Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
|
Теми семінарських занять
⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
| № з/п | Назва теми | Кількість годин |
| Змістовий модуль 1. Формування головних методологічних підвалин історії як науки | ||
| Тема 1. Зародження історичної думки в Давній Греції 1. Проблема виникнення історичної думки. 2. Вплив праць Гомера «Іліада» та «Одіссея» на античне історіописання. 3. Гесіод «Теогонія», «Праці і дні». 4. Характер грецької історичної науки на прикладі праць Геродота та Фукідида: - Дискусії з приводу достовірності поданої Геродотом інформації. - Зміст та джерела його праці. - Мета історії та вимоги до історика у Фукідида. - Джерела «Історії» Фукідида. | ||
| Тема 2. Проблеми розуміння історії серед давньоримських істориків 1. Сутність історії, її завдання та система причинних зв’язків у праці Полібія. 2. Джерела «Всезагальної історії». Теорія еволюції форм правління. 3. Порівняльний аналіз відношення до історії Г. Саллюстія Кріспа та Тіта Лівія: - Основна характеристика історії громадянських війн, поданої Г. Кріспом. - Т. Лівій як перший «професійний» історик. - Спільні та відмінні риси в розумінні історичних подій між означеними істориками. 4. Особливості римської історіографічної думки на початку нашої ери (на прикладі праць Корнелія Тацита та Амміана Марцеліна). Їх порівняльний аналіз. | ||
| Тема 3. Теологія історії за часів епохи Середньовіччя 1. Головні риси середньовічного мислення. 2. Особливості розуміння історії в праці Аврелія Августина «Про Град Божий»: - Ідея про два «гради». - Категорія часу та проблема її визначення. - Концепція лінійності історичного процесу та її характерні риси. - Періодизація історії. 3. Ідея мінливості Оттона Фрейзінгенського. 4. Розуміння всесвітньої історії Іоанном Солсберійським. 5. Особливості середньовічного історичного знання. Ренесанс в європейській історичній науці 1. Характерні риси ренесансного світобачення. 2. Розуміння категорії часу та основні її риси. 3. Ренесансний циклізм та його відмінності від античного. 4. Основні течії історичного знання в епоху Ренесанса. 5. Лоренцо Валла та його внесок до розвитку поглядів на історію у середньовіччі. 6. Никколо Макіавелі: зміст робот, основні передумови. | ||
| Тема 5. Просвітництво та його внесок у визначення історичного знання 1. Основні риси просвітницького історизму. 2. Явище факту та його розуміння; відношення до модусів категорії часу: минулого, теперішнього та майбутнього. 3. Ідея прогресу А. Кондорсе та його ідея про майбутнє щасливе існування людства. 4. Історична думка Ш. Монтеск'є. Вплив географічного середовища на політичну систему. 5. Вольтер та його праця «Досвід про норови та дух народів». | ||
| Змістовий модуль ІІ. Становлення історичної періодизації сучасного типу | ||
| Тема 6. Історична наука у ХІХ - ХХ столітті. 1. “Нова історична наука” в Франції, “Школа Анналів”. 2. Географічні структури, по Броделю. 3. Цивілізаційні теорії в сучасній історичній науці. О. Шпенглєр та його “Занепад Європи”. Цивілазаційна концепція Тойнбі. Дж. Коллінгвуд. | ||
| Тема 7. «Медієвістика» як домінуючий напрям радянської історичної науки. 1. Поняття «медієвістика», його значення та основні питання. 2. Головні віхи діяльності радянських наукових шкіл медієвістики: - І період 1917 – початок 1930-х рр. (школа Д.М. Петрушевського, І.М. Гревса, О. О. Добіан-Рождєственської); - ІІ період 1930-ті – середина 1950-х рр. (Є.А. Космінський, Н.П. Граціанський, А.Я. Гуревич); - ІІІ період середина 1950-х – 1966 рр. (Г.Г. Ділігентський, С.Д. Сказкін, З.В. Удальцова). 3. Характеристика таких напрямків вивчення історії як візантиноведення та вивчення історії західних та південних слов’ян. | ||
| Тема 8. Сінергетика – наука про процеси розвитку складних систем. 1. Сінергетика: поняття та його витоки. 2. Хаос та порядок – ключові категорії сінергетичної моделі філософії історії. 3. Принципи сінергетики: два принципи Буття та п’ять Становлення. 4. Основін етапи проходження процесу саморганізації системи від хаосу до порядку та навпаки. 5. Соціосінергетика та її роль у вивченні явищ суспільного буття. | ||
| Всього |
Данная страница нарушает авторские права?