Робота над заголовком документа.

Тести

1. Який з перерахованих елементів не належить до процесу ІАР?

в. Практичний

2. Висновок – це:

г. Вірними є відповіді п. 1, 2.

3. Методологія у вузькому розумінні – це:

г. Вірними є відповіді п. 1, 3.

4. Цілісність відображених у свідомості людини предметів, явищ – це:

В. Сприйняття

5. Дедукція в інформаційно-аналітичній роботі – це:

А) Обґрунтування наслідків на основі законів логіки.

Варіант 3

1.Зміст та основні завдання ІАР

Інформаційно - аналітична робота (ІАР) у галузі безпеки підприємства -сукупність дій, що відбуваються в інтересах підвищення ефективності управлінської діяльності і мають на меті пізнання сутності, причин, тенденцій розвитку подій і явищ в сфері безпеки підприємств, розгляд і оцінювання ситуацій, вироблення на основі аналізу й обробки інформації висновків, рекомендацій, коментарів.

Основні завдання ІАР:

• знайти в інформаційному потоці ті факти, які викликають інтерес і є актуальними в системі забезпечення безпеки підприємства; • у сукупності виділених фактів знайти проблемну ситуацію, яку потрібно розв’язати

• на підставі проведеного аналізу, зробити висновки, внести пропозиції для

прийняття зважених рішень

Форми інформаційно-аналітичної роботи:

1. Моніторинг подій, який включає підготовку інформаційних документів,

таких як: • інформаційне зведення; • інформаційні огляди.

2. Аналіз діяльності (аналіз ефективності прийнятих рішень).

3. Дослідження актуальних проблем (інформаційні розробки, оперативні дослідження, аналітичні дослідження.

2.Інф.анє робота і обробка відкритих джерел інформації

Під інформацією, що отримана з відкритих джерел, тобто відкритою інформацією, розуміють відомості, доступ до яких не обмежений.

З використанням відкритих джерел інформації фірми, що займаються конкурентною розвідкою, успішно вирішують ряд важливих завдань: вивчення великих гравців ринку; виявлення особливостей і перспектив розвитку головних конкурентів; вивчення потенціалу і надійності партнерів; аналіз інноваційної діяльності основних конкурентів; моніторинг пропозицій кредитних організацій, грантодавачів, благодійних фондів, спонсорів, влади; визначення основних (політичних та економічних) чинників, що впливають на ринок; аналіз ситуації, що складається, та прогноз її розвитку; визначення сильних і слабких сторін продукту, що виробляється.

Звичайно, для кожного конкретного випадку завдання розробляються окремо. Для проведення якісних досліджень такого спрямування необхідно мати відповідне інформаційне забезпечення, яке не тільки запобігає втратам, а й приносить значний прибуток.

Розглянемо найбільш поширені джерела відкритої інформації.

Телебачення є достатньо ефективним джерелом отримання аналітичної інформації. По-перше, телебачення має одну переваг, що значно відрізняє його від іншихджерел – наглядовість. Відео сюжети дозволяють здійснити комплексний аналіз інформації. На їх основі, за відповідної підготовки, можна зробити об’єктивний аналіз, виключаючи дезінформацію, через психологічні, природні особливості. Втім, конкуренція, що відбувається між телекомпаніями та окремими журналістами, примушує їх знімати сюжети, що є найбільш сенсаційними та, відповідно, становлять інтерес для аналітиків. Втім, негативним аспектом використання телебачення є те, що відео сюжети можуть мати якщо не дезінформацій ний, то недостовірний характер. Тому всі відео сюжети, що аналізуються, потрібно порівнювати з матеріалами, що отримані іншими компаніями, студіями та каналами.

Газети та журнали. газети є менш оперативним джерелом інформації, несуть менше інформації, мають більший ризик просунення інформації, що не відповідає дійсності. Розпочинаючи роботу з аналізу інформації, користуючись газетами, необхідно, по- перше, встановити найбільш авторитетні видання, що мають високу кваліфікацію журналістських кадрів і відповідною аргументацією висновків та узагальнень статей, що публікуються.При плануванні роботи з аналітичної обробки преси, насамперед потрібно визначитися з її метою, потім з’ясувати що саме цікавить користувачів інформації (в тому числі й самої КР) і лише після цього починати підбір джерел інформації Найважливіше в цій роботі - правильно підібрати джерела інформації, обробити їх з використанням принципу " ключових слів" і, нарешті, грамотно організувати сортування, класифікацію і зберігання вже опрацьованої інформації.

Інтернет. Серед різноманітних електронних інформаційних джерел найбільшу цінність для конкурентної розвідки становить глобальний інформаційний ресурс Інтернет, що забезпечує можливість швидкого доступу до великих масивів документів з різних джерел. Для аналітики інтерес становлять сайти, що належать тематичним Інтерен-проектам, метою яких є аналіз та прогноз політичної або економічної ситуації в світі чи окремому регіоні. Слабкою стороною Інтернету, майже неврегульованого національним й міжнародним законодавством, є значна кількість не просто невірогідних даних, але й справжньої дезінформації, – спеціальних джерел, які спеціально створюються з метою маніпулювання інформацією. Водночас, в Інтернеті забагато інформації надлишкової, належно неструктурованої, а тому й складної для пошуку необхідних даних. Загалом, із маніпулювання інформацією у мас-медіа нині ведеться серйозна боротьба на рівні громадських організацій, підтримуваними діловими колами.

Тести:

1.Функціями ІАР є: Г). Вірними є відповіді п. 1, 2.

2.Методологія аналітичних досліджень – це: Г). Сукупність принципів, методів, способів та підходів до організації та проведення досліджень.

