Майнові правовідносини подружжя. Правовий режим роздільною та спільного майна подружжя. Поділ спільного майна.

1. Спільною приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

2. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.

3. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.

Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

4. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.

5. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

6. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

7. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Поділ майна подружжя може бути здійснений як у період шлюбу, так і після його розірвання на вимогу кожного із чоловіка й дружини, а також у випадку заяви кредитором вимоги про поділ спільного майна чоловіка і дружини для звернення стягнення на частку одного з них у спільному майні чоловіка і дружини.

Спільне майно може бути поділене між подружжям за згодою. За їхнім бажанням угода про поділ спільного майна може бути нотаріально посвідчено. В окремих випадках, щодо нерухомості, нотаріальне посвідчення договору про поділ спільного майна подружжя обов’язкове.

У випадку суперечки поділ майна подружжя, а також визначення часток чоловіка і дружини в цьому майні здійснюються в судовому порядку. Для цього необхідно звернутися до суду із позовною заявою про поділ спільного майна подружжя.

При поділі спільного майна суд на вимогу чоловіка і жінки визначає, яке майно належить кожному з них. У випадку, якщо, приміром, дружині передається майно, вартість якого перевищує належну їй частку, чоловікові може бути присуджена відповідна грошова або інша компенсація, яку дружина йому зобов'язана виплатити.

Речі, придбані винятково для задоволення потреб неповнолітніх дітей (одяг, взуття, шкільні, спортивні приналежності, музичні інструменти, дитяча бібліотека й інші), поділу не підлягають і передаються без компенсації тому із подружжя, з ким проживають діти.

Внески внесені подружжям за рахунок спільного майна на ім'я спільних неповнолітніх дітей, вважаються приналежним цим дітям і не враховуються при поділі майна подружжя.

У випадку поділу майна в період шлюбу та частина спільного майна чоловіка і дружини, що не була поділена, а так само майно, нажите подружжям в період шлюбу надалі, становлять їхню спільну власність.

При поділі спільного майна подружжя і визначенні часток у цьому майні частки чоловіка і дружини визнаються рівними, якщо інше не передбачено договором між ними.

Суд вправі відступити від принципу рівності чоловіка і дружини в їхньому спільному майні виходячи із інтересів неповнолітніх дітей і (або) виходячи з інтересу одного із подружжя, зокрема, якщо інший із подружжя не одержував доходів з неповажних причин або витрачв спільне майно на шкоду інтересам сім’ї.

Спільні борги чоловіка і дружини при поділі спільного майна розподіляються між ними пропорційно присудженим часткам.