Нове царство

В період нового царства посилюється динамізм зо-бражень. Колісниці, що мчать, тонконогі лані, що рятуються від стріл мисливців, стрункі коні, що скачуть галопом – це нові сюжети, які змінили колишні урочисті, спокійні ходи.

Зв'язки з іншими народами збудили інтерес до дале-ких країв і цей інтерес знайшов своє відображення в мисте-

цтві. Рельєфи стін храму цариці Хатшепсут в Дейр-ель-

Бахарі оповідають про подорожі, іноземних послів, про чо-вен, що вирушає в плавання. Колишня фризоподібна побу-дова зберігається в рельєфі, але поєднується зі складнішими композиційними прийомами, чіткість силуету поступається місцем м'яким контурам.

Майстри живопису Нового царства також вступали на шлях пошуків більш сміливого і складного зображення навколишнього світу. Ускладнилася композиція, різномані-тніші стали рухи фігур, колорит збагатився бузковими і ро-жевими відтінками. Майстри відступали від канонів у роз-фарбовуванні фігур, вводячи золотаво-рожевий колір. По-бут знаті, полювання, бенкети і виїзди показувались над-звичайно барвисто.

Месопотамія

Кругла скульптура не уникнула тих змін, які визна-чили загальний характер мистецтва Нового царства. Жіночі статуї і портрети приватних осіб стають більш пластични-ми, м'якими за опрацьованістю об'ємів. Часто зображають оголені фігури дівчаток-підлітків, сповнені юної грації. Надзвичайно ошатні скульптурні портрети, створювані в дрібній пластиці. Такі статуетки співачки Амона Раннаї і верховного жерця бога Амона Аменхотепа, виконані зебенового дерева з інкрустацією сріблом і золотом (поч. XIV ст. до н. е.).

А)Міфологія та релігія

Релігія Межиріччя політеїстична. За записами на глиняних табличках нараховано понад 2400 богів. Кожне із міст Дворіччя мало свій особливий пантеон, причому був широко поширений генотеїзм: боги одного міста мали відповідників у інших містах. Кожне місто мало свій пантеон, і значення того чи іншого бога змінювалося в залежності від того, наскільки значимим було його місто в певний період. Богам поклонялися у вигляді ідолів, збереглися записані на глиняних табличках молитви.

Месопотамські боги були антропоморфічними, тобто схожими на людей. Вони їли і пили, як люди, п'яніли й сварилися між собою. Одним із найважливіших богів спочатку був шумерський бог і легендарний цар Енліль, вплив якого поширився також і в Аккаді. Іншими важливими богами у Шумері були Ан, якого аккадці називали Ану, Енкі, якого в Аккаді називали Еа, Нанна, в Аккаді Сін, Уту, в Аккаді Шамаш. Шумерська богиня кохання Інанна стала аккадською Іштар. Коли до влади прийшов Вавилон, Хаммурапі оголосив верховним богом Мардука, який до того посідав не особливо визначне місце в пантеоні.

Шумерська космологія 12 тисячоліття до Христа описує творення світу так: Мардук убив богиню-матір Тіамат і половину її тіла використав для того, щоб створити Землю, а іншу — для небес та підземного світу. Світ уявлявся кулею, на трьох верхніх рівнях якої жили боги, і звідки світять зорі на три нижні земні рівні. Жителі Межиріччя вірили, що після смерті душі людей потрапляють у підземний світ незалежно від свого статусу й своїх діянь у земному житті.