприємці прагнуть максимізувати свій П за рахунок зменшення витрат, а не за рахунок P, що дає для сус-ва найкраще використання обмежених ресурсів.

2.Встановлення рівноважної ціни дозволяє урівноважити надлишки виробника і споживача.

45.Економічний прибуток як чинник ринкової самоорганізації.

До найважливіших параметрів підприємства як мікроек-ї моделі належать витрати вир-ва, виторг і прибуток.

Використання б/якого ресурсу для вир-ва певного товару виключає можливість його викор-ння у вир-ві іншого (альтернативного) товару. Витрати, що виникають як результат втрачених можливостей ч/з альтернативне викор-ння ресурсів, назив альтернативними/економічними. Для окремого підприємства економічні витрати — це безпосередні витрати підпр-ва на ресурси разом із недоотриманим виторгом від найкращого альтернативного способу використання цих ресурсів.

Економічнтй прибуток — різниця між виторгом підприємства та альтернативними витратами ресурсів, застосованих у виробничому процесі (економічними витратами).

Якщо підпр-во отримує нульовий ек.приб., то воно покриває усі свої витрати

Виторг (сукупний виторг) підприємства — сума коштів, одержана підприємством від реалізації своїх товарів за певний час.

Альтернативні витрати — цінність найвищого варіанту використання ресурсів, від якого відмовилися в процесі економічного вибору, або обсяги ін. благ, від виробництва яких треба відмовитися щоб збільшити обсяг вир-ва певного блага.

Зі зміною обсягу вир-ва величина валового виторгу і сукупних витрат змінюються по-різному, а отже величина прибутку підприємства залежатиме від обсягу випуску продукції. Саме тому підприємства намагаються встановити такий обсяг виробництва і реалізації продукції, за якого забезпечується найбільший приб.