Поняття, значення та класифікація референдумів в Україні.

Референдум - важлива форма безпосередньої демократії, що полягає в голосуванні виборців (певної, визначеної зако­ном групи виборців), шляхом якого приймаються рішення з будь-яких питань державного або самоврядного характеру, за винят­ком тих, котрі згідно з законом не можуть бути винесені на ре­ферендум. Ці рішення - обов'язкові до виконання органами, організаціями і громадянами, щодо яких вони мають імператив­ний характер.

Референдум в Україні - це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.

Всеукраїнський референдум є однією з форм безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень з питань загальнодержавного значення шляхом таємного голосування в порядку, встановленому Законом.

НПА: ЗУ «Про всеукраїнський референдум», Проект Закону про місцевий референдум. Закон України " Про місцеве самоврядування в Україні", ЗУ " Про Центральну виборчу комісію".

Основна відмінність референдуму від виборів, процедура яких також передбачає голосування виборців, полягає в об'єкті та меті волевиявлення виборців. Метою виборів є обрання народних представників, що по суті являє собою делегування їм певної час­тини належних народові або територіальній громаді владних пов­новажень, тоді як мета референдуму - прийняття рішення за сутніс­тю винесеного на нього питання, тобто воля народу знаходить свій вираз у формі референдуму чіткіше й конкретніше та передбачає подальшого делегування владних повноважень.

Референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії.

Значення. Виняткова важливість референдуму полягає і в тому, що законодавча влада належить не тільки Верховній Раді України, а й безпосередньо українському народу. Таке трактування референдуму опосередковує його законодавчу компетенцію і передбачає можливість проведення не тільки ратифікаційних, дорадчих референдумів, а й референдумів з прийняття конституції держави. Референдуми виконують такі соціальні функції:

1) вони є одним із основних інструментів реалізації права народного суверенітету і легітимізації владних рішень; 2) є однією з основних форм реалізації права національного суверенітету; 3) є одним із способів формування громадської думки; 4) за умови демократичного суспільства референдуми можуть бути використані народом як противага рішенням органів державної влади та місцевого самоврядування, що не задовольняють інтереси громадян.

Види референдумів:

1. За територією проведення:

- всеукраїнський референдум (ст.72 КУ) - призначається Верховною Радою України або призначається чи проголошується Президентом України відповідно до їхніх повноважень, установлених Конституцією України. Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

- місцевий референдум, який може проводитися у межах Автономної Республіки Крим або певної адміністративно-територіальної одиниці (у межах села, селища, міста). Проводяться з питань адміністративно-територіального устрою, щодо зміни назви населених пунктів, з інституційних питань, з питань благоустрою населених пунктів, із земельних питань.

2. За предметом референдуму:

o конституційні - вирішується питання прийняття, затвердження або зміни конституції;

o законодавчі - вирішуються питання, пов'язані з прийняттям, затвердженням, зміною, скасуванням законів, про визнання нечинними певного закону або окремих його положень.

ратифікаційний - пов'язаний з ратифікацією міжнародно-правових актів.

o референдуми з питань зміни території;

- імперативні (постановляючі) – рішення має вишу юридичну силу, є обов'язковими до виконання (закони, рішення, прийняті всеукраїнським референдумом, мають вищу юридичну силу щодо актів органів державної влади та місцевого самоврядування. Рішення, прийняті місцевим референдумом, мають вищу юридичну силу щодо рішень місцевих рад, на території яких він проводиться).

- консультативні референдуми – рішення має дорадчий характер (передбачено можливість проведення дорадчого опитування громадян, що проводиться з метою виявлення волі громадян), тому не є обов'язковим при вирішенні питань місцевого чи загальнодержавного значення;

5. За часом проведення:

o повторні - якщо під час проведення відповідного референдуму було допущено грубі порушення Закону. У такому разі ВРУ у місячний строк, а місцева рада у 15-денний строк, можуть призначити повторний всеукраїнський або місцевий референдум на всій території держави, відповідної адміністративної одиниці або її частини.

o нові - Новий всеукраїнський референдум з питань, що раніше виносилися на референдум, може бути проведено не раніш як через 5 років, а місцевий референдум - не раніш як через рік від дня проведення попереднього референдуму з цих питань.

6. За моментом проведення:

o дозаконодавчі - проводяться до розгляду законопроекту парламентом та зазвичай є консультативними;

o післязаконодавчі - проводяться після розгляду законопроекту парламентом та є, як правило, постановляючими.

7. за формулою (конструкцією питань, що виносяться на всенародне голосування):

o прості конструкції питань референдумів - передбачають винесення на референдум одного питання з конкретної проблеми. Прикладом простої формули референдуму є всеукраїнський референдум 1991р., коли на голосування виносилося одне питання про легітимізацію Акта проголошення незалежності України;

o складні (комбіновані) конструкції питань референдумів - передбачають голосування з двох і більше питань, які можуть стосуватися проблем різного характеру, але, як правило, сукупність питань, винесених на референдум, стосується однієї проблеми.

8. За суб'єктом ініціативи:

- з ініціативи органу державної влади - Президента України, Верховної Ради України.

- з ініціативи органу місцевого самоврядування;

- петиційний - за народною ініціативою(на вимогу громадян).