Вибір числа і потужності трансформаторів 35-110/10 кВ

Через розосередження невеликих за величиною потужностей на великій площі в сільському населеному пункті мережі, що з'єднують трансформаторні підстанції напругою 10/ 0, 4 кВ, виходять протяжнішими.

Необхідне скорочення радіусу дії електричних мереж. Повітряні електричні лінії - найбільш ушкоджувані елементи системи сільського електропостачання. Число ушкоджень зростає приблизно пропорційно довжині лінії.

В останні роки проведена значна робота у системі сільського електропостачання з розукрупненням трансформаторних підстанцій і скорочення радіусу дії мереж, який для ліній напругою 10 кВ в найближчі часи повсюдно повинен бути знижений до 15 км, а в подальшому - приблизно до 7 км, як це прийнято у багатьох зарубіжних країнах [25].

Для забезпечення нормативних рівнів надійності електропостачання споживачів схеми електричних мереж напругою 35-110 кВ повинні будуватися таким чином, щоб шини (секції шин) 10 кВ підстанцій 35-10 кВ, від яких здійснюється живлення взаємно резервують ліній 10 кВ, були незалежними джерелами живлення.

Дві секції шин 10 кВ двохтрансформаторної підстанції 35-110 кВ вважаються незалежними джерелами живлення, якщо живлення цієї підстанції здійснюється не менше ніж по двох лініях 35-110 кВ.

При виборі варіантів електропостачання в першу чергу розглядається можливість застосування однотрансформаторних підстанцій. Нормативні рівні надійності електропостачання при спорудженні однотрансформаторних підстанцій 35-110 кВ забезпечуються, якщо відходять від підстанції лінії 10 кВ резервуються від незалежних джерел живлення.

Двотрансформаторна підстанція споруджується, коли:

- хоча б одна з ліній 10 кВ, що відходять від розглянутої підстанції, яка живить споживачів першої і другої категорій за надійністю, не може бути зарезервована від сусідньої підстанції 35-110 кВ, що має незалежне живлення;

- розрахункове навантаження підстанції вимагає установки трансформатора потужністю понад 6300 кВА;

- від шин 10 кВ підстанції відходять 6 і більше ліній 10 кВ;

- відстань між сусідніми підстанціями більше 45 км [25].

Вибір встановленої потужності трансформаторів проводиться за рівнянням (5.7).

Вид навантаження споживачів підстанцій визначається за табл.5.14 [27].

Максимальні і мінімальні межі економічного інтервалу навантаження трансформатора, прийнятої номінальної потужності, визначаються для підстанції 35/10 кВ по табл.5.18, а для підстанції 110/10 кВ - по табл.5.19.

Перевірка обраного трансформатора в нормальному режимі проводиться за формулою (5.8).

Коефіцієнт допустимої систематичної навантаження трансформатора визначається за табл.5.16, у разі необхідності перераховується за формулою (5.9).

Перевірка трансформаторів двохтрансформаторної підстанції в після аварійному режимі проводиться за формулою (5.10). Коефіцієнт допустимго аварійного перевантаження визначається за табл.5.16.

Перевірка трансформаторів у післяаварійних режимах при наявності можливості резервування частини навантаження проводиться за формулами (5.11), (5.12), (5.13), (5.14).

Виходячи з умов (5.8), (5.10), (5.11), (5.13), вибираються трансформатори більшої номінальної потужності.

Основні технічні дані силових трансформаторів напругою 35/0, 69 і 35/11кВ наведені в табл.5.20 [27]. Трансформатори 35/0, 69 кВ, як правило, з перемиканням відгалужень без збудження (ПБЗ), а трансформатори 35/ 11 кВ - з регулюванням напруги під навантаженням (РПН).