Суб'єкти конституційно-правових відносин: загальна характеристика й класифікація.

Суб'єкти конституційно-правових відносин - це носії конституційно-правової правоздатності, спроможні реалізувати її безпосередньо у даних відносинах.

Об'єкти конституційно-правових відносин слід розуміти як певні дії, особисті, соціальні або державні блага, які безпосередньо задовольняють інтереси і потреби суб'єктів цих відносин.

Суб'єкти конституційно-правових відносин, тобто їх учасники, є найрізноманітнішими. Вони мають чимало спільного з суб'єктами інших правовідносин, тобто мають певний правовий статус, наділені відповідною правоздатністю, виробили механізм реалізації своїх повноважень.

Суб'єкти, тобто учасники конституційно-правових відносин, досить різноманітні, що обумовлено багатством змісту таких відносин. Вони мають багато спільного з суб'єктами інших відносин: володіють певним статусом, наділені відповідною праводієздатністю, механізмом реалізації своїх повноважень тощо.

Разом з тим їм притаманний цілий ряд специфічних ознак, які виділяють їх із системи інших суб'єктів, визначають їх місце та роль у сфері суспільних відносин.

Це обумовлено, насамперед, змістом та значенням таких відносин, тим більше, що виникають і діють вони в процесі здійснення повновладдя народу України. Це - відносини влади, а відтак їх суб'єкти займають особливе місце з огляду на те, що саме вони здійснюють таку владу, наділені винятковими повноваженнями, їх дії і вчинки в переважній більшості носять владно-імперативний характер. Однак суб'єкти цих відносин наділені неоднаковими правами й обов'язками, тобто різною за змістом державно-правовою правоздатністю. Так, ніхто із учасників суспільних відносин не наділений такою правоздатністю, яку має народ України - суверенний носій влади, господар своєї долі. Причому своє повновладдя він може реалізувати як через систему створюваних ним органів, так і безпосередньо, наприклад, шляхом референдуму, рішення якого обов'язкові до виконання всіма органами, службовими особами та громадянами.

Безпосередньо воля народу знаходить свій предметний вияв через вибори представницьких органів державної влади, визначення статусу і спрямування їх діяльності. Це - виключна прерогатива народу як суб'єкта конституційно-правових відносин, про що, до речі, йдеться в найважливішому джерелі конституційного права - Конституції України.

Іншою рисою суб'єктів конституційно-правових відносин є особливий механізм реалізації їх повноважень.

Така реалізація здійснюється або безпосередньо через норми джерел конституційного права (Президент України обирається народом), або через норми інших галузей права (право на забезпечення недоторканності житла, в разі потреби, здійснюється в повному обсязі нормами кримінального права).

Специфіка деяких суб'єктів цих відносин полягає у тому, що вони виступають лише в якості учасників конституційно-правових відносин і не можуть бути суб'єктами інших правових відносин (наприклад, територіальні утворення). Переважна більшість суб'єктів виступає учасниками як конституційно-правових, так і інших відносин, причому серцевиною статусу цих суб'єктів є конституційно-правовий статус.

Особливий, субординаційний характер мають зв'язки між суб'єктами конституційного права та суб'єктами інших правових відносин. Визначальною рисою таких зв'язків є їх нерівноправний, " командний" характер, тобто один із двох таких суб'єктів наділений владними, підпорядковуючими повноваженнями відносно іншого суб'єкта. Правда, є й винятки з цього правила, коли відносини між суб'єктами конституційно-правових відносин рівноправні, паритетні. Це, наприклад, відносини між територіальними утвореннями, які виступають суб'єктами конституційно-правових відносин, між державними органами тощо.

Суб'єкти конституційно-правових відносин у відповідності з наданими їм юридичними правами і обов'язками здійснюють певні дії, завдяки яким виникають відповідні конституційно-правові відносини, тобто об'єкти таких правовідносин.

Суб'єктами конституційно-правових відносин є їх учасники, які мають суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Суб'єктами конституційно-правових відносин є: народ України, населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці (при проведенні референдумів, виборів, реалізації інших форм прямого волевиявлення); Верховна Рада України; Верховна Рада Автономної Республіки Крим; Президент України; комітети парламенту України, постійні комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим; народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад; Кабінет Міністрів України; Рада міністрів Автономної Республіки Крим; політичні партії та їх виборчі блоки; громадяни України; суди; прокуратура; Конституційний Суд України; Національний банк України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Центральна виборча комісія та ін.1