![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
ЧАСТИНА з. (апаратних і програмних засобів, вузлів зберігання ;і переробки інформації)
Завданням підсистеми переробки даних є переробка інформації відповідно з її змістом. До цієї підсистеми висуваються наступні вимоги: •=> функціональна повнота; & максимальна гнучкість; & простота використання; с> висока реактивність; ^> інтерактивність; *=> децентралізованість. Головним принципом організації цієї підсистеми виділення блоків переробки інформації, які реалізують переробку відповідно до змісту інформації без вводу-виводу даних та інших дій, які " прив'язують" підсистему конкретних апаратних засобів і операційних систем. Усі блоки переробки інформації зберігаються у відповідній бібліотеці. Підсистема адміністративного управління об'єднує служби адміністрації і контролю БД, обміну даними і переробки даних. е^ Опорна технологія — це сукупність апаратних засобів автоматизації, системного і прикладного програмного забезпечення, на основі яких реалізуються вузли і підсистема зберігання і переробки інформації. Сукупність вищевказаних засобів і підсистем дозволяє створити інваріантну основу автоматизації управління організаційно-функціонального призначення. Сьогодні опорна IT протиставляється типовим (базовим) системам автоматизації: типовим АСУ, АІС тощо. Кожне конкретне підприємство має свої особливості, які часто неможливо врахувати в рамках типових проектних рішень. База знань конкретного підприємства в значній мірі індивідуальна. Шляхом відображення бази знань на опорну IT реалізується технологія переробки інформації, що враховує особливості і потреби конкретного господарського механізму'(виробництва) і яка складає основу автоматизованої системи управління. В ідеалі опорна технологія повинна комплексно розповсюджуватися спеціалізованими проектними підприємствами. У сучасних умовах вона може створюватися в процесі регіонально-галузевої взаємодії підприємств з наступним розширенням масштабів взаємодії до регіональних, галузевих, державних і міждержавних. Як показує досвід розвинутих країн може бути два види стимулів для розробки і розповсюдження розділу ______________________________________________ 419 опорної технології. По-перше, ініціаторами можуть виступати різні підприємства-користувачі, коли вони формують масовий попит на однотипні інформаційні системи. Тоді для підтримання і розширення ринку збуту підприємству-розробнику системи може стати вигідним відмовитися від простого її тиражування і перенести частину зусиль на опорну IT і адаптацію системи. По-друге, ініціаторами можуть стати директивні органи, зацікавлені в певній стандартизації інформаційних систем з метою здешевлення експлуатації, можливості оперативного контролю, аудиту тощо. Прикладом є інтерфейс S.W.I.F.T., який є елементом опорної технології в системах міжбанківських розрахунків і нав'язується банкам із зовні. aw Структура інформаційної технології — це її внутрішня
організація, специфічний спосіб взаємозв'язку, взаємодії компонент, які її утворюють. При розробці структури всі розмаїті компоненти IT об'єднуються у дві великі групи: базу знань і опорну технологію. Конкретна IT створюється шляхом відображення бази знань на опорну технологію. Засобом такого відображення є модель предметної області, створена на основі головних і технологічних описів. У головних описах формалізуються процеси обігу і переробки інформації. Результатом технологічних описів є сукупність інформаційно-технологічних процесів, які реалізуються в системі. При проектуванні будь-якої конкретної технології вона розглядається як структура, що складається з трьох компонент. 1. Технічні засоби - " тверда" частина технологічних систем. 2. Знання і професіональні навички здійснення відповідного процесу - Щйно-методичне забезпечення персоналу і програмно-алгоритмічне забезпечення ЕОМ. 3. Спеціально спроектоване організаційне забезпечення. У АІС - Вказані компоненти системної структури IT тісно взаємопов'язані і здійснюють взаємний вплив одна на другу. У сучасних умовах удосконалення кожної окремої компоненти без узгодженого вдосконалення двох , нШих не забезпечує отримання потрібного ефекту.
