ЧАСТИНА 3. Вершини схеми діалогу описуються за допомогою таблиць - інфор­маційних сукупностей, призначених для наступних дій користувача і функцій системи по обробці

Вершини схеми діалогу описуються за допомогою таблиць - інфор­маційних сукупностей, призначених для наступних дій користувача і функцій системи по обробці даних. Форми реалізації цих таблиць можуть бути різними, але найчастіше вживається одна з двох - або набором операторів у тексті програми, або двовимірним масивом з використанням техніки теорії автоматів. В іншому випадку таблиця може виводитися на екран залежно від потреб чи вимог користувача.

Вибір користувачем певної функції обробки, що пропонується систе­мою, ініціює виконання відповідної технологічної операції обробки даних. Обчислювальна обробка здійснюється відповідно до побудованого алго­ритму. Його зміст визначається користувачем, що вибирає потрібну фун­кцію обробки з деякої скінченої множини функцій, визначених у схемі діалогу.

Як приклад, розглянемо схему діалогу для розв'язування комплексу облікових задач (рис. 3.1) (описаних в розділі 2.7 даного підручника). Прямокутники на схемі означають порції інформації для обміну даними між користувачем і діалоговою системою. У лівій частині прямокутника розміщений ідентифікатор таблиці діалогу, у правій - ідентифікатор мітки всередині таблиці діалогу.

Рис. 3.2. Поопераційний зміст таблиць діалогу.

Як видно з наведеного прикладу технологія автоматизованого розв'язування задач у діалоговому режимі суттєво відрізняється від пакетної технології. Головна відміна полягає в передачі функцій управління виконанням процесу від ЕОМ до користувача. Наслідком цього є можливість здійснювати ввід і реєстрацію даних у місцях їх виникнення, використання результатної інформації безпосередньо кінцевим користувачем на своєму робочому місці. Тим самим забезпечується суттєва раціоналізація технологічного процесу. її ефектом є прискорення часу розв'язування задачі і використання результатної інформації,