Суспільство

Слід розрізняти три основні поняття:

Країна – частина світу чи територія, яка має певні кордони і користується державним суверенітетом.

Держава – є політичною організацією цієї країни.

Суспільство – виступає соціальною організацією цієї країни, основою якої є соціальна структура.

Країни вивчає географія, державу – політологія, суспільство – соціологія.

Теорії виникнення: природна, релігійна, космічна

Три аспекти вивчення: історичний, функціональний, структурний.

Ознаки:

1. територія (державністю володіють не всі суспільства)
2. ім'я (не завжди стає назвою держави)
3. мова
4. історія
5. культура
6. відтворює себе
7. універсальність
8. автономність
9. інтегративність (цілісність загальної системи цінностей)

Принципи суспільства: цілісність, стійкість, динамізм, відкритість, саморозвиток.

Типологія суспільств:

1. прості й складні (є кілька рівнів управління, соціальних шарів);
2. ранні й сучасні
3. дописемні й писемні
4. відкриті й закриті
5. демократичні, авторитарні, тоталітарні
6. за Марксом: первіснообщинні, рабовласницькі, феодальні, капіталістичні, комуністичні
7. традиційні (аграрні), індустріальні, постіндустріальні (інформаційні або технотропні)

Структура суспільства:

1. підсистеми (сфери): економічна, політична, соціальна, духовна (релігія, мистецтво, освіта),

правова, демографічна;

1. техносфера, соціосфера (соціальні інститути), біосфера, інфосфера, сфера влади, психосфера;
2. 2 аспекти: системно-організаційний і стратифікаційний
3. класова, етнічна, територіальна, демографічна, професійна.

Рівні аналізу суспільства:

макрорівень (суспільство в цілому), мезорівень (спільності, інститути, організації), мікрорівень (індивіди);

Соціальна структура суспільства - сукупність взаємозалежних соціальних спільностей, груп, а також відносин між ними.

1. індивіди;
2. статуси й ролі (у сучасному суспільстві 40 000 професійних статусів, 200 сімейно-шлюбних,

сотні політичних, релігійних, економічних, демографічних).

Види: приписні (стать, раса) і придбані (дружина, професор, студент); соціальний і особистий.

1. соціальні групи й спільності.

Види: великі (нації, класи), середні (жителі Вінниці), малі (сім’я, бригада, рота);

формальні (на основі документа: студентська група, трудовий колектив) і неформальні

(стихійні: дружня компанія);

нестійкі (туристична, глядачі), середньостійкі (студентська група, бригада),

стійкі (нації, класи);

Типи соціальних спільностей: соціально-класові; соціально-етнічні; соціально-територіальні (міські й сільські);

соціально-демографічні (молодь, батьки, жінки);

соціально-професійні (вчителі, лікарі).

1. соціальні інститути й організації;

Види: сім’ї й шлюбу (потреба у відтворенні),

політичні (потреба в порядку й безпеці: парламент),

економічні (потреба у виробництві матеріальних цінностей:),

освітні (потреба в соціалізації: сім’я, школа),

релігійні (задоволення духовних потреб)

формальні (закони) і неформальні (дружба, сусідство)

Елементи: ціль, функції, засоби, установи, санкції.

1. соціальні зв’язки та соціальні відносини (статика суспільства);
2. соціальні дії та взаємодії (динаміка суспільства);
3. соціальні функції.

соціальні цінності та норми

Параметри соціальної структури:

1. номінальні: стать, раса, етнічна приналежність, релігія, місце проживання, сфера діяльності, політична орієнтація, мова;

2. рангові: дохід, влада, освіта, престиж, походження, вік, посада, інтелігентність)