1.3. Технологічні моделі обробки даних Модель будь-якої складної інформаційно-обчислювальної системи можна представити структурою, яка складається з двох компонент: центру обробки даних (ІДОД) - центрального комплексу з набором базових загально-системних засобів і периферії- комплексу допоміжних і сервісних засобів, за допомогою яких здійснюється доступ кінцевого користувача до інформаційно-обчислювальних ресурсів ІДОД. Таку модель розглядають як базову. Вона має назву " Центр-Периферія" (" Ц-П"). Представлення моделі інформаційно-обчислювальної системи як " Ц-П" має своє відображення в сучасній термінології. У мережах ЕОМ ЦОД називається хост-процесором (від англ. host - господар), а для позначення всієї множини периферійних засобів використовується узагальнюючий термін пери-інформатика. Основою розвитку IT є концепція циклічності розвитку інформаційно-обчислювальних систем, коли згідно моделі " Ц-П" цикл здійснюється у дві стадії: на першій відбувається кількісний ріст периферії і центру за рахунок внутрішніх резервів, на другій - структурна реорганізація системи (ввід нових обчислювальних потужностей). Даний процес проілюстрований на діаграмах, наведених на рис. 1.1. Представлені на рис. 1.1 діаграми, що характеризують переходи від окремої ЕОМ до термінального комплексу і від термінального комплексу до локальної мережі. Розвиток IT на основі концепції циклічності трактується як неперервний процес вирішення соціально-технологічних і технічних протиріч. У цьому процесі окремі етапи закінчуються створенням нових структурно-функціональних конструкцій - технологічних моделей обробки даних (ТМ ОД): окрема ЕОМ - термінальний комплекс — локальна мережа ЕОМ - розподілена мережа - складна розподілена мережа. При цьому кожна технологічна модель є не лише виразом технологічного процесу обробки даних, але й відображенням досягнутого рівня комунікації та обчислювальної потужності в розвитку IT. Не зважаючи на інтенсивний і достатньо успішний розвиток технологічних моделей обробки даних, проблеми побудови інформаційно-обчислювальних систем все ще великі і складні. Проектування комунікаційного середовища в Україні ще не закінчено. Роботи щодо зміни його характеристик, аналізу складних системних
модулів і створенню схем реалізації мережного програмного забезпечення - все ще знаходяться на стадії становлення і розвитку. ЦЄ]-, процес відбувається не просто заміщенням ранніх технологічних моделей новими, а й створенням з них складних взаємопов'язаних систем у рамках нового комунікаційного середовища, що розвивається. Кожна технологічна модель описує локальний технологічний процес і при цьому є складовою частиною більш загальної структури, у ній реалізуються глобальніші процеси. Різні варіанти взаємодії інформаційних систем можна проілюструвати даними, наведеними в таблиці 1.1. Технологічна модель, що відповідає обчислювальному • Центру є сукупністю кількох (може бути - одного) термі-" пальних комплексів і окремих ЕОМ, які розміщено в одному приміщенні і здійснюють обробку даних на принципах централізації. Таблиця 1.1 Розподіл інформаційних систем за способом організації взаємодії
рОЗД! й± ______________________________________________ 423 Технологічна модель локальної мережі ЕОМ є сукупністю І кількох термінальних комплексів і окремих ЕОМ, у кожній # з яких реалізується деякий локальний технологічний процес, підпорядкований загальній меті, визначеній при створенні локальної мережі. При цьому, у розвитку окремих моделей особливу роль відіграють місця (вузли) та їх взаємодія, наприклад, комунікаційні процеси в мережі. Головна функція таких вузлів полягає в забезпеченні узгодженої роботи мережі, комунікацій, ПОД різних рангів у рамках єдиної технологічної моделі. Велику роль у технологічних моделях обробки даних виконує стандартизація, яка проводиться в міжнародному масштабі. Дотримування стандартів і рекомендацій у цій галузі слід вважати однією з найважливіших умов їх успішного розвитку. Інформаційно-обчислювальні системи, задовольняючи вимоги міжнародних стандартів, дають можливість використання апаратних і програмних засобів у різних країнах, забезпечують успішну інтеграцію систем різної спрямованості. Крім цього, дотримання міжнародних стандартів, " де юре" чи " де факто", є обов'язковою умовою широкого розвитку програмного забезпечення і різноманітних периферійних пристроїв. Прикладом може бути ПЕОМ фірми IBM. Вона стала фактичним міжнародним стандартом і за перші 5-7 років її розповсюдження зусиллями програмістів усього світу для неї було напрацьоване