Розміри спортивного майданчику та його зон. (баскетбол

Баскетбольний майданчик - це ігровий майданчик для гри в баскетбол, яка являє собою прямокутну плоску тверду поверхню без будь-яких перешкод.

Ігровий майданчик для баскетболу має свої розміри, які регламентовані федерацією баскетболу ФІБА. До ігрового майданчику висунуті наступні вимоги - поверхня майданчика повинна бути плоскою та твердою, і не мати ніяких перешкод. Вона являє собою прямокутник розміром 26 х 14 метрів від внутрішніх країв обмежуючих ліній. Для офіційних змагань ФІБА розміри ігрового майданчика дещо інші і вони повинні бути рівними 28 метрам в довжину і 15 метрів завширшки.

Висота приміщення або відстань до найнижчої перешкоди, де проводяться змагання, повинні бути не менше 7 метрів. Поверхня ігрового майданчика повинна бути добре і рівномірно освітлена. Освітлювальні прилади повинні знаходитися в таких місцях, де вони не будуть створювати перешкоди зору гравців. 1. Центральне коло вимірюється по зовнішньому краю окружності і розміщується воно у центрі майданчика, і діаметр його дорівнює 3, 6 метра.

2. Центральна лінія. Паралельно лицьовим лініям проводиться центральна лінія через середини бічних ліній і виступає на 15 см за кожну бічну лінію.

3. Обмежуючі лінії - лінії, які обмежують короткі сторони, прийнято називати лицьовими, а ті, що обмежують довгі сторони, називають бічними.

4. Триочкова лінія. Весь ігровий майданчик є зоною трьох очкових кидків, за винятком зони біля щита суперника, яка обмежується трьохочковою лінією - півколо, радіус якого дорівнює 6, 25 метра, проведений до перетину з лицьовими лініями.

5. Лінія штрафного кидка. Паралельно кожної лицьової лінії наноситься лінія штрафного кидка довжиною 3, 6 метра. Проводять її таким чином, щоб її дальній край розташовувався на відстані 5, 8 метра від внутрішнього краю лицьових ліній, а її середина перебувала б на віртуальній лінії, яка з'єднує середини обох лицьових ліній.

3. Аналіз техніки та методика початкового навчання зупиняючому кроку перед атакуючим стрибком. (волейбол)

Прямий нападаючий удар у волейболі найбільш складний. Для його

виконання необхідно мати хороші фізичними дані, а також поєднувати

складні рухові дії, такі, як розбіг, вибір місця для відштовхування, стрибок

з замахом для удару по м’ячу. Тому для оволодіння нападаючим ударом

необхідно більш тривалий час, ніж для інших технічних прийомів. Перед

вивченням нападаючого удару повинні бути освоєні стрибки й верхня пряма

подача. Навчання проводити тільки розчленоване, в такій послідовності:

стрибок угору з місця поштовхом двома ногами, розбіг разом зі стрибком,

ударний рух.з високої стійки, визначивши характер траєкторії польоту м’яча,

волейболіст коригує швидкість розбігу (поступово розганяючись),

спрямовуючись до місця відштовхування (рис. 72, позиції 1-2);

– далі на останньому кроці розбігу – гальмівний крок на п’яту, виставленої

уперед ноги (позиція 3) з махом рук униз – назадприземлення на паралельно поставлені стопи, згинаючи ноги (позиція 4),

з маховим рухом рук уперед–угору. Рука, яка не виконує удар затримується

на рівні плечей;

– рука виконує замах, згинається в ліктьовому суглобі, плече відводиться

назад (позиції 5, 6);

– удар по м’ячу за рахунок згинання тулуба й розгинання руки, що б’є

з активною роботою кисті на удар (позиції 7–9);

– приземлення на напівзігнуті ноги (позиція 10).

Таким чином, нападаючий удар включає розбіг (з гальмівним

кроком), стрибок (із претензією на удар), відповідно удар по м’ячу

й приземлення. Методика навчання.

Стрибок:

– стрибок із місця вгору з махом руками;

– те ж, але з поворотом на 90, 180, 360 градусів;

– стрибок після одного кроку вперед убік;

– стрибок з підкидного містка;

– зістрибування з піднесення (30–50 см) з наступним стрибком угору з махом

рук.

Розбіг:

– широкий крок уперед на п’яту, приставити іншу ногу й стрибок угору

(у момент першого кроку руки відвести назад);

– те ж, але виконати швидко;

– те ж, але перший крок на п’яту виконати стрибком (позиція 3, рис. 72);

– те ж, але перший крок невеликий, далі стрибок і стрибок угору з махом рук;

– перший крок невеликий, гальмівною ногою; другий крок невеликий, не

гальмівною ногою, далі стрибок на п’яту гальмівною ногою й стрибок угору

з махом рук;

– те ж, але дістати предмет на висоті;

– те ж, але розбіг з лінії нападу до сітки.