Порядок розслідування обставин і причин виникнення професійних захворювань

5.3. 1. Головний державний санітарний лікар області або міста утворює протягом трьох днів після отримання повідомлення за формою П-3 комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання (далі — комісія з розслідування).

До складу комісії входять:

– представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (голова комісії);

– представники лікувально-профілактичного закладу;

– представники роботодавця;

– представники первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня);

– представники вищого органу профспілки;

– представники робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

У розслідуванні причин виникнення професійного захворювання інфекційної та паразитарної етіології обов’язково беруть участь фахівці з епідеміології та паразитології закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством

5.3. 2. Розслідування випадку професійного захворювання проводиться протягом десяти робочих днів після утворення комісії з розслідування.

Якщо з об’єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником закладу, що утворив комісію, але не більш як на один місяць.

Роботодавець зобов’язаний в установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування:

– відомості про професійні обов’язки працівника;

– документи і матеріали, які характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху);

– необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці;

– матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці;

– копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту;

– приписи або інші документи, які раніше видані закладами державної санітарно-епідеміологічної служби і стосуються даного професійного захворювання;

– результати медичних оглядів працівника (працівників);

– інші матеріали.

Роботодавець повинен забезпечити комісію з розслідування приміщенням, транспортними засобами і засобами зв’язку, організувати друкування, тиражування і оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування, у тому числі акта розслідування хронічного професійного захворювання.

Комісія з розслідування зобов’язана:

– розробити програму розслідування причин виникнення професійного захворювання;

– розподілити функції між членами комісії;

– розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів;

– провести розслідування обставин і причин виникнення професійного захворювання;

– скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання.

5.3.3 За результатами розслідування комісія складає акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 (далі — акт за формою П-4) згідно з додатком 17.

5.3.4. Акт за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування, затверджується головним державним санітарним лікарем області, міста, району, на водному, залізничному та повітряному транспорті, Міноборони, МВС, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби, ДПтС, Держспецзв’язку, Державного управління справами та завіряється печаткою.

У разі незгоди члена комісії з розслідування із змістом акта за формою П-4 він його підписує, письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта і є його невід’ємною частиною, про що робиться відмітка у зазначеному акті.

5.3.5 Акт за формою П-4 складається протягом трьох днів після закінчення розслідування у шести примірниках та надсилається:

– хворому;

– робочому органові виконавчої дирекції Фонду;

– первинній організації відповідної профспілки або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня);

– вищому профспілковому органові;

– профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу;

– підприємству.

Акт за формою П-4 разом з матеріалами розслідування зберігається на підприємстві, в закладі державної санітарно-епідеміологічної служби та робочому органі виконавчої дирекції Фонду протягом 45 років, а в інших організаціях — не менше строку, передбаченого для вжиття визначених у ньому профілактичних заходів.