Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву

Для виконання описаних вище операцій слід використовувати нормативно-правовий документ «Нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки», затверджений Постановою КМУ від 11 липня 2002 р. № 956.

Згідно з положеннями цього документа до небезпечних речовин за їх властивостями відносяться такі категорії речовин:

горючі (займисті) гази – гази, які у повітрі утворюють горючі суміші, що горять у детонаційному, дефлаграційному чи дифузійному режимі;

горючі (займисті) стиснуті гази (у апаратах, резервуарах, трубопроводах під тиском до 1 МПа і не можуть бути у рідкий фазі);

горючі (займисті) зріджені гази під тиском (у апаратах, резервуарах, трубопроводах під тиском до 0, 1 МПа);

горючі (займисті) кріогенно зріджені гази (у апаратах, резервуарах, трубопроводах у рідкій фазі під тиском 0, 1 МПа);

горючі рідини (з температурою спалаху до 61 °C);

горючі рідини перегріті під тиском (у апаратах, резервуарах, трубопроводах);

вибухові речовини рідкі і тверді: ініціюючі (здатні під незначним зовнішнім впливом до швидкого хімічного перетворення, що розповсюджується з виділенням тепла і газоподібних продуктів), бризантні та піротехнічні, здатні (під впливом ініціюючих ВР та значним зовнішнім впливом) до теплових, світлових, звукових та реактивних ефектів з утворенням сльозоточивих і димоутворюючих речовин;

речовини окисники - речовини 5 класу небезпеки (згідно з ГОСТ 19433 – 88) у тому числі: речовини, що підтримують горіння; органічні пероксиди;

високотоксичні та токсичні речовини (тобто речовини, які за своїми біологічними властивостями та токсичністю належать до 1-го класу небезпеки та до 2-го класу небезпеки відповідно);

речовини, що становлять небезпеку для довкілля (зокрема, для водних організмів).

Саме для цих категорій небезпечних речовин першого і другого класів небезпеки у Додатку 1 до вказаного документа наведені значення порогових мас.

Додаток 1. Нормативи порогових мас небезпечних речовин за категоріями

В свою чергу у Додатку 1 наведені значення порогових мас для 26 видів індивідуальних небезпечних речовин (аміаку (500/50), амонію нітрату (2500/350), амонієвих добрив (5000/1050), арсенатного ангідриду і арсенатної кислоти (2/1), арсенітного ангідриду і кислоти (15/7), брому (100/20), хлору (25/10), нікелевих сполук (1), формальдегіду (50/5), водню (50/5), фосфористого водню (1/0, 2), хлороводню (250/25), алкіди свинцю (50/5), ацетилену (50/5), етилену оксиду (50/5), метанолу (5000/500), кисню (2000/200), сірководню (50/5), арсенозамісного водню (1/0, 2), сірки діоксиду (250/25), сірки триоксиду (75/7, 5), фосгену (0, 75/0, 3), метилізоціанату (0, 25), толуїлдиндизоціонату (100/10). При цьому індивідуальними небезпечними речовинами вважаються речовини та суміші речовин, для яких встановлено значення нормативів порогових мас, що відрізняються від значень нормативів порогових мас тих категорій, до яких ці речовини можна віднести за їх властивостями.

Згідно з положеннями «Порядку ідентифікації…» «у разі, коли сумарна маса жодної небезпечної речовини (у складі конкретного ПНО) не перевищує нормативу порогової маси, рекомендується за властивостями такої НР визначити її категорію та групу, до яких вона може бути віднесена, а також сумарну масу небезпечних речовин однієї групи».

При цьому враховуються наступні положення документа «Нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки».

«За видами аварій, що можуть статися, виходячи з властивостей небезпечних речовин, та за впливом уражальних чинників цих аварій категорії НР об’єднуються у групи:

група 1 (вибух) – горючі (займисті) гази, горючі рідини, перегріті під тиском, ініціюючі (первинні), бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові речовини, речовини-окислювачі, речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих газів та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів;

група 2 (пожежа) – горючі (займисті) гази, горючі рідини, горючі рідини, перегріті під тиском, речовини-окислювачі, а також речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів;

група 3 (шкідливі для людей і довкілля) високотоксичні речовини, токсичні речовини, речовини, які становлять небезпеку для довкілля (токсичні для водних організмів) та/або можуть здійснювати довгостроковий негативний вплив на водне середовище, а також речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів.

Сумарна маса небезпечних речовин однієї групи – S(qi) визначається шляхом додавання величин сумарної маси кожної НР, що використовується або виготовляється, переробляється чи транспортується на об’єкті, а порогову масу небезпечних речовин цієї групи – Q(i) визначають за спеціальною методикою. У разі виконання співвідношення S(qi)/ Q(i) ≥ 1 процедура ідентифікації такого ОПН вважається закінченою і цьому ПНО присвоюється відповідний клас підвищеної небезпеки.

Суб’єкт господарської діяльності повинен скласти повідомлення про результати ідентифікації ОПН за формою ОПН-1 та у двотижневий термін надіслати його відповідним територіальним органам Держнаглядохоронпраці, Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки, Держпожінспекції, Держархбудінспекції, а також відповідній держадміністрації чи виконкому з метою подальшої реєстрації у Державному реєстрі ОПН та органах державної статистики.