3.Одним з основних способів та суджень дослідження інформації, які у формальній логіці зазначаються як рух знання від конкретного до загального є такий метод: Б). Індукція.

4.Існують такі засоби ІАР: Г). Вірними є відповіді п. 1, 2.

5.Опис – це: Б). Відтворення характеристик об’єкта з метою створення у свідомості інших образу цього об’єкта.

Варіант 4

1.Функції ІАР. Пізнавальна діяльність

Функції ІАР:

·1. пізнавальна (гносеологічна); Пізнання - суспільно-історичний процес діяльності людини, спрямований на відображення об'єктивної дійсності. Пізнання проходить шлях від аналізу явищ до аналізу сутності, від вивчення об'єкта до дослідження системи взаємозв'язків між об'єктами.

·2. перетворююча. У процесі пізнання того чи іншого об’єкта дослідження аналітик починає свою роботу із зовнішнього опису об’єкта, фіксує окремі властивості.

3. контрольна. У ході вирішення окремих завдань, аналітик одночасно здійснює контроль як за власною роботою, так і у загальному щодо компанії. Дана функція проявляється у визначенні інформаційних прогалин, перевірці наявної інформації, т реалізації раніше визначених завдань.

Пізнавальна функція поєднує емпіричне та теоретичне дослідження.

Емпіричне пізнання - відображення предметів у процесі взаємодії з ними людини. Специфічними методами емпіричного пізнання є:

- Спостереження - цілеспрямоване сприйняття інформації, обумовлене завданнями діяльності.

- Опис – відтв. хар. об'єкта з метою створ. у свідомості ін.. образів цього об'єкта.

Теоретичне пізнання - поглиблення людської думки в сутність явищ дійсності, яка відображається людиною у таких формах:

Відчуття - елементарний образ, відображення окремих властивостей предметів і явищ реального світу.

Сприйняття - конкретний образ, відображення цілісного образу предметів і явищ дійсності, яке сформоване шляхом виділення й об'єднання різноманітних відчуттів.

Уявлення - конкретне, цілісне відображення у свідомості предметів і явищ.

В процесі теоретичного пізнання аналітик вивчає суттєві зв'язки між об'єктами, а також закономірності їхнього розвитку, які відображаються у таких формах абстрактного мислення:

Поняття - логічна форма, за допомогою якої формуються інші форми мислення.

Судження - будь-яке висловлення про конкретний об'єкт, явище. Судження - зв'язок двох понять. Одне з них - суб'єкт (логічний підмет), друге - предикат.

Висновок (умовивід) - логічна форма мислення, у якій з одного або декількох суджень на основі правил логіки виводиться нове судження (наслідок).

Умовивід - основний метод одержання нового знання. З іншого боку вважається, що висновок – це основний метод отримання нових знань.

2.Поняття методу та методології ІАР

Теорія дослідження економічної безпеки використовує велику сукупність

пізнавально-дослідницьких методів.

Метод – сукупність прийомів та способів емпіричного та теоретичного пізнання.

Методом прийнято вважати сукупність прийомів та операцій за допомогою яких здійснюється якась конкретна практична або теоретична діяльність.

Прийом – окрема дія, яка використав. для досягнення мети дослідження.

Спосіб – система дій, яка застосовується при виконанні даного дослідження.

Формування основних прийомів та способів ІАД в системі економічної безпеки відбувається на основі діалектичної логістики (гносеології), політології, соціології, економіки, формальної логіки тощо.

Гносеологія – вчення про сутність, закономірності та форми пізнання. Теорія пізнання з’ясовує загальні принципи та засоби наукових досліджень і тому є основою ІАД в системі економічної безпеки.

Політологія – наука, яка вивчає політичну організацію і політичне життя суспільства, проблеми внутрішньої політики. Предметом політології є політика влади форми і методи її функціонування, а також вивчення питання реальної політичної свідомості народу, поведінки індивідуумів, наявності соціально-класових етносів тощо.

Соціологія – наука про закони розвитку суспільства і його функціонування.

Формальна логіка – наука, що вивчає форми і закони мислення і є основою для розробок експертних систем. Базується на використанні математичної логіки і логіки науки.

Логіка науки – це розділ сучасної філософії, де досліджуються логічні закономірності наукового пізнання.

Матем. логіка – сукупність штучних, формалізованих мов, де встановлені їх логічні властивості, такі, як можливість доведення, наслідку тощо.

В широкому розумінні методологія – це вчення про структуру, логічну організацію, методи та засоби діяльності.

Методологія науки – це вчення про принципи та способи наукового пізнання.

Методологічний аналіз досліджень – сукупність принципів, методів, способів організації та проведення досліджень.

Тести:

1.Вироблені наукою та практикою формулювання, важливі ідеї – це:

В). Принципи.

2.Форми і закони мислення вивчає така наука як:

Б). Формальна логіка.

3.Формами інформаційно-аналітичної роботи є:

Г). Всі відповіді є вірними.

4.Основними завданнями інформаційно-аналітичної роботи є:

Г). Всі відповіді є вірними.

5.Спостереження – це:

В). Цілеспрямоване сприйняття інформації.

Варіант №5

1. Основні компоненти інформаційно – аналітичної роботи.

Кожний предмет та явище у природі та суспільстві має зміст та форму.

Зміст – це сукупність взаємодіючих різних сторін та властивостей об'єкту і функцій, які цим об'єктом виконуються. Зміст об'єкта (певного явища, процесу) має структуру. Цю структуру, яка виявляється зовнішнім чином, характеризує форма.

Зміст ІАР в організації економічної безпеки підприємства розкривається через такі поняття:

• суб'єкт;

• об'єкт;

• предмет;

• процес;

• засоби.

Суб’єктом інформаційно-аналітичної роботи виступає аналітик-фахівець.