програмне забезпечення обсягом біля ЗО мільйонів людино-років. Застосування існуючих рекомендацій повинно здійснюватися з урахуванням особливостей реалізації мереж у даній галузі. До них відносяться, по-перше, переважно, інформаційний характер, а не обчислювальний, по-друге? практична визначеність її топології ще до початку проектування, поскільки вузли мережі і зв'язки між ними вже існують, по-третє, об'єднання в мережу засобів обчислювальної техніки, яка є в промисловій експлуатації. Подібно як розвиток методів використання обчислювальних ресурсів привів до створення потужних операційних систем із розмаїтими засобами допомоги користувачу, так і розвиток інформаційно-обчислювальних систем обумовив ускладнення і різноманітність технологій обробки даних. Слід очікувати, що цей процес продовжуватиметься й у майбутньому з використанням усе нових елементів стандартизації й універсалізації. ЧАСТИНА^
Сучасний етап розвитку IT багато в чому пов'язується з поняттям персоніфікації обчислень у комплексі з потужними базами даних (знань) інтелектуальними пристроями й інтерфейсами, формалізацією професійних знань тощо. Все це має за мету створення інформаційно-обчислювальних систем, орієнтованих на непрофесійного користувача. При цьому термін непрофесійність тут вживається в широкому значенні. Уданому випадку непрофесійні користувачі це не тільки не оператори ЕОМ, а й не програмісти. У загальному випадку це кінцеві користувачі, які не є експертами в даній прикладній області, наприклад, економіст може використовувати методи статистики для економіко-математичного моделювання у своїй галузі, не будучи спеціалістом з прикладної статистики, тобто, він - непрофесіонал. Головне завдання сучасного розвитку IT вбачається в створенні інструментальних систем для автоматичної формалізації професійних знань, тоді як раніше головним завданням було програмування за вже традиційними алгоритмами ручної переробки даних, а згодом - робота з великими обсягами інформації. Ця зміна головного завдання повністю визначила етапи розвитку IT і зміну технологічних моделей переробки даних (рис. 1.2). РОЗЕИН _______________________________________ 425 На першому етапі розвитку IT застосування універсальних ЕОМ забезпечило швидкий прогрес, насамперед, тих галузей знань і практичної роботи, розвиток яких залежить від виконання масових обчислень. Так, першим застосуванням ЕОМ були обчислення траєкторій польотів снарядів і саме для цього були зроблені дві перші у світі ЕОМ. На другому етапі їі розвитку технологічні моделі вже були більш орієнтованими на обробку великих масивів даних (в основному, чисел). Це стало головною умовою створення перших ЛІС (АСУ) в різних галузях народного господарства. На початку 80-х років головним застосуванням сучасних технологічних моделей (локальні і розподілені мережі ЕОМ) є найважливіші народногосподарські програми (покращання управління, економії праці, комунікації тощо), при цьому масштаби використання моделей можуть коливатися в діапазоні від малого бізнесу до цілих країн, груп країн, а в деяких випадках область використання технології може охоплювати всю земну кулю. Для успішного вирішення таких завдань потрібні не тільки потужні центральні інформаційні системи, які концентрують інформацію у вузлах прийняття рішень, але й розвинуті периферійні центри, що забезпечують процеси локального (на рівні організації), регіонального і відомчого управління. Основу індустрії обробки даних на третьому етапі розвитку IT утворює розподілена мережа ЦОД загально-державного (або міждержавного, а іноді - глобального) призначення (каркас обчислювальної макросистеми), об'єднуюча в єдиний діючий механізм сотні тисяч (і мільйонів) функціональних інформаційних потоків. Паралельно функціонує потужна мережа передачі даних, яка об'єднує ці ЦОД між собою і з підлеглими їм обчислювальними центрами. Це приводить до ще більшого розподілення інформаційно-обчислювальних послуг (потужностей). Такі Мережі складають у моделі " Ц-П" її другу периферію, а просторово розподілений центр є сукупністю потужних загальнодержавних ЦОД, з'єднаних широкосмуговими лініями зв'язку. Концепцію такої мережі розробив ще академік В.М.Глушков, який дав їй назву ЗДАС (загальнодержавна автоматизована система). Сучасні мережі суттєво відрізняються від цієї концепції, насамперед тим, що головною функцією мережі є комунікація (передача даних), а не передача програм (обчислювальних Потужностей) як це передбачав В.М.Глушков. Це стало можливим завдяки заміні відеотерміналів, підключених до потужної ЕОМ, у кінцевих
|