![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Експортний факторинг.⇐ ПредыдущаяСтр 16 из 16
Факторинг експортної дебіторської заборгованості аналогічний продажу (факторингу) місцевої дебіторської заборгованості. Він включає остаточний продаж рахунків дебіторів фірми-експортера фактору-фірмі (factor), фінансовому інституту, що спеціалізується на операціях факторингу. Фактор-фірма приймає кредитний ризик й обслуговування експортної дебіторської заборгованості. Звичайно експортер одержує платіж від факторингової компанії ще до оплати зобов'язань партнером. Звичайна комісійна винагорода становить приблизно 2% від вартості відвантажених за кордон товарів. Часто перед оплатою дебіторської заборгованості можливий аванс у грошовій формі в сумі до 90% від вартості вантажу. За такий аванс експортер платить відсотки понад комісійні. Завдяки такому характеру стягнення грошей з боржників більшість факторинговых компаній головним чином цікавиться експортерами, у яких створюються бвеликі обсяги боргів їхніх партнерів. Крім того, факторингова компанія може відхилити певні рахунки, які вона вважає занадто ризикованими. Головна користь для експортера в продажі рахунків полягає в спокої, що наступає після того, як він доручить одержати гроші факторинговій компанії з її міжнародними зв'язками й досвідом. Форфейтинг (forfaiting). Продаж без права зворотної вимоги середньо- і довгострокової експортної дебіторської заборгованості фінансовому інституту, що називається форфейтором. Третя сторона, звичайно банк або урядова організація, гарантує кредитування. Це засіб фінансування зовнішньоторговельних операцій, що схожий на експортний факторинг. Експортер продає з дисконтом форфейтору (forfaiter) без права зворотної вимоги експортну дебіторську заборгованість, звичайно оформлену простим векселем або траттою імпортера. Форфейтор може бути дочірньою фірмою міжнародного банку або спеціалізованою торгово-фінансовою фірмою. Форфейтор приймає кредитний ризик і стягує плату з імпортера. Крім того, форфейтинг включає гарантію оплати від банку або від уряду країни імпортера. Звичайно вексель виписується на шість місяців або довше й оформляє крупну угоду. Форфейтинг особливо корисний для експортера в торговельній угоді, де як імпортер виступає фірма із країни, що розвивається, або зі Східної Європи. Саме присутність сильної третьої сторони з боку-гаранта дозволяє форейторові охоче працювати з дебіторською заборгованістю із цих країн. Форфейтинг аналогічний факторингу, але включає середньо- і довгострокові боргові зобов'язання (шість місяців і більше) значного обсягу. Крім того, як гарант виступає третя сторона. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ 1. У чому полягає сутність грошового обороту і з якими напрямками діяльності підприємства він пов'язаний? 2. За якими ознаками можна класифікувати безготівкові розрахунки? 3. Дайте характеристику організації готівкового обігу. 4. Що таке ліміт каси і які санкції передбачені законодавством з його перевищення? 5. Охарактеризуйте необхідність розмежування готівкового і безготівкового обороту. 6. Які платіжні документи використовуються при безготівкових розрахунках? 7. Охарактеризуйте схему розрахунків платіжними дорученнями. 8. Охарактеризуйте схему розрахунків платіжними вимогами-дорученнями. 9. Наведіть схему розрахунків за акредитивами. 10. Назвіть види акредитивів, розкрийте їх сутність і умови застосування. 11. Якими причинами зумовлене широке розповсюдження акредитивів і міжнародних розрахункових операціях? 12. Дайте характеристику вексельної форми розрахунків. 13. Охарактеризуйте види векселів і технологію їх застосування. 14. Наведіть схему розрахунків простим векселем. 15. Охарактеризуйте схему розрахунків переказним векселем. 16. Визначте поняття «платіжна дисципліна» і назвіть способи її зміцнення. 17. Охарактеризуйте особливості міжнародних розрахункових операцій. ТЕСТИ 1. Платіжне доручення – це: а) розрахунковий документ, що містить доручення чекодавця банку про переказ із його рахунку відповідної суми; б) письмове боргове зобов'язання, що надає право вимагати від боржника сплати відповідної суми; в) письмове доручення власника рахунку перевести зі свого рахунку на рахунок одержувача грошей відповідну суму; г) комбінований документ, що містить вимогу постачальника й доручення платника. 2. Якщо покупець (платник) заздалегідь депонує гроші для розрахунку з постачальником, то такий акредитив варто вважати: а) безвідкличним; б) непокритим; в) акцептованим; г) покритим; д) немає правильної відповіді. 3. Непокритий акредитив – це акредитив: а) який не може бути анульований без згоди постачальника, для якого він був відкритий; б) який може бути анульований банком-емітентом без попередньої згоди постачальника; в) за яким виплати постачальникові гарантує банк; г) немає правильної відповіді. 4. Доміцільованим називається вексель: а) який оплачується негайно; б) у якому вказується конкретне місце виплати; в) який не існує в документальній формі; г) немає правильної відповіді. 5. Вибір форми розрахунків впливає на: а) платіжну дисципліну і ризики постачальника і покупця; б) на час заморожування коштів у розрахунках; в) на час заморожування коштів у розрахунках і ризики як постачальника так і покупця. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РІШЕННЯ Завдання 1 Підприємство перераховує заробітну плату своїх працівників у банк у сумі 10 тис. грн./ місяць. Яким способом здійснюється ця операція? Завдання 2. Відповідно до договору постачальник повинен відвантажити продукцію споживачеві на суму 80 тис. грн. Розрахунки будуть проводитися за покритим акредитивом, відкритим у банку покупця. Наведіть схему документообігу по цій поставці. Завдання 2.3. Одне підприємство має заборгованість другому в сумі 100 тис. грн., а друге третьому 80 тис. грн. Як погасити цю заборгованість переказним векселем? ЛІТЕРАТУРА 1. Господарський Кодекс України// Офіційний вісник України. – 2003. – 311._– 458 с. 2. Інструкція «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті». Постанова Правління Національного банку України від 29.03. 2001 р. №135 3. Фінанси підприємств. Підручник за ред. проф. Поддєрьогіна. – К.: КНЕУ, 2008. – С 23– 57. 4. Гриньова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – Х.: ВД „ІНЖЕК”, 2004. – С. 35– 57.
|