Об’єктом інформаційно-аналітичних досліджень є обстановка (оперативна) - економічна ситуація, сукупність факторів, які безпосередньо або опосередковано впливають на стан, розвиток і результати суспільних відносин, визначають напрямки розвитку оперативної обстановки, форми, методи та засоби, які застосовуються.

Предмет інформаційно-аналітичної роботи складають конкретні ситуації в господарській діяльності.

Процес інформаційно-аналітичної роботи - сукупність спрямованих на визначений предмет операцій мислення і технологічних процедур, виконання яких упевній послідовності із використанням засобів забезпечує вирішення поставленого завдання.

Засоби інформаційно-аналітичної роботи – це сукупність інтелектуальних та технічних засобів, які забезпечують виконання поставленого завдання.

2. Класифікація методів дослідження економічної безпеки

Стосовно фаз пізнання розрізняють такі методи:

1. Експеримент (від лат. experior — випробовую) — це таке спостереження, з допомогою якого явища вивчають у доцільно обраних або штучно створених умовах..

2. Обробка емпіричних даних (Наукове спостереження на відміну від звичайного споглядання має смисл, мету і способи, за допомогою яких суб’єкт пізнання переходить до предмета дослідження (явища, що спостерігається) і до продукту (результату) дослідження у вигляді звіту про спостережуване.

3. Побудова наукової гіпотези (Наукове пізнання використовує такі методи як моделювання, формування гіпотез, створення теорій.

Моделювання - побудова моделі досліджуваного об'єкта.

Модель - система елементів, що відображає визначені сторони, зв'язку, функції об'єкта дослідження.

Гіпотеза - основа, принцип, - ще не доведена теоретична побудова.

Теорія - форма узагальненого відображення дійсності в мисленні. У широкому смислі - теорія - це наука, знання взагалі. У більш вузькому - це знання, що має строгу визначену форму.

4. Верифікація теорій (вибір).

5. Виклад наукових результатів(підготовка аналітичних документів).

Тепер розглянемо окремі групи методів, які застосовуються на даній стадії інформаційно-аналітичної діяльності.

Кількісні методи

До цієї групи входять, насамперед, «класичні» методи математичної статистики й економетрії (аналіз тимчасових рядів, факторний, кореляційний, регресивний аналіз тощо). Більшість кількісних методів розроблено для вирішення завдань фінансового аналізу, наприклад, із застосуванням різних показників фінансового стану фірми, заснованих на даних її балансових звітів і звітів про прибутки й збитки.

Експлікативні моделі

З урахуванням обмежень математичних моделей, велике значення в аналітичній роботі КР мають якісні моделі, особливо ті з них, які характеризуються значною наочністю і можуть бути реалізовані навіть при обмеженій повноті вихідних даних. Прикладом таких моделей можуть служити SWOT-аналіз та Бостонська матриця.

Метод SWOT-аналізу (SWOT — абревіатура перших літер англійських слів strengths — сильні сторони, weakness — слабкі сторони, opportunities — можливості і threats — небезпеки, загрози) є універсальним аналітичним інструментом, який може застосовуватися як для вибору стратегії розвитку, так і для ринкового аналізу та вивчення конкурентоспроможності підприємства. SWOT-аналіз дає змогу формувати загальний перелік стратегій підприємства з урахуванням їхніх особливостей: відповідно до змісту стратегії — адаптації до (чи формування впливу на) середовища.

Бостонська матриця дозволяє формулювати стратегічні рекомендації для бізнесу за результатами аналізу сполучення лише двох змінних: темпів росту продажів у галузі та частки, що має бізнес, який аналізується, у цій галузі. Саме наочність забезпечила Бостонскій матриці дуже широку популярність в американських МВРУ, незважаючи на поверхневість аналізу, що часто призводить до ненадійних і навіть явно помилкових висновків.

Особливий інтерес для КР можуть представляти експлікативні моделі, що встановлюють на підставі глибоких психологічних і психометричних досліджень причинно-наслідковий зв'язок між зовнішніми факторами і поведінкою покупців, менеджерів та інших категорій осіб, які перебувають у полі зору КР [3].

Контент-аналіз

Контент-аналіз - кількісно-якісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури, що полягає в квантификаційному опрацюванні тексту з подальшою інтерпретацією результатів.

Експертні методи

До групи аналітичних експертних методів належить морфологічний метод, який є ефективним способом синтезу об’єкта прогнозу. Він передбачає точне формулювання проблеми, її аналіз, розподіл на параметри, їх дослідження, дедукування сукупності рішень (матриця). Всі рішення порівнюються між собою й обираються бажані. Цей метод дозволяє вийти за межі відомих напрямків розвитку об’єкта, перебрати всі теоретично можливі варіанти рішення, і вибрати прийнятні з економічної та технічної точки зору [16, с. 72].

Метод аналогій полягає у тому, що, аналізуючи поведінку і структуру однієї системи, робляться висновки щодо розвитку іншої системи. Можливість застосування аналогії полягає в тому, що об’єктивна реальність являє собою органічне поєднання взаємозв’язаних частин. Окремі частини цього цілого володіють рисами, які узгоджуються між собою, або мають подібні структури. Застосування методу аналогії ґрунтується на таких принципах: якщо в одному з подібних об’єктів спостерігаються певні зміни, то можна припустити, що вони відбуватимуться в подібних об’єктах; якщо в одному з аналогічних об’єктів виявлено нову властивість, то припускають, що вона присутня в іншого 17, с. 211.

Метод експертних оцінок – процедура отримання вивідної інформації, що полягає в опитуванні спеціально відібраних експертів стосовно певних значень факту, явища, події, що досліджується. Застосування метода дає можливість отримати як узагальнені дані, що дозволяють визначити групову думку експертів, так і отримати нову інформацію, що має латентну форму в експертних оцінках. У цьому випадку визначальна роль належить особі, яка займається підведенням підсумків аналізу.

Метод «мозкового штурму» вперше був запропонований американським психологом А. Осборном. «Мозковий штурм» – це метод колективного пошуку. Суть його полягає в тому, що для вирішення проблеми залучається група людей (спеціалістів), перед якими керівник (ініціатор) ставить проблему і пропонує висловити свої оцінки і пропозиції про способи її вирішення. Вони повинні формулюватися стисло, висловлюватися без будь-яких аргументів 20.

Метод Дельфі (ім’я запозичене від Дельфійського Оракула)– багатоетапна експертна процедура, яка спрощено може бути представлена як поетапне застосування метода «мозкового штурму» 22.

Інформаційний метод аналізу – основа інформаційно-аналітичної діяльності, один із найкращих і найбільш доступних методів для передбачення майбутнього розвитку вирішення проблеми, оскільки він поєднує історію цієї проблеми з поточним її станом. Такий прийом дослідження є науковим і його можна поставити поряд з іншими методами, наприклад методом екстраполяції, який використовується для моделювання майбутнього на основі минулого та теперішнього стану. Інформаційний метод аналізу – це метод комплексної і всебічної узагальнено-змістової оцінки наявного знання проблеми. В процесі інформаційного аналізу об'єкта, наприклад місцевих органів влади, або промислового комплексу регіону, суб’єкт отримує його образ у вигляді деяких абстракцій, моделей, варіантів, які характеризують набір властивостей, відношення та вимоги об'єкта.

«Творчі» методи

Найбільш відомим у цій групі є «метод сценаріїв». Відповідно до цього методу розробляються кілька варіантів майбутнього розвитку подій, які звичайно включають як мінімум песимістичний, оптимістичний і найбільш імовірні варіанти. Певною мірою об’єднати кількісний і якісний підходи у прогнозуванні дозволяє сценарний метод [23, с. 54]. Більшість математичних підходів або виключають невизначеність з прогностичних моделей (а оскільки невизначеність є притаманною характеристикою кожного прогнозу, то модель стає неадекватною), або не враховують різні види невизначеності.

3. Тестові завдання

1. Будь-яке висловлення про конкретний об’єкт, явище, зв’язок двох понять, одне з яких суб’єкт – логічний підмет, а інше – логічний присудок – це:

г. Судження.

2. Модель – це:

в. Система елементів, яка описує функції об’єкту дослідження, відображає характерні ознаки об’єкта і взаємозв’язок об’єкта з іншими об’єктами.

3. Математична логіка вивчає:

б. Штучні формалізовані мови.

4. На яких формах пізнання, за Сорокіним Р. базується передбачення в сфері соціально- культурних явищ?

г. Всі відповіді є вірними

5. В інформаційно-аналітичній діяльності майбутнє породжує:

б. Непередбачувані обставини.?!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Варіант 6

1. Етапи ІАР В процесі інформаційно-аналітичного забезпечення можна виділити чотири основні етапи.

Вироблення загальної аналітичної стратегії Розробку конкретної програми діяльності інформаційно-аналітичного підрозділу варто почати з вироблення загальної аналітичної стратегії. Першочергове значення у цьому процесі посідає вивчення інформаційного поля менеджерів вищого рівня управління (МВРУ), тобто сукупності інформації, що вже існує або буде створена до моменту прийняття рішень, підтримку яких повинен забезпечити інформаційно- аналітичний підрозділ. Як правило, МВРУ, не будучи професіоналами у сфері інформаційно-аналітичної діяльності і діючи в умовах постійної напруги і дефіциту часу, не можуть точно визначити, яка інформація їм дійсно необхідна. Тому частина запитуваної ними інформації виявляється непотрібною. Так, МВРУ часто вимагають надання максимально повних даних з численних другорядних питань, наприклад, про малозначні аспекти діяльності конкурентів, постачальників.

Збір даних – це важливий етап інформаційно-аналітичного забезпечення. Від того, яка інформацію і в якій кількості буде покладена на стіл аналітику, багато у чому залежить доля будь-якого підприємства, банка, закладу тощо. Отримання інформації за своєю суттю – організаційно-розумовий процес, шлях від отримання розрізнених відомостей про ринок, клієнтів, технології і конкурентів до систематизованих даних, до аналітичних документів, на основі яких приймаються управлінські рішення. Збором даних повинні займатися в принципі всі співробітники фірми, компанії тощо.

Аналіз і синтез Оскільки загальноприйняте поняття аналітичної діяльності з точки зору забезпечення безпеки діяльності підприємства ще не існує і постійно з’являються нові аналітичні напрямки, пов’язані з технічним прогресом, вважається за доцільне навести ряд її визначень, запропонованих відомими фахівцями. Аналіз і синтез мають велике значення в пізнавальному процесі і відбуваються на всіх його етапах.

Останнім – четвертім етапом інформаційно-аналітичної роботи є подання результатів аналізу. Для того, щоб аналітична інформація, яка надходить від КР до МВРУ, вплинула на прийняття управлінського рішення, вона повинна бути переконливою.

2. Припущення і передбачення в інформаційно – аналітичній діяльності

Для дослідження економічної безпеки у інформаційно-аналітичній діяльності також використовуються терміни “припущення” і “передбачення” Коли мова йде про знання того, що завжди відбувається при використанні будь- якого закону суспільних наук, то в цій ситуації нікого не цікавить, що відбудеться в майбутньому, оскільки це наперед відомо. При оцінці ймовірності виникнення в майбутньому будь-якого явища необхідно розрізняти наявність неоднакових ситуацій

Основні фактори, які зумовлюють успіх передбачення Існує чотири основних групи факторів, які зумовлюють успіх передбачення 1 група: - повнота даних; - достовірність даних; - точність даних; - обґрунтованість передбачення. 2 група: Знання національного характеру народу Знання культури Знання традицій 3 група Загальні принципи - Передбачення на основі причинних зв'язків; Передбачення за аналогією; Передбачення на основі теорії ймовірностей Принципи, які використовуються до довгострокових явищ - Передбачення на основі стійких тенденцій; Передбачення на основі розвитку подій в певному напрямі; Передбачення на основі циклічного розвитку подій ІV група (компетентність аналітика в певній сфері)

Принцип передбачення на основі причинних зв'язків включає: ü Передбачення одиничних явищ û Передбачення розвитку довгострокових подій редбачення розвитку довгострокових подій Передбачення на основі теорії ймовірностей використовується для складання прогнозу і визначення розподілу випадкових явищ і величин в оточуючому середовищі. Корисність – критерій якості передбачення Якщо аналітик зробив все, що можна було зробити передбачення є корисним виникає надія, що можна отримати більш досконалий прогноз Даний метод використовує положення математичної ймовірності та математичної статистики

Передбачення на основі стійких тенденцій виходить із припущення, що при відсутності даних, які стверджують про обернене, існуюче положення значно не змінюється протягом періоду часу, який охоплюється прогнозом. Вивчаючи ситуацію в країні, виходять із припущення, що існуюча форма правління, культура тощо не змінюються суттєвим чином. Якщо ж ситуація змінюється, то становище стає нестійким, в країні наступає хаос.

Передбачення на основі розвитку подій в певному напрямі Аналітик припускає, що на даний період крива розвитку подій буде йти в тому напрямі, що і раніше Однак, лише в небагатьох випадках напрям розвитку явища може залишатися незмінним

Тести:

1. Логічна форма мислення, в якій з одного боку на основі правил логіки.. а з іншого боку – основний метод отримання знань – це:

Б) Висновок

2. Один із основних способів суджень та методів дослідження інформації, який у … як рух знання від конкретного до загального – це:

Б) Індукція

3. Формальна логіка вивчає:

Б)Формиі закони мислення

4. За Е. Швіном поняття “що є? ” має значення, коли пов. з поняттям:

г. Що буде?

5. У випадку, коли аналітик добре знає стан справи, достовірність буде тим меншою чим: переоцінка і недооцінка.

Варіант 7

1. Основні терміни інформаційно – аналітичної роботи

Аналітична робота передбачена для оцінки інформації і підготовки прийняття рішення. Є повсякденною роботою керівника. Аналітична робота як процес пізнання реальності здійснюється по законам діалектики, формальної логіки із застосуванням загальнонаукових методів дослідження. Засоби аналітичної роботи – закони та методи мисленої діяльності, технічні засоби з допомогою яких здійснюється обробка фактичних даних. Форми аналітичної роботи – організаційні особливості здійснення аналітичної роботи, обумовлені цілями, засобами та результатами її проведення. Ці організаційні особливості утворюють систему аналітичного відстеження за станом та розвитком обстановки.

Технологія аналітичної роботи –отримання нового знання (вивідної інформації), який має певну логічну послідовність.

Проведення аналітичної роботи – система робочих операцій, які утворюють технологічний цикл відбору, групування фактів про події, явища, процеси, таким чином, що кожен факт набуває своє місце і пов’язаний із попередніми чи наступними обставинами в просторово-часовій та причинно-наслідковій залежності.

Постановка проблеми і її попереднє опрацювання – початковий етап процесу аналітичної роботи, на якому остаточно визначаються цілі, завдання, предмет, об’єкт та інформаційна база дослідження, прогнозуються результати, способи та форми реалізації.

Проблема дослідження – різновид питання, відповідь на яке не має місця в накопиченому знанні. Пошук відповіді вимагає аналітичних дій, які відрізняються від інформаційного пошуку

Прояснення проблеми дослідження – виявлення умов та передумов успішного проведення дослідження. До таких умов належать: ґрунтовність постановки проблеми; актуальність та здійсненність її розробки; можливість впровадження результатів у практику; визначеність в цілях, завданнях, проб меті, об’єкті і межах дослідження.

Інформаційна база дослідження – частина етапу попереднього опрацювання проблеми, на якому достатність інформаційних матеріалів, складається бібліографія по джерелам. Аналіз зібраних матеріалів у відповідності із цілями і завданнями дослідження – основний етап аналітичної роботи, на якому здійснюється осмислення матеріалів, виведення нової та вивідної інформації, вироблення пропозицій по практичному застосуванню в ході дослідження.

Аналіз інформації – сукупність методів формування фактичних даних, що забезпечує їх спів ставність, об’єктивну оцінку і вироблення нової вивідної інформації.

Вироблення нової інформації – вичленення змісту із всього масиву вихідних даних, пошук причинно-наслідкових та просторово-часових взаємозв’язків між співставними даними.

Документування результатів дослідження – фіксація результатів дослідження з допомогою системи позначень, що надають опису строгої форми, логічність, ясність. Апробація результатів дослідження - процедура вияснення якісних характеристик результатів, можливість запровадження їх у практику.

Утвердження результатів дослідження – узгоджувальна процедура, з допомогою якої документ набуває якостей вигідності та обов’язковості для використання у всіх зацікавлених сферах. Перевірка, ствердження та впровадження результатів дослідження – завершальний етап дослідження, на якому виявляються недоліки аналітичної роботи, здійснюється їх подолання і дається оцінка якості.

2. Загальні принципи підготовки аналітичних документів

Загальні принципи підготовки аналітичних документів. Інформаційний документ відноситься до вторинно-документального рівня інформації і має властивості вторинного документу Принцип “Визначення всіх питань, які розглядаються” Необхідно прагнути до більш високого рівня узагальнення, ніж як це робиться в академічних чи ділових документах і починати з висновку, які потім необхідно підкріплювати певною кількістю аргументів.

Принцип “Логічний виклад інформації і точна мова” При підготовці документа, необхідно подававати інформацію у певній послідовності для того, щоб уникнути зайвих повторень. Думки повинні мати однакові тлумачення різними політи-ками і бути зрозумілими не лише ана-літику, а і споживачеві інформації.

Принцип “Вибір формату аналітичного документу” Залежно від обсягу інформації, її важливості та необхідності висвітлення проблеми, аналітик вибирає відповідний формат. Це може бути: аналітичний огляд (довідка) чи звернення.

Принцип “Економія слів” Інформаційно-аналітичні документи готуються у максимально стислій формі. Документи готуються для політиків, які мають обмежений час, тому для полегшення їх роботи до функцій аналітика входить: • використання зрозумілих, відомих і простих виразів; • уникнення зайвого; • використання коротких речень при підготовці ІА документа.

Принцип “Якість думки” Аналітики повинні уяснити проблему, перш ніж доповідати політику. Важливо заради стислості документ не приносити в жертву ясності думки. Принцип “Використання активного стану” Це робить документ цілеспрямованим, лаконічним і переконливим. Аналітик повинен: • Формулювати речення так, щоб демонструвати позицію суб'єкта по відношенню до об' єкта, а не лише інформувати про те, що сталося з об'єктом. Tpeба показати хто виконує дію (важливу для політика). • Використання пасивного стану можливе тоді, коли важливою є сама подія і по іншому неможливо викласти дану проблему. Принцип “Знання потреб споживачів інформації” Аналітик повинен при підготовці інформаційно-аналітичного документа знати потреби споживачів.

Тести:

1. Як впливають на прогнозування передбачувані фактори?

А) Позитивно

2. Різниця між поняттями “інформаційний документ” та “інформаційне видання” полягає в тому, що видання – це документ, який:

Г) Вірними є відповіді п. 1, 2

3. Інформаційно-аналітичний документ – це документ, який:

г!?

4. Використання активного стану при підготовці ан. документів передбачає:

Г) Всі відповіді є вірними

5. Заголовок інформаційного документу повинен мати:

А) Аналітичний характер

Варіант 8

1. Збір даних як визначальний етап інформаційно – аналітичної роботи

Збір даних – це важливий етап інформаційно-аналітичного забезпечення. Від того, яка інформацію і в якій кількості буде покладена на стіл аналітику, багато у чому залежить доля будь-якого підприємства, банка, закладу тощо. Отримання інформації за своєю суттю – організаційно-розумовий процес, шлях від отримання розрізнених відомостей про ринок, клієнтів, технології і конкурентів до систематизованих даних, до аналітичних документів, на основі яких приймаються управлінські рішення. Збором даних повинні займатися в принципі всі співробітники фірми, компанії тощо.

Залежно від важливості та специфіки аналітичних завдань, що розв’язуються, а також від наявних в розпорядженні КР ресурсів, збір даних може здійснюватися в безперервному режимі (режимі моніторингу), у пакетному і фокусному режимах.

Якщо МВРУ чітко уявляють, яка саме інформація їм потрібна, тобто саме вони є ініціаторами її пошуку, пошукові завдання, як правило, виявляються досить чіткими і стабільними. У таких випадках є можливість використати стандартні процедури збору даних, із застосуванням всіх наявних у служби КР каналів одержання інформації. Якщо фактор часу не є критичним, можна використати такі процедури збору даних, як опитування, інтерв'ю, розсилання письмових запитів. Найкращим методом збору більших обсягів даних у найкоротший термін, природно, є звернення до електронних баз даних. Невичерпні можливості для асоціативного пошуку відкривають електронні бази даних (БД) універсального профілю. На даний момент можуть бути доступні наступні інформаційні масиви різного обсягу і походження: - Європейський бізнес-реєстр (ЄБР) електронна мережа бізнес-реєстрів, які ведуть органи реєстрації в більшості європейських країн. ЄБР дає можливість будь-кому отримати порівнянну офіційну інформацію про компанії з країн, підключених до мережі – за помірну ціну.

2. Підготовка великих документів Структура й логічна побудова документа залежить від його призначення. Наприклад, замітка повинна складатися із двох абзаців. У першому абзаці викладаються факти, а в другому - коментарі.

Документ повинен містити нову й достовірну інформацію, викладену стисло, лаконічно, чітко й однозначно. Особлива цінність усіх без винятку документів у їхній своєчасності. Довідка відноситься до великих аналітичних документів. Це узагальнений документ з певної проблеми. Проблема розглядається із різних точок зору в динаміці.

Вступ містить відправні положення аналізу (основну ідею документа й центральні ідеї всіх частин документа, тобто - це свого роду огляд документа). Разом з тим варто враховувати, що у вступі основні ідеї всіх частин документа не повинні деталізуватися, оскільки це буде зроблено нижче.

Основна частина документа складається з розділів (параграфів), в основі яких лежить принцип перевернених пірамід. Ці розділи будуються за принципом: обґрунтування Вашого основного висновку; широкий погляд на проблему; прогноз й оцінка можливого впливу. Кожен розділ (параграф) починається з висновку, у якому обґрунтовується основна ідея документа. При цьому розділи (параграфи) розміщаються за рівнем значимості. Це дає можливість споживачеві інформації швидко ознайомитися з основними висновками документа й дати їм оцінку.

Фактичне обґрунтування містить відомості, доказу, які підтверджують Ваші висновки. Широкий погляд на проблему - це розгляд проблеми під більше широким кутом зору й/ або поглиблений аналіз окремих сторін. (Якщо потрібно дати широкий погляд на проблему й аналіз вузької проблеми, то в першу чергу дається аналіз вузької проблеми. Тут також діє принцип перевернених пірамід, а кожен абзац розміщається за рівнем важливості. При цьому бажано також робити послідовний опис як сприятливих, так і несприятливих факторів, які допомагають виявити найважливіші фактори даного явища. Такий підхід допомагає всебічно вивчити явище, уточнити деякі деталі й установити вирішальні моменти, на яких ґрунтується Ваш прогноз. Це також допомагає виробити навички послідовного мислення, робити свої висновки ясними. Документ завершується визначенням імовірних шляхів (варіантів) розвитку проблеми, окресленням можливих наслідків для регіону (своєї країни, інших країн). Варіанти побудови інформаційно-аналітичних документів 1. Кожен абзац починається з основного висновку (ядра), який містить основні положення. 2. Кожен абзац включає фактичне обговорення основного висновку цього абзацу. Висновки і факти розташовані в міру зменшення важливості і обґрунтування проблеми. 3. Документ складається з розділів, які розташовані в міру зменшення важливості.

Тести:

1. До проблемних характеристик огляду відноситься:

2. Реферат містить:

Г) Всі відповіді є вірними.

3. Кожний новий абзац інформаційно-аналітичного документу необхідно починати з:

Г) Вірними є відповіді п. 1, 3.

4. Заголовок інформаційно-аналітичного документу повинен:

А) Містити конкретну інформацію з проблеми.

5. Якщо ан. не може сформувати ідею документа одним реченням, то це означає, що:

Б) Не буде здійснено ефективного ан. інформації

Варіант 9

1. Інтелектуальні засоби збору і класифікації інформації

Засоби інформаційно-аналітичної роботи - сукупність інтелектуальних та технічних засобів, що забезпечують виконання поставленої задачі. Інтелектуальні засоби включають: - відомості; - дані; - повідомлення. Правильне розуміння категорій «інформація», «відомості», «дані», є основоположним чинником у повсякденній роботі аналітика. Зважаючи на це зупинимось на більш детальному аналізі даних понять. Більше п'ятдесяти років тому Клод Шеннон і Джон фон Нейман, яким потрібно було додати більше наукоподібності теорії передачі сигналів, вивели теорію інформації [3, 4]. З тих пір словом «інформація» користуються абсолютно довільно, не проводячи розділення на дані і інформацію, хоча це явно не одне і теж. Інформація відповідно до Закону України «Про інформацію» [2] це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Іншими словами можна сказати, що інформація – це те, що відкривається при взаємодії людини з даними із залученням знання, яким він володіє. У широкому розумінні інформація – це оброблені дані. Тут варто додати, що дані стають інформацію тільки тоді коли на їх основі прийнято управлінське рішення, у противному випадку дані так і залишаються даними. Наприклад: зібрані дані про конкуруючу компанію залишаються даними до тих пір поки топ менеджмент не прийме на їх основі конкретне рішення щодо поведінки компанії по відношенню до конкуруючого підприємства. У свою чергу відомості – це характеристики властивостей об’єкта, що спостерігається або досліджується, представлені у доступній для людини формі. Дані - факти або відомості, представлені у формалізованому вигляді, що забезпечує можливість їх зберігання, обробки та передачі. Дані – це також отримані емпіричним шляхом і зафіксовані факти, дискретно описуючі ситуацію/проблему/об’єкт поза контекстом, тобто характеризуючі окремі властивості об'єктів, процесів або явищ. Повідомлення - форма подачі інформації - сукупність логічно пов’язаних відомостей, що представляють для споживача єдине ціле. Зацікавлених у змісті повідомлення називають споживачами. Проте перетворення даних в інформацію – це досить складний процес. Його ще називають консолідацією інформації [5]. Процес консолідації інформації – це процес перетворення даних в інформацію і знання про бізнес, метою якого є супровід і підтримка ухвалення неформальних рішень. Тобто інформаційне забезпечення бізнесу, причому в найширшому сенсі, заснований на принципі об'єднання таких складових як інформація, бізнес-процеси, апаратні засоби, програмні засоби, люди.

Робота над заголовком документа.

Важливим етапом роботи над аналітичним документом є робота над його заголовком. Заголовок документа - перший крок у визначенні теми інформаційно-аналітичного документу та визначенні його аналітичного спрямування. Заголовок документу повинен формувати у споживача уяву про основну інформаційну ідею та аналітичну спрямованість документу. Заголовок повинен носити аналітичний характер, не бути описовим і повинен містити Ваш висновок у короткій формі. Вимоги до заголовку • Необхідно спочатку чітко сформулювати заголовок, що в подальшому допоможе аналітику в роботі над документом; Речення, що містять основний інформаційний багаж (ідею/висновок) 1-3 інформаційних факти, що підтверджують даний висновок/ ідею • Необхідно звернути увагу на те, щоб заголовок документу був сформульований одним основним реченням. Наступним етапом роботи є виділення основної ідеї документа (квінтесенції документа). Швидкість виділення основної ідеї документа свідчить про рівень професійної підготовки аналітика. Виділити основну ідею документа означає зробити критичну оцінку «сірих» фактів і визначити важливість інформації за допомогою якомога меншої кількості слів. Якщо Ви не можете сформулювати ідею документа однією пропозицією, це означає, що Ваш аналіз інформації є недостатнім. У документі повинна бути одна основна ідея. Якщо таких ідей дві, то необхідно писати два документи. Якщо Вам не вдалося сформулювати основну ідею, то Ви не зможете правильно розмістити матеріал, оскільки для того, щоб переконати читача у вірності Ваших висновків і відкинути той обсяг інформації, що не має політичної значимості, інформація повинна викладатися логічно. Тому - НЕМАЄ ОСНОВНОЇ ІДЕЇ, НЕМАЄ АНАЛІТИЧНОГО ДОКУМЕНТА.

Тести:

1. Існують такі різновиди оглядової інформації як:

б. Експрес-інформація.

2. Всі інформаційні документи об’єднують такі властивості:

Г!???

3. Які ознаки відрізняють реферат від інших інформаційно-аналітичних документів?

б. Скорочений виклад інформації.

4.Заголовок інформаційно-аналітичного документу є першим кроком у:

Г) Всі відповіді є вірними.

5. При підготовці інформаційно-аналітичних документів здійснюють оцінку:

Г) Всі відповіді є вірними.

Варіант 10

1. Методи аналітико-синтетичної обробки інформації

Головна мета аналітико-синтетичної переробки інформації, яка міститься в певній кількості документів або текстів, - виявлення нових фактів і відомостей, що у цих документах не виражені в явному вигляді, а логічно виводяться з існуючої в них інформації. Для цього додатково залучається екстралінгвістична інформація (інформація, накопичена людиною в процесі суспільно-історичної практики).

Розрізняють такі основні види аналітико-синтетичної переробки документів і інформації: бібліографічний опис; індексування; анотування; реферування; переклад; збір, критична оцінка, систематизація й узагальнення даних; огляд джерел інформації. Бібліографічним описом документа називається процес і результат упорядкування відомостей про будь-який документ. Ці відомості необхідні і достатні для загальної характеристики й ідентифікації документа.

Індексуванням називають процес висвітлення центральної теми або предмета документа в поняттях інформаційної мови, що використовується. Опис змісту будь-якого документа деякою інформаційно-пошуковою мовою називають пошуковим образом документа. У якості пошукового образу використовують індекси будь-якої класифікації, довідкові заголовки або ключове слово (дескриптори). Анотацією називають зв'язний текст, що коротко розкриває центральну тему або предмет деякого документа. Обсяг анотації не залежить від обсягу первинного документа й у середньому не перевищує 150-200 знаків.

Реферування - процес аналізу й узагальнення відомостей одного або декількох первинних документів, а також створення нового документа - реферату. Реферат - скорочений виклад змісту первинного документа або його частини з основними фактичними відомостями і висновками. Обсяг реферату залежить від значимості й обсягу первинного документа, у середньому складає 1000-2500 знаків.

2. Припущення і передбачення в інформаційно – аналітичної діяльності.

Для дослідження економічної безпеки у інформаційно-аналітичній діяльності також використовуються терміни “припущення” і “передбачення” Коли мова йде про знання того, що завжди відбувається при використанні будь- якого закону суспільних наук, то в цій ситуації нікого не цікавить, що відбудеться в майбутньому, оскільки це наперед відомо. При оцінці ймовірності виникнення в майбутньому будь-якого явища необхідно розрізняти наявність неоднакових ситуацій При прогнозуванні в інформаційно-аналітичній діяльності можуть виникнути перешкоди, які можуть повністю порушити передбачений хід розвитку подій Основні фактори, які зумовлюють успіх передбачення Існує чотири основних групи факторів, які зумовлюють успіх передбачення 1 група: - повнота даних; - достовірність даних; - точність даних; - обґрунтованість передбачення. 2 група: Знання національного характеру народу Знання культури Знання традицій 3 група Загальні принципи - Передбачення на основі причинних зв'язків; Передбачення за аналогією; Передбачення на основі теорії ймовірностей Принципи, які використовуються до довгострокових явищ - Передбачення на основі стійких тенденцій; Передбачення на основі розвитку подій в певному напрямі; Передбачення на основі циклічного розвитку подій ІV група (компетентність аналітика в певній сфері) Компетентність в сфері суспільних наук Творчі здібності, здатність зрілого судження При передбаченні на основі причинних зв'язків наголос роблять на вивченні причин, які породжують явище, чи які роблять його виникнення неможливим. Принцип передбачення на основі причинних зв'язків включає: ü Передбачення одиничних явищ û Передбачення розвитку довгострокових подій редбачення розвитку довгострокових подій Передбачення на основі теорії ймовірностей використовується для складання прогнозу і визначення розподілу випадкових явищ і величин в оточуючому середовищі. Корисність – критерій якості передбачення Якщо аналітик зробив все, що можна було зробити передбачення є корисним виникає надія, що можна отримати більш досконалий прогноз Даний метод використовує положення математичної ймовірності та математичної статистики Передбачення на основі стійких тенденцій виходить із припущення, що при відсутності даних, які стверджують про обернене, існуюче положення значно не змінюється протягом періоду часу, який охоплюється прогнозом. Вивчаючи ситуацію в країні, виходять із припущення, що існуюча форма правління, культура тощо не змінюються суттєвим чином. Якщо ж ситуація змінюється, то становище стає нестійким, в країні наступає хаос. Передбачення на основі розвитку подій в певному напрямі Аналітик припускає, що на даний період крива розвитку подій буде йти в тому напрямі, що і раніше Однак, лише в небагатьох випадках напрям розвитку явища може залишатися незмінним

Тести:

1. Як називають головну ідею інформаційно-аналітичного документу?

В) Квінтесенція

2. Якщо в документі дві головні ідеї, то:

Б) Повинно бути два інформаційні документи.

3. Чим вищий рівень споживача інформаційно-аналітичного документу тим вище рівень:

А) Узагальнення інформації.

4. Повідомлення складається з:

Г) Вірними є відповіді п. 2, 3.

5. Виявлення тенденцій розвитку подій вимагає:

А!?